ЄС подовжить санкції проти "посіпак" Януковича та тих, хто сприяв анексії Криму - джерела

У Європейській раді вважають, що скасування санкцій чотирьом чиновникам Януковича - не катастрофа.

ЄС розглядає можливість подовження одразу двох пакетів санкцій — проти колишніх українських чиновників, що підозрюються у привласненні бюджетних коштів (тут Янукович, Азаров та інші), і проти цілого списку фізичних осіб та компаній, що причетні до анексії Криму, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Згідно з отриманою інформацією, обидва ці санкційні пакети таки будуть подовжені — із незначними змінами. Рішення має бути готове ще до кінця лютого.

 

Тож незважаючи на те, що чотири екс-чиновники Януковича виграли справу щодо санкцій в Європейському суді, перемогу святкувати їм ще зарано.

Звичайно, рішення Європейського суду було для Брюсселю неприємним. Це означає, що 2014 року ЄС запровадив санкції проти українських чиновників, не маючи достатніх для цього підстав. Тоді це відбулося лише на підставі листа Генпрокуратури України.

Чому здійнявся скандал навколо "скасування" санкцій проти команди Януковича

Новина, що прозвучала цього тижня як грім з ясного неба. Суд Євросоюзу зняв санкції з ключових чиновників-втікачів команди Януковича: екс-прем'єра Миколи Азарова і його сина Олексія, екс-першого віце-прем'єра Сергія Арбузова, колишнього міністра енергетики і вугільної промисловості Едуарда Ставицького. 

Це певною мірою підриває санкційну політику Європейського союзу. Наступного разу, коли постане питання про те, що треба запроваджувати санкції проти когось на кшталт Януковича чи Азарова, чиновники будуть вимагати більше доказів і серйозніших підстав.

Утім джерела з Європейської ради твердять: у керівництві Євросоюзу зберігають спокій і впевнені у правильності своїх дій стосовно одіозних українських політиків.

Суд у Люксембурзі змусив ЄС скасувати тільки те, що й так закінчилося у 2015 році, а ЄС уже встиг ухвалити рішення про нові санкції — на підставі вже нових документів, отриманих від Генеральної прокуратури України. Тобто, якщо команда Януковича піде далі й оскаржуватиме вже нові накладені на них обмеження і заборони, то виграти у Європейського суду буде вже складніше.

Водночас європейські експерти часто висловлюють думку, що Києву не варто забувати: втрачати час у розслідуванні злочинів попередньої влади - дуже небезпечно.

Як відомо, 6 березня 2014 року ЄС застосував економічні санкції стосовно екс-президента Віктора Януковича, колишнього очільника МВС Віталія Захарченка, екс-генпрокурора Віктора Пшонки, екс-голови СБУ Олександра Якименка, колишнього першого заступника глави Адміністрації президента Андрія Портнова, екс-міністра юстиції Олени Лукаш, колишнього віце-прем'єра Сергія Арбузова, екс-глави АП Андрія Клюєва та його брата Сергія Клюєва, колишнього заступника глави МВС Віктора Ратушняка, сина екс-прокурора Артема Пшонки, екс-прем'єра Миколи Азарова та його сина Олексія Азарова, бізнесмена Сергія Курченка, екс-міністра освіти Дмитра Табачника, екс-міністра охорони здоров'я Раїси Богатирьової та колишнього радника президента Ігоря Калініна. З Віктора Януковича-молодшого санкції були зняті у зв'язку з його загибеллю.

У березні 2015 року Якименка, Олексія Азарова і Калініна виключили зі списку санкцій. Замість них до оновленого списку потрапили екс-перший віце-прем'єр-міністр Сергій Арбузов, народний депутат Юрій Іванющенко, екс-міністр доходів і зборів Олександр Клименко та екс-міністр енергетики Едуард Ставицький.

Санкції ЄС

Крім того, 8 січня набуло чинності рішення Суду ЄС про зняття санкцій з колишнього першого заступника глави АП Андрія Портнова. Справа Портнова тягнулася майже весь 2015 рік. У лютому минулого року екс-чиновник поскаржився суду ЄС на те, що ГПУ фальсифікувала документи щодо розтрати ним державних коштів. 26 жовтня 2015 року суд ЄС визнав безпідставними санкції проти Портнова та зняв арешт із його майна.

28 січня стало відомо, що низка посадовців часів Януковича виграли справу в суді ЄС про зняття санкцій. Ідеться про обох Азарових, Арбузова, Клюєва та Ставицького.

Однак у ГПУ запевнили, що санкції проти них продовжують діяти. Справа у тому, що рішення суду Люксембургу скасувало лише санкції, накладені на низку українських високопосадовців 6 березня 2014 року тривалістю на рік. При цьому весною 2015 року були накладені нові санкції тривалістю до березня 2016 року, які ніхто не скасовував.

Кореспондент "Радіо Свобода" для ТСН Григорій Жигалов

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: