Секрети політичної шахівниці. Що означає активізація переговорів щодо Донбасу

Тристороння контактна група у Мінську. Зліва направо: Кучма, Сайдік, Гризлов© Дарка Оліфер / Facebook
У Верховній Раді не вистачає голосів для остаточного ухвалення змін до Конституції.

Усе щільніше закручується інтрига на дипломатичному фронті. У перший же тиждень після новорічних свят офіційний уповноважений Державного департаменту США у справах Європи та Євразії Вікторія Нуланд помчала до Росії і шість годин розмовляла там з людиною Кремля. Президент України Петро Порошенко невідомо скільки - телефоном з канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом.

Уже завтра їхні спеціальні посланці терміново прибувають до України. І найскандальніший візит тижня - приїзд до Києва поплічника Путіна Бориса Гризлова, з яким Порошенко чи то зустрічався, чи то - ні. То про що домовляються? Чому так терміново? Одна з відповідей - часу на ухвалення змін до української Конституції, яких так хоче Росія, лишається все менше. І що чекати нам від поновлення розмов у Мінську? Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

МІНСЬК, 13 СІЧНЯ

Досвідчені дипломати не дарма називають Мінські переговори "ширмою". Тут не ухвалюють доленосні рішення, а лише легалізують уже досягнуті на вищому рівні неофіційні домовленості - між Україною, Росією та Заходом. Утім, 31 грудня ця ширма де-юре мала б зникнути. Але, здається, Мінськ-2 подовжили на невизначений термін.

"Попри те, що Мінські угоди не виконуються протилежною стороною, Мінськ працює, Мінські угоди працюють. Чому – тому що вони дуже чітко прив'язані до санкцій. І я сподіваюся, що ви чудово усвідомлюєте, що питання санкцій, це - складне питання. І що в Європі є багато країн, які є прихильниками Москви", - зазначила голова підгрупи з гуманітарних питань  від України на переговорах Ірина Геращенко.

Це перша зустріч тристоронньої групи в 2016 році. Політики спілкуються на другому поверсі "Президент-готелю". У холі весь день чатують журналісти. Цього разу російських знімальних груп – більше, ніж просто багато. Телевізор Кремля трохи менше розповідає росіянам про кровожерливих фашистів. Мінські переговори і визначна роль Росії у замиренні на Донбасі – ось новий тренд в інформаційній війні.

І перша інформаційно-політична спецоперація почалася вже в понеділок уранці.

Яких змін варто чекати Україні з дипломатичного фронту

ТСН. Тиждень 17 січня, 20:14
Візит Вікторії Нуланд до Кремля, довгі розмови Петра Порошенка з Ангелою Меркель і Франсуа Олландом і скандальний приїзд до Києва поплічника Путіна Бориса Гризлова. То про що домовляються? Чому так терміново? Одна з відповідей - часу на ухвалення змін до української Конституції , яких так хоче Росія - лишається все менше. І що чекати нам від поновлення розмов у Мінську?

КИЇВ, 11 СІЧНЯ

Об 11:37 у соціальній мережі з'являється фотографія літака з надписом "Росія" в аеропорті "Бориспіль". На хвості – триколор. Біля літака – кавалькада мікроавтобусів та джипів. За лічені хвилини фотографію передрукують найбільші інтернет-ЗМІ. Тому що це перший російський літак з 25 жовтня, коли Україна закрила своє небо для авіакомпаній сусіда-агресора. З сайту "Флайтрадар" можна дізнатися, що літак з триколором прилетів з Москви, а належить він авіакомпанії, що обслуговує офіційні делегації. А на борту - один з найдовіреніших посланців Путіна Борис Гризлов. Кортеж рухається в бік Києва, політики і експерти говорять про зраду.

МОСКВА, 11 СІЧНЯ

Кремль, звідки виїхав Борис Гризлов того зимового ранку, любить синхронність. Буквально за кілька годин, о шостій ранку на сайті президента Росії з'являється його велике інтерв'ю німецькому виданню "Більд". Головне, що стосується України, - щоб повернути контроль над кордоном, президент Росії пропонує якнайшвидше міняти Конституцію.

"Все говорят о том, что нужно обязательно исполнить Минские соглашения, и тогда можно пересмотреть вопрос о санкциях. Поверьте мне, это сейчас приобретает характер театра абсурда, потому что основное, что должно быть сделано по исполнению Минских соглашений, лежит на стороне сегодняшних киевских властей. Нельзя требовать от Москвы то, что должен сделать Киев. Например, самым главным во всём процессе урегулирования, ключевым вопросом является вопрос политического характера, а в центре ‒ конституционная реформа. Это 11-й пункт Минских соглашений. Там прямо записано, что должна быть проведена конституционная реформа, причём не в Москве же должны быть приняты эти решения!", - заявив Путін.

