Наслідки Brexit. Євроскептицизм в Євросоюзі та погані шанси України на інтеграцію

© Reuters
Експерти-міжнародники та економісти розповіли, перед якими загрозами зараз стоїть ЄС та, зокрема, Україна.

Від часу проведення референдуму про вихід Британії з Євросоюзу пройшло кілька тижнів. І якщо першим на Brexit відреагував курс фунта стерлінгів, який різко впав, то решта наслідків проявилися пізніше.

Лондон був діловим центром ЄС. Тепер же рівень ділової активності в Британії значно знизився, свідчать дослідження британських агентств. На фоні цього спаду компанії відмовляються від інвестицій і найму нових співробітників. А споживча впевненість знизилася до рівня травня 2013 року.

Відтак складається враження, що британці свідомо розпрощалися зі своєю дольче вітою.

Читайте також: Розкол у ЄС сприятиме інтересам Росії - розвідка Швеції

Примітно, що у цей час з політичної арени тікають головні локомотиви Брекзиту. Так, лідер Партії незалежності Британії Найджел Фарадж подав у відставку, прем'єр Девід Кемерон готується піти у відставку восени, а затятий прихильник Brexit, колишній мер Лондона Борис Джонсон, раптом передумав балотуватися на посаду прем'єра.

На думку очільника Єврокомісії Клода Юнкера, ці політики виявилися не такими вже й патріотами, і зараз просто тікають з корабля, який тоне, замість того, щоб запропонувати план подальших дій.

Експерти раніше пояснювали, що результати референдуму не є обов'язковими до виконання і британці ще можуть передумати, але не відкидали, що їхнє волевиявлення може запустити ланцюгову реакцію референдумів у країнах ЄС. Зараз, згідно з дослідженнями, найбільш очевидними кандидатами "на виліт" з ЄС є Австрія і Нідерланди. Тим не менш, це справа не одного дня і навіть не одного року.

Британські юристи оскаржують Brexit у суді

ТСН. Ранок 4 липня, 12:45
Представники групи бізнесменів та вчених стверджують, що прем'єр-міністр не має права починати процедуру виходу країни із ЄС. На це, кажуть юристи, потрібна згода парламенту. А він цілком може виступити проти цього. Юристи зауважують, що результати референдуму вони сумніву не піддають, однак думка виборців має лише консультативний характер. 

А Євросоюз тим часом спіткають інші наслідки вибрику норовливих британців - відтік бюджету, зменшення ринку збуту, падіння курсу євро тощо.

Проте, незважаючи на сумні наслідки, європейські очільники не збираються затримувати Британію. Навіть навпаки – сподіваються на якнайшвидший вихід колишньої "подруги" з союзу. Воно й не дивно. Чим швидше це питання буде закрите, тим швидше Євросоюз зможе переформатуватися з урахуванням нових реалій.

На думку експертів-міжнародників, ЄС і не збирається розвалюватися, а продовжуватиме політику розширення. Й Україні тут варто не зволікати зі вступом до ЄС. Водночас економісти наголошують на необхідності прорахування та підготовки до негативних наслідків від Брекзиту для української економіки. А такі наслідки будуть.

Професор Богдан Гудь
Інститут європейської інтеграції
Богдан Гудь, завідувач Інституту європейської інтеграції Львівського національного університету ім. І.Франка:

- Про розвал ЄС, як і про розвал Росії, говорять вже багато років. Але футурологи говорять, а ЄС і Росія досі існують. Після виходу Британії в ЄС лишиться 27 країн, але, ймовірно, скоро їх знову буде 28. Є зацікавленість в тому, щоб ЄС існував. Чи він розпадеться чи ні - покаже час.

А ось подальше розширення ЄС можливе, незважаючи на вихід Британії. Є ж країни-кандидати з Балканського півострова. Тож цей процес продовжуватиметься. І ЄС у цій ситуації робитиме усе можливе, щоб зберегти своє існування, наприклад, шляхом розширення на Схід.

Відтак Україна або скористається цим, або й далі матиме позицію стороннього спостерігача, як це було в часи, коли Польща тягнула її в ЄС, а наша держава робила усе для того, щоб не стати членом Євросоюзу.

До речі, зараз я також не бачу якихось конкретних кроків України у напрямку ЄС. Найголовніше, що треба робити зараз, - цевиконувати вимоги, які ставляться перед країнами-кандидатами до вступу в Європейський союз.

Для прикладу - у нас постійно повторюють, як мантру, що ми все зробили для того, щоб безвізовий режим став реальністю. Але ніхто не задумується над тим, що у цьому випадку буде з нашим кордоном з ЄС. Уявіть собі: скасовують візовий режим і всі, хто має закордонні паспорти, кинулися на кордон. Що буде діятися на наших нещасних переходах, на нашій нещасній дорожній інфраструктурі. Адже безвізовий режим - це не лише скасування візи в паспорті, це і необхідна кількість транскордонних переходів і наявність відповідної дорожньої інфраструктури.

Тож до цього треба реально готуватися, а не лише говорити, що ми, мовляв, усе зробили. Це не змінить реальної ситуації, яка, на жаль, є не такою райдужною, як її уявляють у вищих колах нашої держави.

Богдан Яременко, голова правління Фонду "Майдан закордонних справ":

- Європейські лідери зайняли тверду позицію, що Британія має вийти з ЄС і жодні маніпуляції у цій ситуації неможливі, оскільки на референдумі, проведеному згідно з законом, виявилася чітка більшість за вихід. І зараз європейці хочуть скоротити цей термін невизначеності, доки Британія офіційно не подасть заявку.

Справа в тому, що Європейський союз і так досить непопулярний в багатьох країнах. І його критикують, зокрема, і за те, що він далекий від народу і не прислуховується до думки простого громадянина. Тобто зараз, ігнорувати наслідки референдуму в Британії та підтверджувати такі здогадки європейців було б для ЄС самовбивчим.

Тож поки що вихід Британії з ЄС виглядає безальтернативним сценарієм розвитку. Зрештою і в Британії жоден серйозний політик не заявляє про те, що результати референдуму можна якось проігнорувати. Йдеться лише про те, що британці хочуть зробити все з максимальною вигодою або з мінімальними втратами, тому вони можуть гратися з часом подання заявки на вихід з ЄС і початком переговорів.

Причому втрати ЄС абсолютно очевидні. Британія є однією з чотирьох держав, яка дає до загального бюджету ЄС більше, ніж отримує звідти. І звичайно, у тих сферах, які для ЄС стають важливими лише зараз (безпека, зовнішня політика, оборона), Британія є найбільш розвиненою країною з найбільшими можливостями.

І, звичайно, для європейців, крім очевидних економічних втрат, є іміджеві й політичні втрати. Падає світовий рейтинг ЄС як об'єднання. Це вже другий референдум поспіль - після голландського щодо угоди з Україною. Це ставить під сумнів перспективність і надійність такого партнера як ЄС для інших держав.

В залежності від того, наскільки глибоко підуть ці процеси, це питання актуальне в тому числі й для України. Адже Брекзит надихає на референдуми євроскептиків по всій Європі. Навіть такі діячі як президент Чехії заговорили про те, що такі референдуми треба проводити в інших країнах. Це посилює відцентрові тенденції і створює загрозу для політичного майбутнього ЄС. Зокрема це створює дуже нереалістичне тло для вирішення питань інтеграції або включення нових членів ЄС.

У цьому випадку Україна мало що може зробити. Нам треба зосередитися на внутрішніх реформах, на створенні тих стандартів життя, економіки і політики в Україні, які є максимально близькими до європейських, які роблять нас частиною європейської ментальності та спільноти тощо.

Економіст Ерік Найман
Forbes
Ерік Найман, керуючий партнер інвесткомпанії Capital Times:

- Найголовніша загроза - це невизначеність щодо майбутнього в цілому Європейського союзу, зокрема Єврозони. Вихід Великобританії може підштовхнути інші країни, - Голландію, Чехію - теж підняти питання про вихід. Це загрожує тим, що почнеться просто розпад цього проекту. Цей факт бентежить найбільше.

