Розрив дипвідносин з Росією. Хто й навіщо голосував за скандальну постанову

© Reuters
Подібне рішення було б дуже доречним, кажуть експерти, але ще у 2014 році. 

Питання припинення дипломатичних відносин з Росією обговорювалося вже давно. Воно й не дивно - Україна вже два роки живе у стані неоголошеної війни з РФ, яка ведеться на території Донбасу.

Дивує лише те, що відповідну постанову депутати лише зараз зареєстрували у Верховній Раді. Документ почав свій шлях 15 березня і був розглянутий кількома парламентськими комітетами, аж доки не потрапив до комітету у закордонних справах, на засіданні якого 30 березня його підтримали більшістю голосів.

Читайте також: Парасюк розповів, як депутати приймали "гостре" рішення про дипломатичний розрив з Росією

І саме тоді у Мережі та у ЗМІ почалося активне обговорення як законності самого голосування, так і доцільності прийняття такої постанови. Але не будемо забігати наперед, розберемо для початку саме голосування.

До складу Комітету у закордонних справах входять 11 нардепів. На засіданні 30 березня були присутні шестеро з них - Віктор Вовк, Ігор Гузь, Борис Тарасюк, Ганна Гопко, Іванна Климпуш-Цинцадзе й Ірина Луценко.

Постанову представляли її співатори: нардепи Володимир Парасюк, Ігор Луценко та Оксана Корчинська.

"Здивований категоричною позицією Мінтрансу, котрий абсолютно нефахово (і це підтвердили професійні дипломати) пов'язав припинення дипломатичних відносин зі скасуванням договорів економічного характеру з РФ. Мені здається, що у цьому міністерстві не розбираються у міжнародному праві, натомість хочуть продемонструвати вигідність економічного співробітництва з агресором", - написав Ігор Луценко на своїй сторінці у Facebook.

За словам Парасюка, дискусія була гострою, але більшість депутатів все ж таки підтримала їхню ініціативу. Володимир Ар'єв це спростовує.

"Коли бігаєш між двома комітетами одночасно (своїм та сусіднім, де розглядають твій законопроект), десь буде збій. В результаті влітаєш на свій, де без тебе немає кворуму, голосуєш за дурницю, яку підсунули провокатори й недоучки і яка ламає нашим дипломатам гру проти РФ, бо не чуєш зачитанної першої частини рішення, а друга - наче нічого", - написав Ар'єв на своїй сторінці у Фейсбук.

Нардеп хотів відкликати свій голос, проте не зміг цього зробити. Як пояснила Климпуш-Цинцадзе, депутати Гузь і Вовк вийшли із зали засідань, зруйнувавши кворум.

До Верховної Ради внесли проект постанови про припинення дипломатичних відносин з Росією

ТСН. Ранок 31 березня, 09:25
Цей документ, за словами нардепа Володимира Парасюка, ухвалив сьогодні більшістю голосів парламентський комітет із закордонних справ. Дату голосування ще не призначили - воно може відбутися лише після того, як відповідне рішення ухвалить погоджувальна рада, 11 квітня.

Тепер щодо самої постанови. У ній йдеться про розрив дипломатичних відносин з країною-агресором. Парасюк заявив: "Давайте будемо говорити собі правду – у нас в країні війна з РФ". Але ця війна почалася два роки тому, а автори проекту вже більше року є народними депутатами. Відтак постає запитання: чому ж постанова з'явилася лише зараз?

Депутати, які не голосували за неї, називають її дешевою піар-акцією, а її авторів – популістами. З ними погоджуються й експерти. На їхню думку, момент для прийняття такого документу вже прогавлено. Натомість Україна підписалася під Мінськими угодами, які зобов'язують її слідувати шляхом умиротворення. Те, що ці угоди не діють – вже інше питання. На цю тему також було сказано й написано немало. Проте нагнітання антиросійської істерії у суспільстві зараз не допоможе вирішити проблему.

Хай там як, постанова зараз має шанс потрапити на голосування Верховної Ради. Парасюк пообіцяв, що активно сприятиме внесенню її до порядку денного парламенту під час погоджувальної ради 11 квітня.

Щоправда президент Петро Порошенко негативно відреагував на документ. "Рада не підтримає цей законопроект. Давайте не будемо це навіть обговорювати. Це ініціатива кількох депутатів", - заявив голова держави.

Олексій Мельник, експерт Центру Разумкова
УНІАН
Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру ім. Разумкова:

- По-перше, не зовсім вдало вибраний момент для подібних ініціатив. Вони є запізнілими щонайменше на півтора роки. В ідеалі таке рішення мало прийматися з самого початку, коли відбулася анексія Криму, або ж наприкінці серпня 2014 року, коли стали очевидними факти збройного вторгнення Росії на територію України. Тоді це виглядало логічно як для українського суспільства, так і для наших західних партнерів. І, очевидно, не викликало б такої бурхливої реакції з боку Росії.

У разі прийняття цієї постанови, ми побачимо реакцію тієї частини суспільства України, яка відчує обмеження, пов'язані з таким рішення. За окремими оцінками, це кілька мільйонів українських громадян, які знаходиться на заробітках у Росії або періодично туди виїжджають з різних причин - чи-то побутових, чи-то у пошуках роботи.

Адже наївно сподіватися, що Росія не зробить симетричний крок у відповідь. Важко сказати, які саме заходи вона вживатиме, але те, що вона не залишить це без уваги, очевидно. Це однозначно будуть недружні кроки як стосовно України як держави, так і стосовно українських громадян.

Василь Філіпчук, екс-речник МЗС України, голова Міжнародного центру перспективних досліджень:

- Українці мають один суттєвий недолік – все, що вони роблять, вони роблять зазвичай запізно і не до ладу, а коли щось і роблять, то не йдуть до кінця. І історія з ініціативою Комітету у закордонних справах Верховної Ради розірвати дипломатичні зносини з Росією – саме з цієї "опери". Подібне рішення був сенс приймати одразу після початку російської агресії – анексії Криму, війни на Донбасі тощо. Тоді дійсно були всі підстави для того, щоб розірвати дипломатичні і взагалі будь-які відносини з Росією, ввести візовий режим, закрити кордони, припинити будь-яку торгівлю, перевести економіку країни на військові рейки. Але цього не було зроблено. Замість того президент України Петро Порошенко запропонував свій мирний план і пообіцяв закінчити АТО за години, а не за дні. В результаті його мирного плану і кроків з припинення війни у нас був Мінськ-1 і Мінськ-2.

А Мінськ-2 є не просто політичною декларацією. Це є юридично зобов'язуючий документ, оскільки 12 лютого було підписано Мінськ-2, а 17 лютого Рада безпеки ООН прийняла резолюцію, якою надала Мінським домовленостям формального статусу найвищого рівня. Резолюція Ради безпеки ООН, нагадую - це найвищого рівня документи у міжнародних відносинах, які обов'язкові до виконання всіма країнами.

Тобто оскільки ми не просто погодили Мінські домовленості, але й надали їм статусу документу-резолюції ООН, тож зараз ми вже не можемо поміняти ту логіку мирного врегулювання конфліктної ситуації, яка закріплена у Мінських домовленостях. А там чітко визначено, що має бути зроблено - це перемир'я, зміни до Конституції, особливий статус тощо.

Сподіваюсь, ні Рада, ні президент (на щастя, Порошенко уже виступив проти такого кроку) таку ініціативу не підтримають. Розрив дипломатичних зносин з Росією нічого не вирішить, ніяк не допоможе ні в питаннях щодо окупації Криму, ні щодо війни на Сході. Він не вирішить жодної проблеми відносин з Російською Федерацією. Це чистий популізм.

Читайте більше у блозі Василя Філіпчука: Чистий популізм

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua /
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 6
  • Talla Vald Talla Vald 2 квітня, 01:43 Згоден 22 Не згоден 7 * Грузія розірвала дипломатичні стосунки з Росією після 8 денної війни 2008 року на території Грузії й досі їх не відновила!!! І де Грузія зараз і де цивілізована Європа ;та , що має робити " цивілізована/ батрачка Росії " Україна? Хронологія в Історії - дуже важливий елемент.У Українців тисячі відео, як Росія 2 роки надругується над Україною !! То що роблять представництва Агресора на території України ??? І що ПОВИННА робити Україна?!!! відповісти цитувати
Вибір редакції