Церковна зрада? Які наслідки матиме зустріч Папи Римського і патріарха Кирила для України

© Reuters
В Україні багато вірян почуваються зрадженими.

Цього тижня відбулася зустріч Папи Римського Франциска та очільника Російської православної церкви Кирила. Її вже назвали історичною, бо сталося це уперше. Декларацію, підписану ними, досі бурхливо обговорюють і на Заході, і в Росії, і в Україні. Бо в Москві з цього приводу із задоволенням кажуть про взаємний крок назустріч Росії та Заходу. А в Україні – що змушені відбиватись від російських окупантів, багато вірних відчувають себе зрадженими.

Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

Куба. П'ятниця. Місцевий аеоропорт. Усі чекають на приліт Папи Римського Франциска. Та найбільше хвилюється російський патріарх Кирил, адже саме він запросив Папу на зустріч у Гавану. Багато хто не розуміє, чому й навіщо. Тільки припущення. Чому так сталося, що понтифік розціловує одного з лідерів "руського міра". Неофіційний спікер та "головний місіонер" Російської православної церкви Андрій Кураєв називає зустріч із Папою партійним дорученням Путіна:

"То, что решение о встрече, готовившейся десятилетиями, было принято именно сейчас, – знак того, что пришел какой-то новый импульс. И связан он явно не с трагедией ближневосточных христиан, которая тоже длится не первый год и не первое десятилетие. Если бы именно это было поводом для встречи, то Папа, наверное, встретился бы с антиохийским патриархом".

Що за імпульс? І чому зараз?

"Ця зустріч – це один з останніх козирів Путіна вже на європейській і міжнародній політиці – задіяння саме церковного фактору, і Папи, як глави світської держави, це говорить про те, що справи Путіна вже зовсім погані і це на межі істерики. Вже кидаються останні аргументи", – говорить релігієзнавець Олександр Саган.

Хоча недалекого 2001 року приїзд Папи Римського Івана Павла ІІ в Київ викликав велику істерику в Російської церкви та УПЦ Московського патріархату. На протести виходили промосковські адепти.

"Сьогоднішня зустріч подається, як велика подія, тому що для оцієї Москви, яка ще буквально 10 років тому влаштовувала тут істерики на межі кінця світу, бо Папа приїжджає на територію слов'янської країни, а тут все тихо сприймається і всі ці крикуни про те, що Папа ледь не посланник диявола, воно раптом все забулося, все тихенько мовчить", – наголошує релігієзнавець Олександр Саган.

Що цікаво, на зустріч до Куби Кирило узяв не предстоятеля УПЦ МП Онуфрія, а керуючого справами церкви Антонія. Офіційно – для провідин української діаспори на Кубі, неофіційно – продемонструвати світу єдність російського й українського православ'я. Останній мав засвідчити, що УПЦ Московського патріархату потерпає в Україні від насилля. А надто, Антонія Папі Кирило представив, як заступника керівника своєї церкви в Україні. і знову постає питання про маріонетковість та залежність УПЦ МП від Кремля.

Зустріч із Папою тривала кілька годин. Це був відлік до чергової дипломатичної поразки України. Навіть якби не було підписано жодного документа, сам факт поцілунків Понтифіка з основним ідеологом "руського міра" західним політикам, які відстоюють подовження санкцій, буде важко пояснити європейцям.

Які наслідки матиме зустріч Папи Римського і патріарха Кирила

ТСН. Тиждень 14 лютого, 20:59
Зустріч Папи Римського і очільника російської православної церкви вже назвали історичною, бо сталося це уперше.  А декларацію, підписану ними, досі бурхливо обговорюють і на Заході, і в Росії, і в Україні. Угоду Франциска і Кирила в Україні вже порівнюють з пактом Молотова-Ріббентропа. Як ця термінова історична зустріч може вплинути на майбутній Всеправославний собор?

Але після був іще й документ, спільна декларація, яку багато хто з вірян Української греко-католицької та Української православної церкви Київського патріархату назвали ударом в спину України.

Тезово – ситуація в Україні в спільній декларації подана не як акт зовнішньої агресії з боку Росії, а як внутрішній конфлікт, до того з упізнаваною лексикою росіянина Гундяєва таке собі:

– "братовбивче протистоянння в Україні";

 – тут же принизили греко-католиків, розкритикувавши "уніатство", за яке Москва згноїла в таборах ГУЛАГу тисячі україських священиків;

– та вказали на недопустимість використання силових методів під час переходу з однієї церкви в іншу, вочевидь маючи на увазі переходи з УПЦ Московського патріархату в Київський.

І на всьому цьому тепер стоїть підпис глави Ватикану.

Заява, імовірно, матиме не найкращий вплив на свідомість європейських християн, а російська пропагандистська машина докладе максимум зусиль, щоб "українська" частина заяви, підписана Папою, дійшла до свідомості пересічних європейців.

Ніхто не знає, що документ готувався з православної сторони митрополитом РПЦ Іларіоном Алфеєвим, одним з ідеологів "руського міра". Із боку католиків – кардиналом Куртом Кохою та Папською радою. Тобто, українські питання були прописані саме російським ієрархом-пропагандистом.