Ключове питання для Путіна – зняття санкцій, через які російська економіка втрачає сотні мільйонів щодня. Саме через ці величезні гроші – вся ця імітація шаленої дипломатичної активності. Бо зняття санкцій у липні 2016 року напряму пов'язане з виконанням Мінських угод. Колишній очільник Держдуми Гризлов летить до Києва з дуже чітким посланням, зміст якого невідомий і досі. Путін зовсім нещодавно зробив цього сивого чоловіка головним переговорником у напівофіційній політичній дискусії з врегулювання на Донбасі, яка носить назву "Мінськ-2". Російські політологи характеризують Гризлова, як повністю несамостійну фігуру. Така собі "людина-пейджер".

КИЇВ, 11 СІЧНЯ

Візит Гризлова – неофіційний. І міг би лишитися таємницею, якби не демонстративний трюк з літаком. Адміністрація президента зберігає мовчання, сам Петро Порошенко поспіхом вирушає в Тернопіль – вручати нагороди українським артилеристам. А ескорт російського посланника журналісти помічають біля резиденції Леоніда Кучми. Пізніше прес-секретар другого президента України повідомила, що Кучма з Гризловим дійсно говорили того дня: "Во время беседы Леонид Кучма и Борис Грызлов обсудили подготовку к заседанию трехсторонней контактной группы в Минске, которое пройдет 13 января".

Ганяти цілий літак заради звичайної розмови про підготовку до зустрічі? Саме на цій неправдоподібній версії офіційний Київ наполягав аж добу. Вже наступного вечора журналісти дізналися: Гризлов таки дочекався повернення Порошенка з Тернополя.

"Как сообщил источник ZN.UA, представитель России Борис Грызлов прибыл в украинскую столицу по личному приглашению президента Петра Порошенко. Именно поэтому для его самолета был оперативно обеспечен воздушный коридор и разрешение на посадку. Источник также известил, что одной из тем переговоров были конституционные изменения, которые должны быть внесены на голосование украинского парламента до конца текущей сессии".

У Конституції будуть дві радикальні зміни. Одна полягає в так званій децентралізації країни, інша узаконює особливий статус Донбасу, точніше посилається на закон, який надає амністію бойовикам, зобов'язує Україну фінансувати повоєнне відновлення розтрощеного регіону, але без гарантованого контролю над ним з боку Києва.

Ірина Геращенко - з тих депутатів, хто буде за все це голосувати. Адже, як говорить, фактично особливий статус існує і сьогодні, а власні домовленості треба виконувати. Президент відповідає на жорсткі питання журналістів у тому ж ключі.

"У нас була дискусія, про те, хто з ким і як зустрічається. Я наголошую на тому, що я буду зустрічатися будь з ким. Для того, щоб повернути додому українських героїв. Забезпечити режим повної тиші, щоб припинити обстріли українських позицій", - зазначила Геращенко.

У Москві політолог Валерій Соловей має свою версію такої таємності навколо візиту Гризлова. Мовляв, Порошенко має погодитися на конституційну реформу, особливий статус Донбасу в обмін на його кондитерські активи в Росії. Але, наголошує, Порошенко на подібне не може погодитися, бо тісно пов'язаний обмеженнями в Україні.

Експерти говорять про невдачу місії Гризлова. Можливо, щоб позбутися повторних спроб шантажу Порошенка його бізнес-активами, трастовий фонд, який управляє його кондитерською корпорацією, цими ж днями вирішив виставити на продаж Липецьку фабрику?

Утім Росію це не зупиняє – Кремль продовжує тиснути на Україну. Цього разу через Захід. Наприкінці тижня помічник президента Путіна Віктор Сурков у російському Калінінграді зустрівся з заступником держсекретаря США Вікторією Нуланд. У Калініграді - бо в Литву, куди їздила Нуланд, санкційного Суркова литовці не пустили б. Переговори тривали шість годин, а представників України на зустрічі не було. А вже в наступний понеділок до Києва повинні приїхати спеціальні посланці від лідерів Німеччини та Франції.

Політики, які дуже жорстко говорять про тероризм у власних країнах, наполегливо вимагають від України надати терористам прощення і політичне майбутнє. Час спливає, проте, за інформацією джерел ТСН.Тижня, в парламенті для остаточного ухвалення конституційних змін не вистачає голосів. Якщо ці голоси не знайдуться, сторони муситимуть починати з чистого аркуша.

Захід і Росія у цій грі все активніше намагаються перетворити Україну з гравця на м'яч, новий план знову пишеться не у нас. Україна ж до останнього вичікує, бо невідомо, що виявиться меншим злом – виконати весь мінський список в односторонньому порядку, сподіватися на Мінськ-3 чи зачекати, коли санкції проти Росії дороблять свою справу.

Більше подробиць дивіться в сюжеті Станіслава Ясинського, Романа Цимбалюка, Інни Боднар.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua / ОЛ
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції