Україна поки програє інформаційну війну на Донбасі – там повсюди веде мовлення "Сепар ТіВі"

Україна поки програє інформаційну війну на Донбасі – там повсюди веде мовлення "Сепар ТіВі"

Окупованому Донбасу доступні лише російські телеканали та місцеве сепаратистське ТБ / Фото: vk.com/tinakarol

Жителям Сходу України не доступні ні українські телеканали, ні радіо, ні преса.

Першими мішенями бойовиків на Донбасі були проукраїнські журналісти і українське телебачення. І це не випадково. Поки головна увага влади прикута до фронту і проблем війська, навіть звільнені вже території залишаються окупованими інформаційно.

Є цілі регіони на Сході, де можна подивитися лише так зване "Сепар ТіВі". Так, за словами кореспондента ТСН Андрія Цаплієнка, військові називають телеканали противника. Як роз'їдає мозок ця вбивча зброя сучасної війни і як протистояти їй, йдеться в репортажі ТСН.Тиждень.

Як роз’їдає мозок інформаційна зброя сучасної війни

Як роз’їдає мозок інформаційна зброя сучасної війни

На Донбасі знову перемир'я і знову зі сльозами на очах. Уже більше тижня українська артилерія мовчить. Але переконати місцевих жителів, що під час "дні тиші" стріляли з боку "ДНР" - просто неможливо. Машина російської пропаганди надто добре зачистила свідомість жителів околиць Донецька від альтернативних думок і просто здорового глузду. Мало кому вдалося витримати інформаційне зґвалтування, що тривало роками, і залишитись адекватним. Навіть бійці "Правого сектору" скаржаться, що пропаганда російського ТБ буквально в'їдається в мозок.

Українських каналів тут давно немає. Ті, хто повертається в Піски під час перемир'я, просять бодай якось прорвати інформаційну блокаду, бо люди там живуть в інформаційному вакуумі російської пропаганди.

По сепаратистському телебаченню показують телефон "ДНР", за яким жителі Донбасу можуть "здати" пересування українських військових. Дзвінки від охочих заробити на житті бійців АТО надходять на "гарячу лінію" бойовиків навіть із глибокого тилу української армії.

Україна ніби забула про цей куток. А, за законами жанру, там, де немає українського телебачення, з'являється антиукраїнське. От і дивляться люди те, що є. А є лише "Сепар ТіВі" з його зрадницькими пропозиціями і телевізійною вежею в Донецьку, яка сягає 360 метрів і з весни не транслює українські канали. Натомість, ефір сепаратистів бачить майже вся область.

Але вихід є. Можна використати найвищі споруди як ретранслятори. Таких на підконтрольній Україні території Донеччини чимало. Наприклад, майже 300-метрові труби Курахівської електростанції. Якщо встановити тут обладнання, то можна приймати сигнал із Красноармійська і передавати на Донецьк та Волноваху. Таким чином, українське телебачення зайде в сільські оселі і навіть повернеться до Донецька.

Але хлопці на передовій вирішили не чекати на ефір. Просте рішення знайшов батальйон "ОУН" - супутникова тарілка дає змогу під'єднуватися до інтернету і дивитись українські новини в мережі. Із такою технологією є лише дві проблеми – пальне і гроші за трафік.

На Донбасі багато хто із задоволенням почитав би українську пресу. Але і її тут немає. І це велетенська військова поразка. Загальноукраїнські газети мали б тисячами розносити по місцевих дворах. І безкоштовно- адже в людей тут немає грошей. Саме тут мали б учитися курсанти військової журналістики і ходити від будинку до будинку.

Тим часом фронт позбавлений навіть обов'язкового щоденного бойового листка. Невже, ми досі не зрозуміли, що війна триває за голови й душі наших громадян, а вже потім перетворюється на постріли з автоматів.

Більше про інформаційний голод на українські новини на Донбасі, а також про тих, хто "здає" українських військових бойовикам, дивіться в репортажі кореспондента ТСН Андрія Цаплієнка.

Повʼязані теми:

Наступна публікація