З іншими наслідками, власне економічними, Європейський союз впорається досить легко, тому що глобально формат взаємин Великобританії і ЄС не змінився. Вони все одно залишаться в тісній економічній та іншій співпраці.

Щодо бюджету ЄС, то сума невелика, яку отримував європейський бюджет з Великобританії - не така вже й велика. Зараз вартість грошей низька, тому ЄС знайде, чим їх замінити.

Читайте також: Юнкер пообіцяв вільне пересування в ЄС після виходу Британії

Олег Устенко, директор Міжнародного Фонду Блейзера:

- Основна загроза як для Британії, так і для ЄС полягає в тому, що втрачено довіру інвесторів, з одного боку, і довіру кредиторів - з іншого.

Крім того, відбувається і буде відбуватися подальше зниження суверенних рейтингів, а це означає, що вартість запозичень стане дорожче. Все це призведе до відтоку капіталу з країни. Власне, вже призвело.

Коли йде відтік капіталу, починає діяти серйозний девальваційний тиск. Грошові одиниці починають просідати по відношенню до основних світових валют. І це те, що ми вже спостерігаємо. Фунт стерлінгів вже опустився на найнижчу позначку і знаходиться на рівні 1,3 до долара. Євро, схоже, ще тримається.

Зниження вартості і фунта, і євро моментально позначиться на проблемах у банківському секторі, який потребуватиме серйозної рекапіталізації. Спочатку будуть намагатися рекапіталізувати комерційні банки за рахунок їх власника. Але зовсім скоро стане зрозуміло, що їх власники не в змозі покрити подібного роду проблеми повністю. Й одразу після цього повинен буде включитися і Європейський центральний банк, і Центральний банк Великобританії.

Після цього я б очікував, що будуть задіяні механізми кількісного ослаблення - це те, що було задіяно минулої кризи. Це буде продовжувати штовхати валюти вниз і може збільшити рівень інфляції в цих регіонах. Але з позитивної точки зору це може дати додатковий імпульс для розвитку реального сектора економіки. Щоправда, у більш довгостроковій перспективі, наприклад, за рахунок більш дешевих кредитів і стимулювання експорту. Але це занадто мала втіха у порівнянні з великою кількістю негативних наслідків, які проявляться в цих регіонах і в коротко- і в середньостроковій перспективі.

Це ситуація вплине і на інші регіони, в тому числі й на Україну, для якої Європейський союз є торговим партнером номер один. Девальвація євро по відношенню до трійки основних валют (долар США, японська ієна і швейцарський франк) означатиме, що, з одного боку, українські експортери стануть менш конкурентно здатними на європейському ринку. І з іншого боку, навіть за умови, що вони збережуть колишні фізичні обсяги реалізації на європейському ринку, все одно вони в доларовому еквіваленті будуть втрачати. Таким чином, виникає ризик і для українських експортерів, і, відповідно, для ВВП України.

Я б оцінив цей ризик на рівні близько 2% ВВП. Це означає, що проблеми Європейського союзу можуть вилитися для України у зниження темпів зростання нашого ВВП. І якщо у нас прогнозується зростання на рівні близько 2% в цьому році, то ми цілком ризикуємо просто недоотримати його.

Зараз економіка Європейського союзу різко схудла на 20% - за рахунок виходу Великобританії. Це означає, що обсяг ринку в ЄС зменшився. Тому будь-яка нова кров у Європейському союзі, тобто його розширення, означатиме збільшення цього ринку. Однак, якщо говорити про потенційних нових кандидатівдо ЄС, то вони настільки малі, що не зроблять погоди. До прикладу, обсяг нашої економіки (близько $ 100 мрлд за результатами наступного року) становить всього лише 1% обсягу ВВП всього Європейського союзу.

Ольга Скичко

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua /
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 1
Вибір редакції