10 найголовніших подій у світі 2015 року

10 найголовніших подій у світі 2015 року

Теракти, міграційна криза, війна у Сирії, дефолт у Греції, клімат і ядерна умова з Іраном — чим жила планета у 2015 році.

2015 рік був не найкращим роком в історії людства і вже точно не наймирнішим. Більшість подій, які сколихнули світ, були пов'язані із терористичними нападами з боку радикальних ісламістів, та чисельними війнами, зокрема у Сирії.

Кривавий розстріл співробітників журналу Charlie Hebdo і напади в Парижі 13 листопада, теракт на російському авіалайнері А321— це лише найгучніші теракти, про які писали усі ЗМІ, але ж були і не менш жахливі за кількістю жертв і жорстокістю, про які медіа писали не так часто.

Окрім того, у 2015 році увесь світ переймався економічними проблемами Греції і міграційною кризою у Європі, а також вітав ядерну угоду між Іраном та "шісткою" і кліматичну угоду, яка має допомогти зберегти нашу планету.

Напад на редакцію Charlie Hebdo

7 січня у столиці Франції Парижі озброєні автоматами Калашникова терористи напали на редакцію сатиричного журналу Charlie Hebdo, який публікував карикатури на пророка Мухамеда, і розстріляли співробітників видання. В результаті теракту загинули 12 людей і 10 отримали поранення. Серед жертв - головний редактор Charlie Hebdo Стефан Шарбоньє, а також кілька карикатуристів і співробітників видання.

Нападниками виявилися брати Шериф та Саїд Куаші. Після вбивства вони втекли з місця злочину і захопили друкарню в містечку Даммартен-ан-Гоель та взяли у заручники її працівника. 9 січня внаслідок штурму спецпризначенцями обидва терористи були вбиті.

У той же час на сході Парижу ще один терорист Амеді Кулібалі захопив заручників у магазині кошерної їжі, вбивши чотирьох людей. Він вимагав звільнення братів Куаші, казав, що діє від імені "Ісламської держави" і захищає палестинців. Напередодні Кулібалі також вбив жінку-поліцейського. Терорист був знищений унаслідок штурму магазину. Його спільниці, як вважають, вдалося втекти до Сирії.

Відповідальність за теракти взяло на себе єменське угрупування терористичної організації "Аль-Каїда", а випадок з Charlie Hebdo вперше показав, що Європа не перебуває у безпеці з боку терористів.

"Аль-Каїда" взяла на себе відповідальність за атаку на Charlie Hebdo

"Аль-Каїда" взяла на себе відповідальність за атаку на Charlie Hebdo

Міграційна криза в Європі

У 2015 році різко зросла кількість біженців у Європу. Мігранти тисячами намагалися дістатися західної та найзаможнішої частини континенту, тікаючи від громадянських воєн у Сирії та Лівії, воєн в Афганістані та Іраку, від бойовиків ІДІЛ та інших негараздів на Близькому Сході та в Африці.

Про біженців стали широко говорити і писати ЗМІ з квітня 2015 року, коли у Середземному морі потонули кілька човнів з мігрантами — тоді під воду пішли щонайменше п'ять човнів, загинули щонайменше 1200 людей.

Біженці прибували в основному до Греції, потім через Македонію, Угорщину чи балканські країни намагалися дістатися країн Західної Європи, в основному — Німеччини. На грецько-македонському кордоні скупчувалися тисячі мігрантів, між ними та поліцією час від часу виникали сутички. Напруження зростало і на кордонах з Угорщиною, Сербією, Хорватією та Словенією. Угорці навіть почали зводити "стіну" для стримання біженців.

Міграційна криза посилила протиріччя у Європейському Союзі. Німеччина та інші країни Західної Європи звинувачували країни Східної Європи (Угорщину, Словаччину, Чехію, Польщу) у небажанні приймати у себе біженців, а східні члени ЄС у свою чергу зазначали, що міграційна криза їх не стосується. Через високий потік біженців країни ЄС змушені були вдатися до закриття кордонів усереди Шенгенської зони. Також почалися розмови про призупинення дії Шенгенської угоди. На цьому фоні почала зростати популярність ультраправих партій, які виступали проти прийому біженців.

