Die Presse: WikiLeaks — рупор Кремля

Платформа мовчить про проступки Росії.

Викривальна платформа Джуліана Ассанжа дедалі частіше публікує інформацію, що вигідна Путіну. А провини Росії замовчуються.

Про це пише Олівер Грімм у статті "WikiLeaks, рупор Кремля", опублікованій на сайті газети Die Presse.

Вісім років тому у своєму есе Едвард Лукас, московський кореспондент журналу "The Economist", популяризував головну технологію радянської пропаганди, спрямованої проти Заходу. З початку холодної війни до політичної відлиги в СРСР за його останнього секретаря Михайла Горбачова "якщодоїзм" ("Whataboutism" походить від англійського "Як щодо?") вважався найбільш ефективною зброєю. Його використовували для того, щоб зобразити звинувачення Заходу в тоталітаризмі "соціалізму, що реально існує".

Принцип дії залишався незмінним: якщо західні політики, особливо американські, критикували порушення прав людини в Радах, пропагандисти Кремля у відповідь закидали їх звинуваченнями в дискримінації афроамериканців, підтримці переворотів за допомогою ЦРУ або в аналогічних проблемах політики США.

Через 70 років і через чверть століття після розпаду СРСР "якщодоїзм" знову в моді у Москві. І WikiLeaks — один з найбільш ефективних каналів для використання цього інструменту пропаганди проти Вашингтона, НАТО, Європейського Союзу і будь-якої іншої західної критики тоталітарного контролю в Росії під керівництво колишнього шпигуна КДБ Володимира Путіна.

Наші головні цілі — репресивні режими в Китаї, Росії та Центральній Азії
Джуліан Ассанж, засновник WikiLeaks

WikiLeaks — цифрова викривальна платформа, яка ще кілька років тому поставила собі за мету за допомогою публікацій конфіденційних документів чинити тиск на недемократичні уряди, такі як уряд Путіна. "Наша головна мета — репресивні режими в Китаї, Росії та Центральній Азії", — сказав Джуліан Ассанж на презентації WikiLeaks 2006 року.

Доктрина Герасимова

І протягом десяти років після цього нічого подібного не сталося. Та ба, через антиамериканські настрої Ассанжа WikiLeaks перетворилися на корисний інструмент для реалізації тих планів, які в лютому 2013 року сформулював Валерій Герасимов, начальник штабу збройних сил Росії. "Роль невійськових засобів для досягнення політичної та стратегічної мети зросла, і в багатьох випадках у своїй ефективності вони перевершили пробивну силу зброї".

Роль невійськових засобів для досягнення політичних і стратегічних цілей зросла, і в багатьох випадках у своїй ефективності вони перевершили пробивну силу зброї
Валерій Герасимов, начальник штабу збройних сил Росії

Якщо інформація (або її підміна) перетворюється на зброю, то в такому випадку WikiLeaks стає чудовим публіцистичним стартовим майданчиком. Про конкретний приклад у четвер у своєму аналізі нагадала газета "New York Times". З листопада 2013 року до травня цього року WikiLeaks опублікувала документи, які надають подробиці конфіденційних переговорів про дві торговельні угоди: ТТІП між США з десятками інших держав та угоду про торгівлю послугами (TISA), над якою працюють США і 21 держава ЄС.

Росія не бере участі в цих переговорах і різко їх критикує. Публікації WikiLeaks про внутрішні позиції американських дипломатів на переговорах завжди ставали складними темами під час обговорення. Вони розпалюють обурення противників глобалізації і створюють враження, ніби американська імперія намагається самотужки написати власні торговельні правила. Переговори щодо ТТІП майже завершені, але набуття угодою чинності залежить від погодження все більш скептично налаштованого сенату США.

Компромат з "Панамських документів"

Цьогоріч подив і жах викликала спроба Ассанжа і WikiLeaks не допустити публікації викриттів Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувальників про глобальне ухилення від сплати податків у Панамі. Оскільки "Панамські документи" також розкривали той факт, що віолончеліст і друг Путіна Сергій Ролдугін володіє мільярдами в панамських підставних компаніях.

Багато журналістів "Нової газети" вбиті, а тепер WikiLeaks ставить під сумнів їх надійність?
Андрій Солдатов, журналіст

Одразу ж після цього WikiLeaks звинуватили журналістів в отриманні грошей від Сороса та агентства з міжнародного розвитку США USAID. На одній з журналістських конференцій в Італії у російського журналіста-розслідувальника Андрія Солдатова урвався терпець: "Багато журналістів "Нової газети" вбиті, а тепер WikiLeaks ставить під сумнів їхню надійність?"

Шкода репутації критика — це спосіб, який вже був в арсеналі радянських пропагандистів, і він мав гучну назву — компромат.

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: