НАТО vs Путін. Чи призведуть хуліганські провокації Кремля до нової війни

НАТО vs Путін. Чи призведуть хуліганські провокації Кремля до нової війни

Фото: Reuters

Росія дратується через масштабні навчання НАТО поблизу її кордонів, замовчуючи про причини, які призвели до такої реакції Альянсу.

Днями стало відомо, що ще дві країни планують звести стіну на кордоні з Росією - це Норвегія та Естонія. А разом з Латвією, яка почала будувати двометровий паркан ще минулого року, це вже три країни НАТО. 

Урядовці цих країн пояснюють свої рішення необхідністю посилити контроль над біженцями та боротися з нелегальною міграцією. "Останні події показали те, як важливо точно знати, хто проникає на територію Норвегії та Шенгенської зони", - заявив представник міністерства юстиції Норвегії.

За заявами про біженців приховується недовіра саме до російського керівництва. З огляду на дії Кремля в Україні, європейські країни вважають за потрібне зробити "профілактику". Так, наприклад, у квітні 2016 року сейм Латвії вніс зміни до карного кодексу на випадок можливої гібридної війни в країні, які передбачають суворі покарання за антидержавну та сепаратистську діяльність.

Європейські країни й іншими способами демонструють готовність захищати свої території. Чого варта заява президента Литви Далі Грибаускайте, яка, спостерігаючи за приземленням новеньких винищувачів-невидимок F-22 на литовській військовій базі, застерегла: "Ніхто не має права пхати носа в нашу країну". 

Очевидно, що цей меседж був спрямований до керівництва Росії, яка останнім часом вдається до постійних провокацій. Так, за один лише тиждень у квітні літаки НАТО перехопили п'ять російських літаків у міжнародному повітряному просторі над Балтійським морем.

Провокації росіян у небі можуть обернутися військовою відповіддю американців

Провокації росіян у небі можуть обернутися військовою відповіддю американців

Та найбільш нахабною російською провокацією стала імітація нападу на американський авіаносець у Балтійському морі, коли бойові літаки РФ майже впритул наблизилися до корабля "Дональд Кук". 

Тож НАТО вимушено відповідати на російську демонстрацію сили. "Стримування вимагає більшої присутності сил НАТО уздовж усього східного флангу, для того, щоб мультинаціональні війська НАТО одразу дали відсіч будь-яким непередбачуваним заворушенням чи гібридним атакам. Це зроблено для того, щоб Росія подумала двічі й утрималась від атаки на нас", - зазначив у свою чергу в інтерв'ю ТСН.Тиждень заступник генсека НАТО Александр Вершбоу. Водночас він додав, що можливість прямої агресії Росії щодо НАТО малоймовірна, оскільки за Альянсом стоїть значна військова сила.

НАТО не лише постачає новітню зброю країнам-членам, але й проводить масштабні навчання. Такі саме зараз відбуваються в Естонії і дуже дратують Російську Федерацію. За кілька днів до того щорічні навчання НАТО також відбулися й у Латвії. Крім того, 3 травня колона військової техніки США перетнула кордон Молдавської республіки для проведення спільних навчань Dragon Pioneer.

У відповідь у російському Міноброни анонсували створення нових дивізій для "протидії нарощуванню сил НАТО біля кордонів Росії". 

Росіяни вдаються й до відвертих залякувань - Швеції, яка планує вступити у НАТО, Росія пообіцяла посилити військову присутність на кордоні з нею, зокрема, тактичними комплексами "Іскандер-М". А російські експерти у свою чергу навіть перерахували, які шведські об'єкти можуть стати потенційними цілями для російської армії: аеродроми, військово-морські бази, центри радіоелектронної розвідки тощо. 

Раніше Росію так само дратували розмови про зближення та можливий вступ України до НАТО. Тепер, після російської агресії, тема розмов дещо змінилася і сфокусувалася вже не на вступі (хоча Верховна Рада скасувала позаблоковий статус України), а на наданні Україні новітньої зброї для захисту своїх територій, на яких орудують російсько-терористичні війська. До речі, вивченням питання, якої саме зброє потребує Україна, зараз особисто зайнявся новий головнокомандувач НАТО в Європі, генерал армії США Кертіс Скапаротті. Крім того, у липні у Варшаві має відбутися засідання комісії Україна-НАТО, яке відвідає і президент України Петро Порошенко.

Зважаючи на небезпеку ескалації протистояння Альянс робив спроби досягти дипломатичних домовленостей з РФ. 20 квітня відбулося засідання ради Росія-НАТО. Постійний представник Росії при НАТО Олександр Грушко сказав, що діалог - це вже хороший фактор у відносинах. Тим не менш, складно говорити про якісь позитивні результати цієї зустрічі, адже російські провокації не припинилися.

Напружена ситуація, яка склалася, нагадує рушницю, яка висить на стіні та обов'язково має вистрілити. Експерти не відкидають такого варіанту, зазначаючи, що будь-яка з провокацій легко може перетворитися на казус беллі та призвести до збройного протистояння.