Після довгих та запеклих дискусій в ЄС погодилися розподілити біженців за квотами серед усіх країн-членів ЄС. Окрім того, в Європі створять нове агентство з охорони зовнішніх кордонів і берегової охорони, також Єврокомісія повинна якомога швидше переглянути Дублінську систему по біженцям. Також Німеччина та Франція погодилися виділити 10 млрд євро на вирішення проблем з мігрантами.

Загалом у 2015 році до Європи прибули більше 1 млн біженців, більшість з них — із Сирії та Афганістану.

біженці 2015

 

Економічні проблеми Греції

У січні 2015 року в Греції відбулися парламентські вибори, на яких перемогла ліворадикальна партія "СІРІЗА". Ця партія виступала проти заходів "жортскої економії", які країна мусила здійснювати після кризи 2009 року через вимоги міжнародних кредиторів — Міжнародного валютного фонду, Євросоюзу та Європейського Центробанку.

Коли лідер "СІРІЗА" Алексіс Ципрас очолив уряд, він заявив, що Греція вимагатиме реструктуризації та списання значної частини боргу, який перевищив 324 млрд євро.

У червні 2015 року Греція відмовилася переводити чергову частину боргу МВФ, кредитний рейтинг країни знизився і в світі заговорили про можливий дефолт країни. Переговори між кредиторами та грецьким урядом зайшли у глухий кут і Ципрас оголосив про референдум у Греції — громадяни країни мусили відповісти, чи погоджуються вони на умови кредиторів, які вимагали від греків ще тугіше затягти паски і почати реформи задля нових траншів.

У той же час в Греції почалися проблеми з грошима — банки не працювали, у банкоматі одній людині можна було знімати не більше 60 євро на добу, пенсіонери вишикувалися у довжелезні черги, щоб отримати свої гроші.

1 липня уряд країни таки не виплатив черговий транш МВФ, що призвело до дефолту, а 5 липня на референдумі греки сказали тверде "ні" умовам кредиторів. Усе це похитнуло курс євро, а в ЄС почали говорити про вихід Греції з єврозони.

Але після референдуму уряд Ципраса провів нові переговори з кредиторами і погодився на ще жорсткіші умови, ніж ті, які висувалися раніше. Так, уряд погодився підвищити і врівноважити ПДВ, підняти пенсійний вік до 67 років, скоротити соціальні виплати та провести приватизацію державних активів.

У відповідь на це кредитори пообіцяли Греції 86 млрд євро протягом трьох років і перший транш у 13 млрд виділили вже 20 серпня. Ципрас подав у відставку у цей же день і оголосив нові парламентські вибори на кінець вересня, які знову виграла "СІРІЗА", а Ципрас знову став прем'єром Греції.

Греція сьогодні отримає перші 13 млрд євро нової фінансової допомоги

Греція сьогодні отримає перші 13 млрд євро нової фінансової допомоги

Ядерна угода з Іраном

14 липня після довготривалих переговорів Іран та країни "шістки" нарешті дійшли згоди стосовно ядерного питання. Перемовини між дипломатами США, Франції, Німеччини, Росії, Китаю, Великобританії з іранцями тривали з 2013 року і лише через два роки світовим лідерам вдалося дійти згоди щодо головних питань ядерної програми Ірану.

Основна суть угоди у тому, що в обмін на обмеження ядерної діяльності проти Ірану будуть полегшені санкції та дозволено продовжувати свою ядерну програму з мирною метою.

Попри висловлене задоволення угодою із боку східних та західних політиків, є й ті, хто вважає угоду серйозною помилкою. Наприклад, прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу назвав угоду "історичною помилкою для світу". Нетаньягу переконаний, що після зняття з Ірану санкцій він отримає мільярди інвестицій, що зробить його найпотужнішою країною регіону та посилить вплив на сусідні країни. Зазначимо, що Іран своєю метою ставить знищення Ізраїлю.

70-а Генасамблея ООН і українське питання

Наприкінці вересні 2015 року у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбулася 70-а Генеральна Асамблея ООН. Світова спільнота мала змогу вислухати лідерів країн і скласти уявлення про те, що відбувається на міжнародній арені.

