Клан Карімова: Чому онук переховується в Британії і хто є головним претендентом на пост президента

© Reuters
Світ 5 вересня, 00:01 8291
Додати до обраного
Країна можу зануритися у хаос через відсутність спадкоємця.

Смерть Іслама Карімова, який правив країною аж 27 років, перетворилася на цілу драматичну епопею. Навіть закордонні лідери заплуталися зі співчуттями, орієнтуючись на повідомлення преси. Прощання з президентом відбулося як у класичні сталінські часи.

У країні ще не можна говорити ні про методи Карімова, що створили йому славу одного із найжорстокіших диктаторів пострадянського простору, ні про його переслідування власної доньки, яка захотіла стати президентом. "Класичний диктатор" - так коротко можна описати останні чверть століття Іслама Карімова. Проте його президентська історія переповнена інтригами від родинної мелодрами до кримінального блокбастера. Він незмінно правив узбеками фактично з 1989 року. При ньому народилося і народило своїх дітей ціле покоління. Перескочивши з крісла головного узбецького комуніста у президентське, він вирішив, що за радянською традицією правитиме до смерті. При цьому він знищував усіх, хто міг йому в цьому зашкодити, не жаліючи навіть власних дітей. Старшу доньку Гульнару ледь не запроторив за ґрати, коли та наважилася заявити про свої президентські амбіції. Онук за підтримку мами ледь не поплатився життям.

Читайте також: Чи вибухне Центральна Азія після смерті Карімова

Втім, наступників у Карімова ніколи не було. 

Президент перетворив на закриту державу без жодного натяку на демократію. Важко повірити, але тут і досі існує рабська праця. Фермерів, лікарів, учителів та дітей у примусовому порядку зганяють на поля безоплатно збирати бавовну – один із основних експортних товарів. Кількість таких узбецьких кріпаків сягає п'яти мільйонів людей, а це майже 16% населення. А от мільярдні прибутки від продажу бавовни йдуть винятково до кишень місцевої еліти. Та більшість узбеків, схоже, воліють таких речей не помічати. "Він зробив дуже багато для процвітання нашої країни. Він створив хороше підґрунтя для розвитку наших дітей – молодого покоління. Ми живемо у мирі", - розповіла Саліва Діломор, мешканка Ташкенту.

Правозахисники називають Карімова одним з найжорстокіших правителів на пострадянському просторі. Тортури, тримання у психлікарні та вбивства були звичними інструментами в стосунках з опозиціонерами. Та найгучніший розголос отримав Адіджанський розстріл. У 2005 за наказом Карімова силовики влаштували бійню на мирній демонстрації, що вимагала реформ. Розстріляли, лише за офіційними даними, 187 протестувальників. Неофіційно ж люди розповідали про тисячу вбитих. Винними, традиційно для диктаторів, що правлять десятками років, було названо США. Карімов наказав американським солдатам покинути військовий аеродром, який ті використовували в афганській кампанії. Уже за кілька мІсяців це летовище віддав Кремлю в рамках так званого Договору про колективну безпеку - кремлівський аналог НАТО у Євразії. Та Карімов не дуже вірив і Москві.

"Якщо країна знаходиться в межах цієї організації, там є механізм легітимного втручання, тобто є сили швидкого розгортання, які можуть у випадку кризової ситуації на прохання легітимного уряду допомогти встановити чи відновити конституційний лад", - вважає Олег Білоколос, експерт "Майдану закордонних справ".

Читайте також: Через смерть Карімова Узбекистан занурився в хаос і невизначеність - The Guardian

Таким чином, після оголошення смерті Карімова Путін міг би майже законно застосувати військову силу, аби при владі в Узбекистані поставити своїх людей. От тільки Узбекистан цю колективну безпеку неочікувано залишив 4 роки тому, а заодно зі своєї території випровадив російських солдатів. Тож Москва нині добряче нервується, адже з колишніх радянських республік дедалі менше країн залишаються під її впливом. Той, хто прийде до влади в Ташкенті, буде ще менше довіряти Москві, ніж Карімов. Найбільш ймовірними є розворот у бік Китаю або ісламізація Узбекистану.

При цьому багато експертів міркують, чи може донька Карімова – Гульнара - таки захопити владу після батька. Про її статки, як і про багатство усієї родини Карімових, ходили легенди. Вона вчилася в Гарварді - політолог зі ступенем кандидата наук. Кажуть, вона була мільярдеркою, володіла компанією, що розпоряджалася основними промисловими активами Узбекистану. Паралельно розробляла дизайн одягу, ювелірних прикрас й співала під псевдонімом Гугуша, інколи навіть у дуеті з відомими західними зірками.

Проте три роки тому Гульнара прохопилася про свої президентські амбіції. Це так розлютило президента-батька, що він наказав порушити проти неї кримінальну справу начебто за фінансові махінації та непристойну, як для мусульманки, поведінку. Гульнарі довелося офіційно відмовитися від претензій на президентський пост. Це допомогло їй уникнути в'язниці, але не домашнього арешту, під який вона потрапила разом з 16-річною донькою.

Не було її і на похороні батька. Що з нею й чи жива вона – не знає навіть її син Іслам. Хлопець певен, дідусь не зовсім розумів, що відбувається довкола, й не мав доступу до інтернету. Користуватися мережею президентові забороняла дружина Тетяна. Про це онук розповів в інтерв'ю ВВС два роки тому. В усіх сімейних негараздах Іслам-молодший підозрює спецслужби країни. "Я став ворогом. Власне мені доводиться боротися з цІлим режимом. Вони намагалися отруїти мене та мою маму важкими металами. Лише у моїй кровІ знайшли шість елементів, у крові мами їх було значно більше", - розповів онук Іслам Карімов.

З Узбекистану Ісламові довелося тікати до Великої Британії. Молодша донька Карімова – Лола на батьківщині почувається безпечно. Вона працює представником країни в ЮНЕСКО, займається благодійною діяльністю. Жінка славиться потягом до розкішного життя. Наприклад, за вечерю з Монікою Белуччі вона заплатила 190 тисяч євро. У 2014, коли її сестру намагалися посадити за ґрати, придбала маєток у Беверлі Гіллс, який оцінювали у понад 50 мільйонів доларів.

Читайте також: Діти "Стерв'ятника". Що відомо про впливових доньок президента Узбекистану Карімова

Експерти жартують, Карімову не пощастило. Має двох доньок, а в мусульманській країні високі пости дівчатам не дістаються. Утім є ще син від першого шлюбу з Наталією Кучмою, якого звати Петро. Але він давно порвав з родиною і не говорить узбецькою. Тож серед ймовірних наступників Карімова розглядають три кандидатури: главу спецслужб Рустама Ініятова, міністра фінансів Рустама Азімова та прем'єра Шавката Мірзіяєва. Перший вже надто старий, йому 72. Другий – занадто як для Узбекистану ліберальний й за даними деяких джерел його арештували, щойно президенту стало зле. Тож найвірогіднішим наступником Карімова називають прем'єра Шавкат Мірзіяєв.

Зазначимо, що Іслама Карімова поховали за ісламськими традиціями, загорнувши тіло у 21-метровий білий саван, в його рідному місті Самарканді на цвинтарі Шахи-Зінда. Там також лежать батьки президента. На церемонію прощання зібралися тисячі узбеків й лише кілька лідерів з сусідніх держав. Україну представляв віце-прем'єр Степан Кубів.

Вибори планують провести протягом найближчих трьох місяців, як того вимагає конституція. Утім слово "вибори" найбільш невідповідне до того, що відбуватиметься в Узбекистані насправді. Якщо виходити з досвіду СРСР, то варто придивитися, хто головний на цій церемонії і тоді легко вгадати ім'я наступника.

Мар'яна Зінковська

Переслідування, тортури та розстріли: історія правління Іслама Карімова

ТСН. Тиждень 4 вересня, 20:58
Смерть президента Узбекистану, який правив країною аж 27 років перетворилася на цілу драматичну еопопею. І навіть зарубіжні лідери заплуталися зі співчуттями, орієнтуючись на повідомлення преси. Узбекистан нині в жалобі. Прощання відбулося, як у класичні сталінські часи. І офіційно в країні ще не можна говорити про методи Карімова, що створили йому славу одного із найжорстокіших диктаторів пострадянського простору.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua /
Побачили помилку - контрол+ентер
Світ 5 вересня, 00:01 8291
Додати до обраного
Всього коментарів: 0
Вибір редакції