"Згадана Папська рада компетентна в богословських питаннях у стосунках із різними християнськими церквами і спільнотами, але аж ніяк не в справах міжнародної політики, особливо делікатних питань російської агресії в Україні. Тому заданий характер документа був їй вочевидь не до снаги. Цим і скористався Відділ зовнішніх церковних відносин РПЦ", – зазначив настоятель УГКЦ Святослав.

Тож українська дипломатія того вечора на Кубі програла вдруге. Уперше це сталося за кілька тижнів до цього. У червні цього року на Криті має вперше за 1200 років зібратися Всеправославний собор, куди приїдуть представники всіх помісних православних церков світу. Собор дуже чекала Україна – на ньому мали винести питання автокефалії: хто та за яких умов може надавати самостійність і незалежність церквам. Зокрема, українським, адже жодна з них не є автокефальною. УПЦ МП керується Москвою, інша – УПЦ Київського патріархату – взагалі не визнана світовим православ'ям. Тож, на собор мали винести болюче для Кремля питання, поки в підготовку не втрутився патріарх Кирило. Для нього незалежна церква в Україні – це фатальний програш.

"Судячи з тієї роботи, яка велась в попередні місяці, московський патріарх був налаштований на зрив", – говорить архієпископ Чернігівський і Ніжинський УПЦ КП Євстратій (Зоря).

Одразу декілька інформаторів упродовж останнього місяця повідомляють, що Кирило планує зірвати Всеправославний собор за допомогою предстоятеля УПЦ Московського патріархату Онуфрія. Останній має провести Собор Української православної церкви, де мають ухвалити рішення відмовитись від поїздки на Крит. Всеправославний собор, до слова, може зібратися тільки за згодою всіх православних церков світу.

"Коли з'явилася якась небезпека прийняття рішення, прийняття автокефалії, саме тоді активізувався український фактор, зокрема, фактор митрополита Онуфрія, як такого консервативного чинника, який зробив кілька офіційних заяв з тим, що цей собор не потрібен, він нічого не може вирішити. Як тільки ця загроза знялася – Онуфрій поїхав, не сказавши там ні слова", – пояснює релігієзнавець Олександр Саган.

Тож Кирило почав шантажувати вселенського патріараха Варфоломія, який так мріє зібрати Всеправославний собор, тим, що зірве його, якщо питання автокефалії не буде зняте. Його зняли. На підготовчій усеправославній нараді в Шамбезі, в Швейцарії, Варфоломій не зміг протистояти руському спруту.

 

"На жаль, іноді церкви одна одну, так скажімо, шантажують участю чи не участю у соборі. Мені, як православному християнину, хотілося б бачити цю вселенську єдність у любові, а не дипломатичні ігри довкола питань. Ми бачили, що ситуація довкола України може вплинути на процес підготовки до Всеправославного собору", – говорить колишній голова синодального просвітницького відділу УПЦ (Мп) отець Георгій Коваленко.

У Лаврі представник Російської церкви в Україні інформацію про заколот прогнозовано називає чутками, а автокефалію Київського патріархату – не більше, ніж марними сподіваннями.

"Київському патріархату ніколи не нададуть автокефалію, оскільки патріарх Варфоломей та інші патріарахи засвідчили, що розкольницькі угрупування на території України ніяким чином визнаватися не будуть. Визнається автокефалія тільки цілісної православної церкви, а не частина", – сказав єпископ Ірпінський УПЦ (МП) Климент (Вечеря).

Таких свідчень вселенського патріарха не знайшлося. Єпископ Климент лише повторив слова Московського Кирила після наради в Шамбезі. І їх уже спростували представники Вселенського патріархату.

"Є роз'яснення Константинопольского патріархату, де сказано, що Москва дуже по-своєму, як їй подобається, дуже оригінально витрактовує рішення Всеправославної наради, яка відбулася в Шамбезі", – пояснює релігієзнавець Олександр Саган.

Утім, це черговий програш української держави на міжнародному релігійному ґрунті:

– українське питання Папа визначив московськими словами;

– православну автокефалію поки що чекати не варто;

– та й довіру в самій Україні до Римського престолу і папи Франциска, зокрема, підірвано.

Останнім часом Кремль кидає всі сили, щоби покінчити із санкціями і задіює в цих питаннях усю російську агентуру, зокрема, і церковну на чолі з патріархом Кирилом. А українські політики та дипломати тим часом нервово курять збоку. Сигналів "Що таке?" Московського патріархату в Україні було більше, ніж достатньо. Раптом хто недочув – для тих повторимо представлення Папі Франциску попа Антонія з нібито незалежної української церкви. Особливо зверніть увагу на слова про нашу, тобто їхню церкву

"Антоний – помощник митрополита Онуфрия, который возглавляет нашу церковь на Украине", – сказав Кирило.

Сергій Гальченко

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua / ОЛ
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 5
Вибір редакції