Ми обрали п'ятірку найбільш, на нашу думку, масштабних скандалів, які пережив світ.
Після того, як днями світ охопив грандіозний офшорний скандал з витоком даних, прозваний #PanamaPapers, ми вирішили пригадати, які ще гучні і резонансні розслідування сколихнули світ за останню сотню років. Як виявилося, їх було досить багато. Деякі з них носили більше локальний характер, а деякі прогриміли на весь світ. Ми зупинилися на п'ятірці найбільш, на нашу думку, масштабних скандалів. Забігаючи наперед, зазначимо, що відомий Уотергейтський скандал, який призвів до відставки президента США Річарда Ніксона, ми навмисне не включили в наш список, оскільки визнали його локальним. Більше про нього можна почитати тут (англ. мова)
PANAMA PAPERS
У неділю, 3 квітня, десятки авторитетних світових ЗМІ опублікували матеріали, отримані в результаті одного з найбільших витоків інформації в історії сучасної журналістики. Документи розкривають секретні офшорні компанії, які світові диктатори, бізнес-магнати і злочинці використовують для приховування статків, ухилення від податків і шахрайських операцій.
"Панамські документи" – документи, одержані від юридичної фірми Mossack Fonseca в Панамі, що надає послуги з реєстрації та ведення офшорних компанії. Документи були отримані німецькою газетою "Süddeutsche Zeitung" та надані Міжнародному консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ) і Центру дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP). У зв'язках з Mossack Fonseca помічені більше 100 політиків і відомих людей - від українського президента Петра Порошенка і друзів російського лідера Володимира Путіна до футболіста Ліонеля Мессі і сина колишнього генсека ООН Кофі Аннана.
Архів документів панамської юридичної фірми Mossack Fonseca, який опинився у розпорядженні журналістів, налічує більше 11 мільйонів матеріалів і 2,6 терабайта даних. Документи розповідають про роботу компанії з 1977 року до грудня 2015-го, в них йдеться про офшорні схеми приховування мільярдів доларів.
Повний список офшорних компаній з "Панамського архіву" і осіб, що мають до них відношення, журналісти обіцяють опублікувати на початку травня 2016 року. У ICIJ стверджують, що серед них - 12 колишніх і діючих глав держав, а також 128 політиків і відомих персон.
Найбільш важливі з них, за даними партнера ICIJ, американського видання Fusion, це близькі до президента Росії Володимира Путіна підприємці Аркадій і Борис Ротенберг і віолончеліст Сергій Ролдугін, президент України Петро Порошенко, син колишнього генсека ООН Кофі Аннана Кохо, король Саудівської Аравії Салман, прем'єр-міністр Ісландії Сигмюндюр Давид Гюннлейгссон, батько прем'єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона Йен (вже покійний), президент Аргентини Маурісіо Макрі, сім'я президента Азербайджану Ільхама Алієва, родичі президента Китаю Сі Цзинпиня і багато інших.
Серед клієнтів Mossack Fonseca є особи, пов'язані з мексиканськими наркобаронами, сім'єю Муаммара Каддафі і Башара Асада, а також людина, що мала стосунок до Уотергейтського скандалу. Повну історію, пов'язану з офшорами Порошенко, коментарями експертів і юристів можна почитати тут, а про те, як з Mossack Fonseca пов'язано оточення президента РФ Володимира Путіна, детально розповідає російський партнер розслідування "Нова газета". Повну версію можна прочитати тут. Наприклад, в Ісландії офшорний скандал призвів до відставки прем'єр-міністра.
Опубліковані матеріали можуть стати приводом для кримінальних справ щодо чиновників і бізнесменів з усього світу, а факт порушення закону ще належить довести в слідчому і судовому порядку. Крім того, журналісти-розслідувачі оголосили, що це була тільки перша частина, і в найближчому майбутньому слід готуватися до нових гучних викриттів, які в першу чергу зачеплять американських урядових осіб.
