А ось так дітлахи уявляли герб міста

У синій папці ми також знайшли табелі, що належали четвертокласникам. Вже підписані, з виставленими оцінками, але так і не вручені. На документі зазначено – 2013/2014 навчальний рік. Усі бланки – українською мовою. Цікаво й те, що майже у всіх школярів гарні оцінки з української мови. Часто зустрічаються "десятки" та "одинадцятки", набагато рідше – "вісімки". За предмет "Я і Україна" у багатьох дітей теж відмінні оцінки.

У рамках проекту школярі також писали про свою вулицю. Кожен намагався розповісти про неї тільки найкраще. Для всіх дітей їхня вулиця – найрідніша та найулюбленіша. Ось уривок із твору одного з учнів (орфографію збережено):

"Я живу на улице Стадионная. Моя улица названа так потому, что у нас был стадион на котором проводили скачки лошадей. А теперь там построены дома. На моей улице есть песок, горки, качели, магазины, дома, садик, школа, деревья.."

Нині більша частина цих вулиць перетворилася на руїни. Бойовики перманентно поливають Піски з "Градів" та артилерії, а надто, коли тривали запеклі бої за аеропорт Донецька. Наприклад, від школи, яка розташована за адресою вулиця Леніна, 31 - до початку злітно-посадкової смуги Донецького аеропорту рівно 2 км, а до вишки – 6,5 км.

Зараз у Пісках житлові будинки майже зруйновані, і тільки дитячі малюнки нагадують про те, що зовсім недавно там панував мир. Ми вирішили показати малюнки та твори школярів про їхню вулицю, розмежовуючи їх світлинами нинішніх руїн селища.

Піски називають воротами до Донецька та Донецького аеропорту. До війни на Донбасі у Пісках мешкали більше 2 тисяч людей. Станом на початок січня тут лишалося всього 130 жителів. Найбільше селище постраждало від обстрілів з артилерії та реактивних систем залпового вогню проросійських бойовиків протягом ночі з 16 на 17 січня 2015 року. Однак малюнки, які ми знайшли у школі, показують зовсім інший бік – майбутнє Пісок очима дітей. Вони були намальовані у час, коли війна вже стояла на порозі.