Як Савченко потрапила до полону бойовиків. Хронологія подій

Українка була бранкою бойовиків "ЛНР" протягом 8 днів. 

Порятунок поранених, захоплення "ЛНРівцями" та вивезення до РФ – ТСН зібрав всю хронологію подій, як українського льотчиця Надія Савченко потрапила до полону бойовиків.

Остання спроба українських добровольців підійти впритул до Луганська закінчилась тим, що вони стали першими  - за цю війну - полоненими "ЛНР". Бойовики тоді взяли чотирнадцять чоловіків і Надію Савченко.

Це сталося вранці 17 червня 2014-го. Бойовики спробували відбити гольф-клуб на околиці Луганська, який напередодні зайняли "айдарівці". Бій розпочався на світанку. Сили були нерівні. Про це швидко  дізналися в 80-й і в 128-й бригаді, які мали прикривати "Айдар", і в самому таборі батальйону, розташованому поблизу містечка Щастя. Там же тоді перебувала і українська льотчиця. Надія Савченко, почувши вибухи снарядів, вона схопила чужий автомат і рушила до гольф-клубу.

Читайте також: #FREESAVCHENKO. Чому справу Савченко шито білими нитками

Їх було п'ятеро. Снайпер 80-ї бригади Іван Руснак разом з побратимами намагалися на своєму БТРі прорватися до місця бою. Дорогою у машину влучив снаряд, вона загорілася. Троє бійців екіпажу отримали поранення. В цей час Надія і побачила хлопців. Вона вколола знеболювальне найтяжчому, перев'язала решту. І тут же сама отримала кулю.

"Вона упала, підповзла до нас, себе перев'язала і каже, пуля на виліт. Ви чекайте тут, за вами приїде машина, а ротний каже, дівчино, не йдіть туди, там пекло.  Вона каже, я піду ще допоможу раненим, там каже, ще ранені", - згадує Іван Руснак, демобілізований боєць 80-ї бригади.

Вона пішла вперед, відволікла увагу бойовиків на себе, і тим самим врятувала Івана Руснака і ще  чотирьох бійців 80-ки від полону. Але сама — вже за кілька хвилин — опинилась в руках ЛНРівців.

Ярослав Григор'єв — боєць 80-ї бригади, який також у той ранок потрапив у полон так званої ЛНР. Сотні разів проаналізувавши той бойовий вихід, Ярослав зробив висновок — у полон і він, і Надія, і решта хлопців тоді потрапили, бо не знали місцевості. Кожен на машині, БТРі чи пішки — пропустив поворот до гольф-клубу і рухався просто до бойовиків.

"Концентрація їхня була 70-80 чоловік. Вони рухалися по лісо-смузі і по двох сторонах дороги, яка вела на Луганськ. Вони думали ми наколоті, чи що. То дурниця так в лоб їхати на таку кількість противника", - згадує силовик.

Вже у полоні, побачивши бійця із жовто-блакитною пов'язкою на обличчі, Ярослав не одразу зрозумів, що це жінка. Дізнався, коли раптом почув телефонну розмову одного з бойовиків.

"Звонили Плотницькому, який тоді був командиром "Зорі", яка з нами і вела бій. І сказали – затримали жінку снайпера. Щоб він збирав журналістів, буде сюрприз великий", - пригадав Григор'єв.

Ця телефонна розмова між невідомим бойовиком батальйону "Заря" та його командиром Плотницьким відбулася приблизно за півтори години до загибелі двох російських журналістів — в смерті яких нині і звинувачують Савченко. Українські астрономи вивчили відео бойовиків, яке доречі, взяли не з інтернету. Кадри їм передав слідчий комітет Російської Федерації.

З усієї зйомки в кілька хвилин астрономи знайшли лише чотири карди, за  якими по тіні  встановили приблизну годину бою і взяття українських добровольців у полону. Данні експертів похвилинно зійшлися із інформацією, зашифрованою у самому відео. Різниця була лише в часі — замість 10-ї ранку камера показувала 22-гу годину вечора.

"Той кадр, де є Надія Вікторівна. Ось час вказаний 22:31. Враховуючи зазначену 12-годинну поправку, яку ми визначили в реальних наших вимірах по Сонцю – виходить – 10:31 ось це тоді, коли був зроблений цей кадр і коли видно, що вона вже є в полоні", - розповідає експерт Ірина Кулик.