Богдан Яременко, голова правління Фонду "Майдан закордонних справ":

- Загрози, які відчувають Норвегія, Естонія і Латвія, набагато перевищують будь-які видатки на спорудження цих стін. Інакше вони б не бралися за такі великі інфраструктурні об'єкти, як стіна вздовж усього кордону.

Такі рішення - це наслідок агресивної зовнішньої політики Росії, а точніше - її провокацій, як наприклад, викрадення людей на суміжних територіях, в тому числі й співробітників спецслужб, збройні провокації. Крім того європейські країни мають недовіру до здатності російського уряду проводити збалансовану ефективну соціально-економічну політику, що призводить до можливих непередбачуваних подій в російській економіці та суспільному житті.

Насправді є дуже багато причин прийняття рішення про будівництво стін, але основною причиною є сама Росія і її поведінка у відносинах з сусідами.

Такі рішення, очевидно, будуть обурювати росіян, які намагатимуться створювати якийсь політичний шум навколо цього. Але це є суверенне право будь-якої країни - якимось чином розвивати свою прикордонну інфраструктуру. Бо це ж [будівництво паркану] не робиться на території Російської Федерації. З іншого боку, давайте скажемо прямо: навіть якщо Росія використовуватиме це як привід до загострення, ці об'єкти будують саме як наслідок загострення, яке й спровокувала Російська Федерація.

Звичайно, що масові випадки військових провокацій Російською Федерацією, такі як небезпечні польоти літаків, імітація ракетно-бомбових ударів або масові випадки порушення повітряного простору - кожен з таких випадків, на жаль, може стати казус беллі – приводом до війни. На жаль, така ескалація, провокації, які здійснюються Росією, можуть мати дуже негативні наслідки.

Фото: Еспресо.TV
Рябих Валерій, експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння:

- Коли країни масово починають відгороджуватися від Російської Федерації, це вказує на існування об'єктивних причин.І дійсно, рішення цих країн виділити чималі кошти на проекти зі створення додаткових захисних споруд виправдані політикою, яку веде російське керівництво.

Після подій 2014 року, після незаконної анексії Криму й агресії Російської Федерації на сході України, після явного порушення нею взятих на себе міжнародних зобов'язань, а ще більше після того, як цивілізоване людство зіштовхнулося з прикладами явного тероризму з боку Російської Федерації, який проявився у збитті "Боїнгу" російською ракетою і штатним підрозділом зі складу ЗС РФ - саме цими останніми діями Російської Федерації і викликано занепокоєння керівництва низки країн, у тому числі Норвегії, Естонії й Латвії, які вирішили укріпити власні кордони.

Слід зазначити, що такі дії західних країн є системними. Вибудовування додаткових ліній, скажімо так, санітарного кордону на межі з РФ є лише одним із низки кроків. Останнім часом, після 2014 року, ми побачили багато дій з боку НАТО з посилення власних можливостей щодо протидії російській агресії. До цього періоду НАТО не було спроможним адекватно реагувати на ті загрози, що виходять з боку РФ. Лише після анексії Криму, застосування "зелених чоловічків" і реалізації Російською Федерацією тактики гібридної війни у НАТО зрозуміли, що вони неспроможні адекватно протидіяти цій загрозі. Справа в тому, що такі дії РФ, які не означають відкритого оголошення війни, унеможливлюють колективні дії країн-членів НАТО: на той момент, у 2014 році, неможливо було реалізувати шосту статтю Північно-Атлантичного договору, оскільки не можна було визначити - чи явна це загроза, адже кожна з країн могла трактувати по-своєму. А в цій організації рішення приймаються консенсусом.

Зараз спостерігачі констатують, що хуліганські провокації здійснює саме Російська Федерація - чи-то прольоти авіації біля бойових кораблів, чи-то ворожі дії відносно авіаційних засобів НАТО у повітряному просторі Балтійського моря тощо. З одного боку, зрозумілою є і риторика Росії про те, що нібито Альянс наближається до кордонів Російської Федерації. Але зрозуміла і позиція Альянсу, який стурбований агресивною поведінкою Російської Федерації і прагне захистити свої кордони й адекватно реагувати на військові загрози, що виходять з боку РФ, у тому числі й за допомогою розгортання додаткових сил і засобів неподалік від кордонів РФ.

Першопричиною таких дій Альянсу є явна агресія проти держави України, за якою цивілізоване людство спостерігає протягом вже двох років. Відповідно, прораховуючи всі ризики, які можуть виходити збоку Російської Федерації, Альянс прагне унеможливити більшість з них і, проводячи навчання, підготувати свої сили і засоби, а також суспільство до адекватних дій, щоб не сталося так, як в Україні, яка перед цією загрозою була безпомічною, беззбройною, бо навіть і не готувалася до такого розвитку подій.

Ольга Скичко

Повʼязані теми:

Наступна публікація