Ця Генеральна Асамблея увійде в історию відвертими звинуваченнями, запеклими дискусіями і протестними акціями. З високої трибуни ООН український президент Петро Порошенко назвав Росію агресором. Окремо президент згадав політичних в'язнів: Надію Савченко, Олега Сенцова і інших українських громадян, котрих незаконно утримує російська влада.

Головне побоювання цієї Генасамблеї - те, що Росія запропонує США угоду щодо Сирії в обмін на поступки щодо українського питання – не справдилось. Виступи світових лідерів — Обами, Меркель, Кемерона — та зустрічі Порошенка з ними засвідчили, що санкції проти Росії залишатимуться доти, доки вона не забереться з Донбасу і Криму.

Цьогорічна Генасамблея ООН запам’ятається різкими висловлюваннями та протестами

Цьогорічна Генасамблея ООН запам’ятається різкими висловлюваннями та протестами

Росія вступає у війну у Сирії

В останній день засідання 70-ї Генасамблеї ООН Росія офіційно ув'язалася у війну в Сирії. 30 вересня режим Башара Асада попросив російський уряд про допомогу, у той же день Рада Фередарції погодилася цю допомогу надати і одразу ж російська авіація завдала перших ударів по Сирії.

Незважаючи на те, що Росія анонсувала застосування авіації для боротьби з терористами "Ісламської держави", бомби кидають на території, де "ІД" не було помічено. Авіаударам піддаються території, які контролюють противники режиму Башара Асада з поміркованої опозиції, бомби часто падають на житлові квартали з мирними жителями, внаслідок чого гинуть жінки і діти.

Впливова правозахисна організація Amnesty International у своєму звіті зазначила, що внаслідок військової кампанії Росії у Сирії загинули щонайменше 200 мирних жителів, бомбардування призвели до масштабних і невиправданих руйнувань.

Разом із тим варто відзначити, що залучення Росії до війни в Сирії прискорило преговори щодо мирного вирішення сирійського конфлікту. У грудні Радбез ООН схвалив резолюцію, згідно з якою між режимом Асада та опозицією мають розпочатися переговори, через шість місяців в країні буде перехідний уряд, а через 18 місяців відбудуться вибори. Невирішеною наразі залишається доля Асада — саме це питання не дозволяє поки що дійти повної згоди щодо вирішення сирйського конфлікту.

Падіння російського літака А321

Після того, як Росія вступила у сирійський конфлікт на боці Башара Асада, країна стала ціллю для суннітських терористичних угрупувань — у першу чергу з боку "Ісламської держави", яка оголосила джихад проти РФ.

Відповідь не забарилася. 31 жовтня на Синайському півострові у Єгипті впав російський пасажирський авіалайнер Airbus 321, який летів до Санкт-Петербурга. Загинули усі 224 людини, які були на борту, - пасажири та члени екіпажу. Серед них — 25 дітей. Більшість загиблих — росіяни, але загинули також чотири громадянина України.

Відповідальність за напад одразу взяла на себе "Ісламська держава", а точніше відділення організації "Вілаят-Сінай", яке діє на території Синайського півострова. Російська влада довго не погоджувалася на версію теракту, але 17 листопада врешті оголосила, що причиною падіння літака став теракт.

Виявилося, що терористи змогли пронести бомбу на борт лайнера і покласти під пасажирське сидіння 15-річної дівчини. Саме вибух цієї бомби викликав падіння літака.

Російські спецслужби оголосили нагороду в 50 мільйонів доларів за інформацію про причетних до теракту на борту А321. А глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що теракт рівнозначний нападу на державу. Путін пообіцяв знайти нападників у будь-якій точці планети.

Паризькі теракти 13 листопада

13 листопада в Парижі відбулася серія кривавих терактів, жертвами яких стали щонайменше 130 осіб, поранення отримали 350. Більшість загиблих — молоді люди у віці 20-30 років. Ці теракти стали найбільшими за кількістю жертв для Франції з часів Другої світової війни.

Терористи влаштували кілька перестрілок в різних частинах міста, здійснили три вибухи біля футбольного стадіону під час матчу між Фанцією та Німеччиною, а також захопили заручників в концертному залі "Bataclan".