WIKILEAKS
Сайт WikiLeaks вперше був представлений широкій публіці в 2007 році австралійцем Джуліаном Ассанжем. На початку своєї роботи редактори WikiLeaks стверджували, що на руках у них близько мільйона секретних документів, які вони готові опублікувати. За час існування проекту були опубліковані сотні тисяч секретних документів про тіньову сторону політики США, зокрема, документи про військові операції США в інших країнах, розширення НАТО, прослуховування і стеженні за главами інших держав. У розсекречених документах також фігурувала Україна.
Ресурс також розкрив правду про події в американській в'язниці Гуантанамо, повідомив про те, як швейцарські банки здійснюють відмивання грошей, і розповів про злочини в Конго, які здійснювалися під егідою місій ООН.
Гучний скандал навколо WikiLeaks вибухнув після публікації документів дипломатичної служби США в кінці листопада 2010 року. Сайт опублікував копії телеграм, які надходили в держдепартамент з американських посольств по всьому світу. Депеші містили відверті, часто неприємні відгуки про зарубіжних лідерів та оцінки проведеної ними політики.
В роботі проекту були й негативні моменти - наприклад, був заарештований і звинувачений у злочинах проти держави американський військовий Бредлі Меннінг. Величезна кількість документів (понад 400 тис.) з "Афганського архіву" потрапила в поле зору бойовиків Талібану, які використовують їх для пошуку інформаторів, які співпрацювали з американцями. Сайт неодноразово намагалися заблокувати, зокрема в КНР, Таїланді і США, але всякий раз ресурс продовжував свою роботу.
Однак засновника проекту Джуліана Ассанжа почали переслідувати влади США, Великобританії, Швеції тощо. Зараз він переховується в посольстві Еквадору в Лондоні, побоюючись екстрадиції в США, де йому може загрожувати страта.
ФАЙЛИ СНОУДЕНА
На початку червня 2013 року в світі вибухнув новий шпигунський скандал. Тоді колишній співробітник Агентства національної безпеки США Едвард Сноуден передав газетам The Guardian і The Washington Post секретну інформацію АНБ, що стосується тотального стеження американських і британських спецслужб за користувачами, які прослуховують телефонні переговори і контролюють інтернет-листування громадян по всьому світу.
Також Сноуден розсекретив інформацію про проекти PRISM, X-Keyscore і Tempora. За даними закритого доповіді Пентагону, Сноуден викрав 1,7 млн секретних файлів, більшість яких стосується життєво важливих операцій американської армії, флоту, морської піхоти і військово-повітряних сил".
Варто зазначити, що викриття Сноудена викликали запеклі суперечки (як у США, так і в інших країнах) про допустимість масового негласного спостереження, межах державної таємниці та балансі між захистом персональних даних та забезпеченням національної безпеки в епоху після 11 вересня 2001 року.
У зв'язку з цим, в червні 2013 року американською владою Сноудену було заочно пред'явлено звинувачення в шпигунстві і викрадання державної власності. Оголошений в міжнародний розшук, він втік зі США спочатку в Гонконг, потім в Росію. Зараз він перебуває на території РФ, за деякими даними в Москві. Однак точне його місцезнаходження не розголошується з міркувань безпеки.
НІКОТИНОВИЙ СКАНДАЛ
Гучний скандал вибухнув у 1993 році в США. Професору біохімії Джеффрі Віганду практично поодинці вдалося перетворити тютюнові компанії у "ворогів народу". У 1989 році Віганда взяли на роботу у велику тютюнову компанію Brown & Williamson. Пізніше його призначили віце-президентом з досліджень і розвитку з річним окладом $ 300 000. В обов'язки Віганда входила робота над створенням безпечних для здоров'я сигарет.
Через рік почалися перебої у фінансуванні програми. Незабаром він зрозумів, що це робилося навмисне і що акціонерам Brown & Williamson потрібні не безпечні сигарети, а високі прибутки. Спочатку керівництво відкинуло пропозицію Віганда з припинення використання токсичної речовини кумарин. Потім він дізнався, що компанія додає в тютюн аміак для того, щоб нікотин краще засвоювався організмом і щоб посилити залежність від тютюну.
