ЛИСИЙ

Старший солдат Лисюк Олексій Олегович з позивним "Лисий" з 18 років мріяв піти в армію, його мрія здійснилася. Після строкової служби пішов у контрактну армію. Олексій Лисюк не був у Донецькому аеропорту, але був у Пісках.

Для нього найважчим днем стало 5 жовтня, коли він з хлопцями потрапив під обстріл. Один з військових був важкопоранений, інший – помер на місці. БТР Олексія згорів у Пісках. Олексій Лисюк розповідає про зміни в армії, мотивацію, адаптацію до мирного життя та хлопців, які стали йому вірними товаришами.
Якби ми продовжували сиділи в аеропорту, то могли б просуватися далі, відбирати свою територію… Там не було, за чим ховатися, бо все було вщент розбите.
Ми з хлопцями стали вже як брати, тому що був не один виїзд і не один бій разом. Ми стояли один за одного, допомагали один одному.
Ми не розповідали, де перебуваємо. Говорили, що у нас все гаразд.
Додому приїхали, і, мабуть, рідна домівка допомогла повернутися у нормальне життя.
У мене була мрія піти в армію, тому я залишився на контракті. За строкову службу я тут зустрів багато друзів, командирів, і вони мені допомагали служити.
ПОГЛЯД З АЕРОПОРТУ