Від конфедерації до уряду в екзилі. Експерти розповіли, як повернути Крим

Від конфедерації до уряду в екзилі. Експерти розповіли, як повернути Крим

Фото: omskpress.ru

З моменту анексії Криму Росією пройшло вже два роки, однак в України досі немає готових рішень, як повертати півострів.

14 березня на Міжнародній конференції, присвяченій кримській проблемі, українські та іноземні дипломати, політологи та військові експерти обговорювали кроки та шукали шляхи деокупації Криму.

Експерти констатують: з моменту анексії Криму Росією пройшло вже два роки, однак в України досі немає готових рішень, як повертати півострів. А Росія часу не гає, нарощуючи в Криму військовий потенціал.

Володимир Путін розглядає Крим не як територію з населенням, а як військову базу для посилення впливу у Чорноморському регіоні. Такий стан справ несе загрозу не лише для України, тому нещодавнє замовчування теми анексії Криму дивує. Цю ситуацію вдалося переломити завдяки економічній блокади півострова, наголосив народний депутат України і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Уся Україна дуже чекає на повернення Криму

Уся Україна дуже чекає на повернення Криму

"Ми змушені змушувати і своїх, і міжнародних політиків займатися Кримом. Одним з наших інструментів стала акція громадської блокади Криму. І завдяки цьому ми максимально, наскільки спромоглися, повернули Крим для обговорення. Тепер головне, щоб ця тема більше не уходила. Якщо влада прийняла озвучену нами ще рік тому ідею про необхідність створення міжнародного майданчика для обговорення питання деокупації Криму, то тепер треба, щоб ця тема не була забалакана. Насправді такий майданчик треба створювати якомога скоріше. І наше завдання - змусити Росію сісти за стіл переговорів, де обговорюватиметься одне питання - повернення Криму", - заявив Чубаров.

Фото: УНІАН
Ігор Смешко, колишній голова СБУ та Комітету з питань розвідки при президенті:

- Стратегічні наслідки того, що відбулося у Криму, на жаль, ще досі не усвідомлюються. Ми маємо джерело серйозної військової атаки. Чорне море і Середземномор'я знову опинилося під загрозою можливої військової дії Російської Федерації з цього "авіаносця" [півострова Криму].

У першу чергу, Туреччина знаходиться у досить небезпечній ситуації. Крім того, при нинішній спроможності НАТО та конфігурації військового компоненту Росії Прибалтика абсолютно не може бути захищена контингентом НАТО, якщо буде атака з боку Росії.

У цих умовах Україна повинна займати більш активну, атакуючу позицію. Згадайте перші напади на Україну стосовно негайної федералізації. Мовляв, тільки федералізація, тільки на мінських угодах і потому вже можна щось робити. Це було, до речі, підтримано і деякими західними урядами. Відповідь на це з боку України повинна була бути атакуючою: про федералізацію не може йти і мови. Але за конфедерацію - чому б і ні?

Про це знову заговорив польський президент – про створення конфедерації Міжмор'я між Балтикою і Чорноморським регіоном. Варто принаймні почати негайні консультації по всіх країнах – від Прибалтики до Чорного моря – про створення конфедерації, конфедерації ефективного захисту у випадку агресії, яка зараз очевидно є актуальною.

Фото: УНІАН
Борис Тарасюк, народний депутат, колишній міністр закордонних справ:

- Вже висловлювалися думки, що немає військового рішення з деокупації Криму. І ми повинні робити наголос на міжнародних структурах, на гуртуванні міжнародної спільноти у підтримці України. За мінським процесом питання Криму відійшло на другий план, про нього менше говорять, але небезпека від - сподіваюся - тимчасової втрати півострова не менша, ніж від війни на Донбасі. І небезпека загрожує не лише Україні, а й усьому регіону.

Мало оголосити, що зробив президент, про те, що необхідно створити окремий механізм з деокупації Криму за формулою "Женева+". Треба, щоб і президент, і уряд, і вся українська дипломатія спрямувала свої зусилля на те, що б пришвидшити створення такого механізму. І цей механізм має входити не тільки Німеччина і Франція... Вони, на жаль, показали свою нездатність забезпечити дієвий механізм припинення російської агресії на Донбасі.

Великою помилкою є те, що українська влада дозволила відійти від женевського формату за участі таких глобальних гравців як сполучені Штати і Європейський союз як інститут. Треба повернути їх у цей процес. Також до механізму з деокупації Криму мають бути залучені країни-підписанти Будапештського меморандуму, а це Великобританія і, можливо, Польща, яка з самого початку обрання президента Дуди заявила про свої регіональні претензії.

