"Закарпатська народна республіка". Чи спроможний Кремль відхопити ще один шматок України

© Reuters
Експерти підтверджують - загроза дестабілізації є. Але вона вже не така велика, як кілька років тому.

23 жовтня українські хакери з "КіберХунти" опублікували документи, витягнуті зі зламаної ними пошти помічника президента РФ Владислава Суркова. Серед них, зокрема, був "план РФ" із дестабілізації України під назвою "Шатун" та документи про створення "народної республіки" на Закарпатті.

Читайте також: СурковLeaks: Найцікавіші факти із планів помічника Путіна і Ко з дестабілізації України

Кремль одразу спростував той факт, що оприлюднені хакерами листи належать Суркову. Проте доказом їхньої автентичної стало зізнання російського бізнесмена Євгена Чичваркіна у листуванні з Сурковим - його листи також виявили на зламаній поштовій скринці.

Експерти мають сумніви щодо справжності цих документів, проте зазначають, що описані у них сценарії були б бажані для Росії. Інша справа - чи спроможний Кремль втілити їх у нинішніх реаліях.

Так, в одному з документів чітко розписані заходи для відокремлення Закарпаття від України. Згідно з ними, для координування радикальних сил у регіоні "планують" активізувати діяльність організації "Русинська Родина".

Читайте також: Більшість документів справжні: в СБУ прокоментували оприлюднене хакерами "листування" Суркова

Для популяризації цієї організації в документі перелічують такі заходи: розклеювання листівок, проведення зібрань та публічних акцій насилля над представниками "Правого сектору" й інших "бандерівських груп". Крім дії радикальних сил у регіоні передбачили й активізацію "мирно" налаштованого "Русиньского руху". Ця організація нібито повинна добиватися федералізації за рахунок референдумів та агітації.

Історики та політологи зазначають, що наразі в Україні є чимало регіонів, де може спрацювати тактика дестабілізації. Це не лише Закарпаття, а й Одеська, Миколаївська, Херсонська області. Також голова Адміністрації президента України Ігор Райнін раніше заявляв про збереження загрози дестабілізації у Харкові.

Водночас навряд чи за нинішніх умов, коли СБУ вже навчилася протистояти діяльності диверсійно-розвідувальних груп ворога, функціонерам Кремля вдасться втілити подібні плани старими способами. Та й голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс переконує, що сепаратизму на Закарпатті немає. "Тут ніхто не хоче відокремлюватися від України", - запевнив він.  Політик також нарікнув, що обговоренням теми "закарпатського сепаратизму" лише відволікає зараз увагу від нормандського процесу щодо вирішення ситуації на Донбасі.

дмитро тимчук
УНІАН
Дмитро Тимчук, народний депутат, координатор групи "Інформаційний спротив":

- Ми, тобто група "Інформаційний спротив", ще навесні 2014 року помічали переміщення тих же русинів, кур'єрів у Москву, відбувалися різні зустрічі, заходи. І судячи з інсайдерської інформації, в Кремлі дійсно намагалися активізувати сепаратистські рухи в закарпатському регіоні, щоб в цілому дестабілізувати ситуацію.

Наразі важко сказати, наскільки може "вистрілити" цей козир. Але ми можемо апелювати до того, що якщо протягом 2,5 років спроби розіграти цю карту не увінчалися успіхом, то навряд чи вони спрацюють і зараз. Не можна порівнювати ефективність СБУ 2,5 роки тому і зараз. Вона виросла не в рази, а в десятки разів. Тому реалізувати такий сценарій саме зараз для Росії було б дуже проблематично. Хоча у вигляді такого вкидання і спекулятивного чинника - воно не сприятиме стабілізації ситуації.

Що стосується Одеської області, то фінальна сцена битви за Одесу сталася у 2015 році, коли Кремль активізував детально продуманий сценарій "Бессарабської народної республіки". Цей сценарій вражав розмахом. Але ще більше вразило те, як СБУ його нейтралізувала. На жаль, СБУ надала українському суспільству дуже мало інформації про свої дії в той час у цьому регіоні.

Наразі в Одеській області серйозних ДРГ немає. Мітинги під сепаратистськими гаслами і спроби дестабілізувати ситуацію масовими акціями можливі. Але я не думаю, що це приречене на успіх.

 

Євген Магда, директор Центру суспільних відносин:

- Росія виділяє на сценарій "народної республіки" на Закарпатті багато грошей і не перший рік вже грається з так званими політичними русинами. Для Росії цей регіон є важливий тим, що він дає вихід до Європи й у разі дестабілізації це дозволить дестабілізувати й низку центральноєвропейських країн. Для Росії цей момент є вагомим і вона, незалежно від справжності листування Суркова, й надалі намагатиметься це зробити.

Дуже сподіваюся, що українські політики, які живуть і працюють на Закарпатті, усвідомлюють, що будь-які їхні дії чи заяви, де є хоча б мінімальний присмак сепаратизму, Росія використає у власних інтересах.

Щодо інших регіонів, то більші шанси на дестабілізацію має Одеська область, аніж Харківська. Це обумовлюється небезпечним сусідством із Придністров'ям і складною етнічною ситуацією.

Головою Харківської обласної адміністрації стала молода жінка Юлія Світлична, що є дещо незвичним. У нас звикли, що у першу чергу мають командувати чоловіки. Проте, думаю, що пані Світлична впорається з цими проблемами і зуміє довести свою адекватність і ефективність.

Юлія Тищенко, експерт з міжетнічних відносин Українського незалежного центру політичних досліджень:

- Дестабілізація ситуації на Закарпатті із залученням русинських організацій - дуже давня тема. Питання політичного русинства піднімали ще у 90-х роках. І ні для кого не секрет, що русинський рух підтримувався з боку Росії або різних російських організацій.

Якщо говорити про сьогодення, то час від часу ми бачимо провокативні заяви, проте вони, як правило, бувають фейковими, проголошуються організаціями, які насправді не мають підтримки.

Тож можна припустити, що певні сценарії дестабілізації можуть запускатися зараз по цих напрямках. Інша справа, що сьогодні складно говорити, наскільки русинський рух не маргіналізований у регіоні.

Сценарії дестабілізації можуть запускатися і в інших регіонах. Проводячи моніторинг, ми перманентно бачимо різні заяви та події, які можуть слугувати маркерами такої небезпеки. Наприклад, на Одещині проявилася проблема ромів у селі Лощинівка. Там присутній і суб'єктивний момент, і проблема у державній політиці щодо цієї меншини. Є там і "Південна Бессарабія". Є питання румунської і болгарської меншин. Певний час ми відстежували там збори невдоволених процесом децентралізації. Такі локальні, але важливі речі, присутні. До того ж і політики можуть грати на цих моментах, користуючись тим, що часто люди можуть просто не розуміти до кінця процеси, які відбуваються у державі.

Весь час розхитують ситуацію і в Херсонській області, особливо у південних районах, на адміністративній межі з Кримом. Там активно використовують проросійські сили антикримськотатарську риторику аж до поширення міфів про кримськотатарську національну автономію у самій Херсонській області.

Для запобігання можливій дестабілізації у цих регіонах місцевою владою має проводитися робота з громадою на локальному рівні. Це просвіта, спілкування, підвищення соціально-економічних стандартів, врахування інтересів громад, можливо, запровадження мультилінгвальної політики, коли національні меншини вивчають і державну мову, і свою першу мову.

Ольга Скичко

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua / ОС
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 9
Вибір редакції