Анастасія Станко розповіла ТСН, що пережила у полоні терористів.
Журналістка та оператор "Громадського телебачення" Анастасія Станко та Ілля Безкоровайний повертаються до Києва, йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
Напередодні терористи показово випустили їх із полону в Луганську. На виході з автобуса їх уже зустрічали медійники. Проте серед представників ЗМІ не було жодного місцевого кореспондента - лише росіяни.
Працівники "Громадського ТБ" не дали відповіді на жодне з їхніх питань. Пізніше Станко телефоном пояснила ТСН: вони не хотіли, щоб російські ЗМІ перекрутили їхні слова.
Станко та Безкоровайного захопили у полон 30 червня. Журналістка розповіла, що вони хотіли відзняти життя так званої ЛНР із середини. Для цього навіть просили офіційну акредитацію, але в ній відмовили. Тоді за порадою знайомих вони звернулися до підрозділу "Смерч", який за гроші прогарантував їм безпеку.
"Ми домовились з цим "Смерчем", щоб нам показали, повозили. Але щойно ми виїхали з Луганська, нас зупинило "НКВД" - Остапа хлопці - бусік броньований. Люди з автоматами вийшли, забрали нас із цих машин з мигалками, натягли на нас олімпійки, щоб ми нічого не бачили, і ми сиділи на підлозі в цьому бусі", - розповіла Станко.
Так зване НКВС, каже Настя, це підрозділ "служби безпеки" ватажка терористів "ЛНР" Валерія Болотова. Його бойовики кинули журналістів у підвал, де почали допит.
"Вони спочатку звинувачували нас у тому, що ми українські журналісти "вражеской страны", як вони назвали. Цього їм було достатньо для нашого затримання", - додала Станко.
Cуть звинувачень медійники так і не зрозуміли. Їх не били, але погрози лунали постійно: "Погрожували відірвати голови, погрожували, що ми ніколи звідси не вийдемо. Інколи були добрі, ну, коли подзвонили якісь вищі люди, то вони відвезли в столову, нагодували".
Проте згодом умови погіршилися. Терористи розізлилися, коли дізналися, що Станко знімала сюжет про звільнення міста Щастя.
"Їм хтось сказав, що я там сміялась над трупами, хоча можно подивитись сюжет, ніхто ні над чим не сміявся, зрозуміло. Але це їх не цікавило. Ми намагалися пояснити, що ми приїхали зняти цю сторону, бо ми були на тій стороні і ми хочемо зрозуміти, що на цій стороні, чому люди стоять з автоматами, але їм було все одно", - зауважила журналістка.
Розізлили терористів і клопотання про них президента Петра Порошенка. Далі в журналістки знайшли годинник із GPS-навігатором – за це їм ще погіршили умови: "Забрали шнурки із взуття, все позабирали. Останню добу ми сиділи у закритому приміщенні, ніхто до нас не виходив, ніхто нам не приносив їсти".
До останнього вони не знали, куди їх везуть в автобусі: чи то переселяють, чи то на зустріч із Болотовим. Про те, що опинилися на волі, зрозуміли тільки тоді, коли побачили російську пресу.
У полоні терористів "ЛНР", кажуть вчорашні заручники, залишається ще чимало людей. На власні очі вони бачили лідера луганської "Просвіти" Володимира Семистага. Він почувається не дуже добре, але, на щастя, живий.
Кореспондент Євгенія Цвєтанська