Тоді бойовики не думали, що це відео будуть так ретельно аналізувати. Не особливо вони й намагалися з'ясувати — хто перед ними. На жінку — офіцера української армії тоді вони вирішили повісити все.

Але вже після першого допиту та примусового інтерв'ю Надії федеральному каналу, бойовики зрозуміли, що помилилися. Надія про смерть цивільних ще не знала. У тій розмові,  - як і завжди, вона була відвертою.

"Те, що я йшла по дорозі і говорила куди стріляти - це навідник. Ну да, скажу чесно, я йшла і де бачила підбитий БТР, ясна річ, що якщо це вже війна, то я говорила правіше-лівіше - так, це робота навідника, але як такої спеціальності, там ... карті, сітки, розрахунки - у мене нічого такого не біло

У ті хвилини боєць 80-ки Ярослав Григор'єв разом з другом Савченко  - "айдарівцем" Сергієм Рибалкою — сиділи у сусідній кімнаті, слухали розповідь Надії і відчували гордість за льотчицю.

В полоні "ЛНР" Надія Савченко провела 8 днів.

"Вона спала сидячи. Її пристебнули до тренажера, що вона не могла навіть руки звести. Часто вона віддавала свою пайку нашим бійцям, які сиділи в сусідній кімнаті", - згадує Рибак.

Володимир Рубан був першим, хто спробував витягнути Савченко з полону. Виходи на ватажків "ЛНР" він шукав тиждень. 23 червня приїхав до Луганська. Відпускати Савченко просто так бойовики не погодилися.  Тож віддали переговорнику ось цей папірець – список із 15 полонених. Савченко тут – під номером 5. І запропонували рівноцінний обмін. Тож Рубан мав повернутися з окупованої території, забрати полонених бойовиків і повернутися для обміну. Але обіцянку бойовки не виконали. За півдоби після домовленостей, вони віддали українську льотчицю Кремлю.

"Цього ж дня - 23 числа і луганські представники і донецькі зустрічалися у Донецьку ввечері з Кучмою і Медведчуком. І в цю ж ніч, власне, і була забрана Савченко з Луганська і перевезена до Росії", - заявив Рубан.

Українська льотчиця Надія Савченко, яка добровольцем поїхала боротися з терористами у зону АТО, в середині червня 2014 року потрапила у полон до бойовиків у Луганській області.

Слідчий комітет РФ звинувачує Надію Савченко у нібито пособництві вбивству двох і більше осіб і в незаконному перетині державного кордону. 13 липня офіційний представник СК Володимир Маркін заявив, що Надію Савченко можуть засудити до 25 років ув'язнення. За його словами, із урахуванням зібраних доказів слідчі перекваліфікували дії обвинуваченої, і тепер вона понесе відповідальність не як поплічник, а як співвиконавець вбивства.

За даними захисту, Савченко не могла бути причетною до загибелі журналістів, оскільки потрапила у полон ще до їхньої загибелі. За словами самої українки, терористи відвезли її до Луганська, а потім із мішком на голові перевезли до Красного Луча, звідки доправили до російського міста Богучар.

Із 13 грудня 2014 року льотчиці почала голодування, яке тривало 83 дні. За час голодування вона схудла на понад 20 кілограмів. 2 березня 2015 року Порошенко присвоїв льотчиці звання "Герой України". У свої 34 роки Савченко стала народним депутатом України і депутатом ПАРЄ від України.

18 січня 2016 року в суді російського Донецька був допитаний боєць АТО Іван Руснак. За його словами, 17 червня 2014 року сепаратисти підбили БТР українських військових. Після чого бійці зайняли оборону і почали відходити. У цей момент на них вийшла Савченко. У Надії не було з собою рюкзака з біноклем і рацією, а було розвантаження з медпакетами, якими вона надала першу допомогу.

4 березня Надія Савченко, яку утримують в СІЗО в РФ, оголосила сухе голодування. Адвокати льотчиці повідомили, що стан її здоров'я значно погіршився - Савченко почала страждати на лихоманку та тахікардію і лише за одну добу втратила чотири кілограми.

Під час заключного слова незаконно ув'язнена українка проголосила, що у Росії неодмінно буде свій Майдан і показала судові середній палець.

"Майдан у Росії буде! Путін всіх не посадить. Хотіли останнє слово? Ось воно", - сказала вона.

Вирок Надії Савченко призначили на 21 та 22 березня.

 

 

 

 

 

 

 

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua / ЯЮ
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 1
Вибір редакції