Відповідальність за теракти взяло на себе терористичне угрупування "Ісламська держава". Нападниками вивявилися громадяни Євросоюзу, мешканці Бельгії та Франції, а також один сирієць, який мав посвідчення біженця. Організатор терактів Абдельхамід Абауд підірвав сам себе під час спецоперації силовиків.

Через теракт у Парижі було перенесено Всесвітню кліматичну конференцію та посилені заходи безпеки по всій Європі. Президент Франції Франсуа Олланд ввів надзвичайний стан у країні, у Бельгії оголошена терористична загроза 3-4 ступенів, також бельгійські силовики провели масштабний антитерористичний рейд, який призвів до затримання десятків людей, яких підозрюють у зв'язках з ісламістами.

Теракти у Парижі 13 листопада знову оголили декілька проблем у ЄС — контроль над зовнішніми кордонами та міграційну кризу. Після нападу терористів уряд Франції направив авіаносець "Шарль де Голль" до берегів Сирії, з якого здійснюються атаки на позиції ІДІЛ, зокрема, на "столицю" терористів — місто Ракка. Також парламент Великобританії дозволив своїм військовим приєднатися до анти-ІДІЛівської коаліції на чолі із США і британські літаки беруть участь у бомбардуваннях ісламістів.

Туреччина збила російський літак Су-24

24 листопада російський винищувач, який виконував завдання у Сирії, перетнув державний кордон Туреччини. За п'ять хвилин пілота десять разів попереджали, вимагали зупинитися чи змінити курс, але він летів далі. Тоді турецький винищувач F16 випустив ракету. Збитий Су-24 упав уже на сирійській території неподалік кордону. Обидва пілоти змогли катапультуватися. Одного з них застрелили повстанці серед сирійських туркменів, а іншого військові Асада та російські солдати змогли врятувати.

Після цього випадку між Росією та Туреччиною різко погіршилися стосунки. Росія ввела санкції — вони торкнулися кількох галузей. Зокрема, в Росію заборонено постачати деяку сільськогосподарську продукцію, сировину і продовольство, вироблені в Туреччині. Турецьким компаніям заборонено займатися будівництвом і туризмом в РФ. Також було скасовано чартерне сполучення з цією країною, а з 1 січня 2016 року для турецьких громадян призупинено безвізовий режим. Туроператорам, чинним на території РФ, заборонено продавати росіянам путівки в Туреччину.

Загострення стосунків між РФ та Туреччиною, скоріше за все, триватиме у в 2016 році. Принаймні в цьому переконана американська розвідувально-аналітична компанія Stratfor. На думку її експертів, Туреччина проведе військову акцію на півночі Сирії, а також спробує збільшити свою присутність на півночі Іраку. При цьому Анкара буде прагнути не тільки протистояти бойовикам ІД, але й стримувати сирійських курдів. Stratfor вважає, що ці дії збільшать ризик протистояння Туреччини з Росією і Іраном.

У доповіді йдеться, що Росія найменше хотіла б конфліктувати з Туреччиною, оскільки влада цієї країни контролює підходи до Чорного і Середземного морів, але цей сценарій неминучий.

Росія розширила перелік санкцій проти Туреччини

Росія розширила перелік санкцій проти Туреччини

Історична кліматична угода

12 грудня після майже двох тижнів складних переговорів учасники Всесвітнього саміту зі зміни клімату в Парижі підписали підсумкову угоду, яку експерти вже назвали історичною. Цей документ спрямований на скорочення викидів парникових газів та має замінити Кіотський протокол.

Згідно з документом, всі учасники, які підписали документ — а це представники 195 країн - зобов'язуються скоротити викиди вуглекислоти в атмосферу. В угоді, зокрема, йдеться, що до 2020 року країни, що розвиваються, отримають $ 100 млрд на рік для вирішення проблем клімату. Ці гроші їм нададуть інші держави, що підписали договір.

Крім того, учасники угоди зобов'язалися не дати атмосфері потеплішати більш ніж на 2 градуси Цельсія до 2100 року і зосередити зусилля на тому, щоб потепління не перевищило півтора градусів.

Цього тижня в Парижі 195 країн світу таки схвалили Глобальну кліматичну угоду

Цього тижня в Парижі 195 країн світу таки схвалили Глобальну кліматичну угоду

Повʼязані теми:

Наступна публікація