Я не говоритиму про конфедерацію, але ідея створення Балто-Чорноморської дуги не є новою. З цією ідеєю виступав ще покійний В'ячеслав Чорновіл. Але у 2005 році ми зробили крок далі - ми висунули ідею створення міжрегіонального об'єднання трьох морів - Балтійського, Каспійського і Чорного. Це так звана ідея створення Співдружності демократичних держав. Але через те, що внутрішні негаразди завалили Україну як регіональну державу, ми втратили авторитет і можливість реалізації цієї ідеї. Думаю, що зараз час повернутися до неї. Не впевнений, що ідея конфедерації є добра, принаймні, я би її не підтримав. Але ідею створення Співдружності країн Балто-Чорноморсько-Каспійського морів треба підтримувати.

Богдан Яременко, дипломат, голова фонду "Майдан закордонних справ":

- Питання деокупації Криму треба розбити на дві частини. Зараз нам не треба говорити про час, про часові рамки. Коли ми говоримо "Як?" не треба говорити "Коли?". Треба подивитися на те, за яких умов це стане можливим і створити систему, яка б наближала ці умови.

Одна з умов, звичайно, така: Крим повернеться тоді, коли Україна буде на піку своїх можливостей, а Росія буде внизу, у найгіршій ситуації. Ми мало що зараз можемо зробити для того, щоб погіршувати ситуацію в Росії, окрім блокади Криму, що реально завдає удару по російській економіці, оскільки вона не здатна субсидіювати все, що стосується Криму. Але ми повинні створити перш за все для підсилення власних можливостей систему менеджменту кримської кризи, якої поки немає в Україні. Йдеться, зокрема, про створення системи органів влади. У нас повинен бути кримський уряд в екзилі, кримський парламент в екзилі, ми повинні вирішити питання кримських татар і надати юридичний статус цьому народу та їхнім органам управління. Ми повинні дати відповідь на запитання, в якому статусі ми повернемо Крим – як область чи автономну республіку. Якщо автономію, то якою вона буде? Така, як була, чи Кримсько-татарська національна?

Загрози від мілітаризації Криму

Загрози від мілітаризації Криму

Також ми повинні створити систему підготовки кадрів для Криму. Це повинно бути від дитячих садочків, шкіл, до університетів.

Вся ця система не створена в Україні, тому більшість людей не можуть собі уявити, як ми повернемо Крим. Але як тільки ми почнемо таку роботу, це стане реальністю.

Водночас ми маємо змінювати законодавство. Треба закривати можливості для держави і бізнесу у веденні справ з державою-окупантом. Водночас маємо відкривати людські контакти, знайти спосіб донесення меседжу до мешканців Криму та інших окупованих районів. Тобто створити систему комунікації з ними.

Фото: УНІАН
Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Сратегія ХХІ":

- Росія не зможе самостійно забезпечувати енергодостатність Криму. Наприклад, високовольтні підводні кабелі у Росії не виробляються, відсутні компанії, що здатні їх прокладати. Тому для прокладення енергомосту довелося залучати китайських постачальників й підрядників. А ефективна енергогенерація неможлива без німецьких газотурбінних установок Siemens. Російські компанії, звичайно, можуть зробити власні, але вони, м'яко кажучи, довго не пропрацюють.

Виходячи з цього Україна має діяти відповідним чином, випереджуючи і блокуючи іноземні компанії, які можуть надати російській стороні сприяння. На жаль, МЗС України зайняв споглядальну позицію пасивності, як і уряд в цілому. Якщо підхід не зміниться, то ми й надалі будемо бачити в Криму китайських і німецьких постачальників.

Зважаючи на це, дуже важливий момент полягає у необхідності розширення санкцій проти Росії у тому, що стосується передачі технологій.

Стосовно ділянок "Чорноморнафтогазу" на шельфі Чорного моря, то можна сказати, що їх вкрали разом з майном компанії. "Чорноморнафтогаз" - це дочірня компанія НАК "Нафтогаз", а так звані "вишки Бойка" були інвестицією "Нафтогазу". Це гроші і майно державної компанії, тому Україна може претендувати на повернення майна або на фінансову компенсацію. Важливо розуміти, що контроль над газовими родовищами один із ключових моментів з точки зору контролю над півостровом.

Між іншим захоплення цих родовищ мало би бути окремою темою для уряду України. По суті, такі дії Росії були актом морського розбою, піратства, адже шельфові родовища знаходяться за межами територіального моря.

Водночас, виходячи з методів окупації Криму, Україні треба прикладати зусилля зі збереження енергетичної несамодостатності півострова і максимізації ціни його утримання для Росії. Енергетична блокада Криму має тривати.

Ольга Скичко

Повʼязані теми:

Наступна публікація