Розчарований Віганд написав своєму босові різкий лист, в якому звинувачував компанію в брехні і підтасовуванні досліджень. У березні 1993 Віганда звільнили за "труднощі в спілкуванні". Віганду довелося підписати з компанією угоду, згідно з якою він зобов'язався не розголошувати інформацію, що стосується його роботи в лабораторії.
Однак він все ж вирішив розкрити правду. Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння, стали слухання в Конгресі, на яких верхівка Brown & Williamson не моргнувши оком впевнено заявила, що не вважає нікотин наркотиком.
В цей же час суд в Міссісіпі розбирав черговий позов хворого раком до Brown & Williamson. Віганд передав документи адвокатам позивача, пообіцяв виступити на процесі і дав інтерв'ю авторитетній програмі новин "60 хвилин". І хоча телекомпанія CBS, побоюючись позову від Brown & Williamson, показала в ефірі відредаговане інтерв'ю, з якого прибрали викривальні факти, компанія звернулася до суду, звинувативши Віганда в крадіжці, шахрайстві та порушенні угоди про конфіденційність.
Він подав зустрічний позов, в якому звинувачував Brown & Williamson в підтасовуванні даних досліджень про шкоду нікотину для здоров'я. Адвокати направили матеріали в журнал Wall Street Journal, а CBS таки показала старе інтерв'ю без купюр. Америка була в шоці. Всі штати звернулися в суди з позовами до тютюнових корпорацій, які врешті-решт зобов'язалися виплатити постраждалим від куріння мільярди доларів. Зараз Віганд їздить по всьому світу і виступає з лекціями про шкоду куріння. Він також очолює благодійну організацію "Діти проти куріння".
ІРАН-КОНТРАС
Грандіозний політичний скандал також відомий під назвою "Ірангейт" вибухнув у США у другій половині 1980-х років, коли стало відомо про те, що окремі члени адміністрації США організували таємні поставки зброї в Іран, порушуючи тим самим збройне ембарго проти цієї країни. Подальше розслідування показало, що гроші, отримані від продажу зброї, йшли на фінансування нікарагуанських повстанців-контрас в обхід заборони конгресу на їхнє фінансування.
Для юридичного прикриття операцій постачання зброї була заснована фірма "Ентерпрайз", що відкрила кілька офшорних банківських рахунків і торгових контор із постачання зброї. Засновниками виступили пов'язаний із ЦРУ відставний генерал-майор ВПС США Річард Секорд і іранський емігрант Альберт Хакім. Навесні 1985 року "контрас" була передана перша партія зброї, придбана через "Ентерпрайз".
Операція була розголошена, після того як 5 жовтня 1986 року над Нікарагуа був збитий військово-транспортний літак C-123K із вантажем військового призначення для "контрас". Американський пілот Юджин Хасенфус, який вижив, був затриманий урядовими силами і дав свідчення, що працює на ЦРУ. Незабаром після цього ліванське видання El-Schiraa розголосило історію з продажем зброї Ірану.
Крім того, у результаті трирічного розслідування, проведеного комісією Сенату було встановлено, що на території Коста-Ріки під керівництвом ЦРУ діяло кілька підпільних структур, які займалися транспортуванням наркотиків, загальне керівництво якими по лінії ЦРУ здійснював оперативний працівник ЦРУ Джон Халл. До складу ще однієї подібної групи входили громадяни США з числа кубинських емігрантів, найняті ЦРУ для навчання "контрас".
Зазначимо, що загалом розслідування тривало шість з половиною років і його вартість до кінця липня 1993 року склала 35 млн доларів. 18 січня 1994 року був опублікований звіт із остаточними підсумками розслідування. У грудні 1992 року президент США Дж. Буш підписав указ про амністію для учасників скандалу.