У гостях у Путіна. Як ціла Росія анексувала шмат землі у фінської сім'ї

© Reuters
Президент РФ запланував у червні візит до Фінляндії.

У програмі ТСН.Тиждень – довгоочікуване продовження розвідки з Фінляндії. Йдеться про неймовірну знахідку – таємну землю російського президента, посеред Аландських островів. Ця автономія Фінлядії – дивним чином дуже схожа із українським Кримом, та з береговою лінією.

Не встигла ТСН розказати про це, як навколо здійнявся цілий шквал, особливо з російського боку. Усе через те, що Путін незабаром збирається з візитом до Фінляндії, вперше після кількарічної перерви. Пазл склався. Чого вони бояться, що хочуть приховати? Відповіді на всі ці загадки шукала кореспондент ТСН Галина Сергєєва.

До Аландських островів можна дістатися двома способами – або літаком із Гельсінкі, або паромом, це величезний корабель, який радше нагадує плавучий готель із номерами та ресторанами. Від материкової частини Фінляндії до островів на ньому десь півдоби їхати.

Такі пороми курсують маршрутом Гельсінкі-Стокгольм, в Аландах мають лише транзитну зупинку. Тут по 10 поверхів та лабіринти коридорів і кают. Більшість людей використовує пором просто як круїзний лайнер.

Видніються острови архіпелагу, загалом їх тут майже сім тисяч, більшість з них безлюдні і суцільно кам'янисті, населених – лише 60. Клімат суворий, вітряний та малосонячний. Хоча, винахідливі аландці всьому знаходять застосування – повстановлювали на островах вітряки. Та все ж приємного мало. Тож навіщо Путіну земля тут? Явно не для відпочинку.

Аби розібратися у цій інтризі, повернімося трохи назад у цій історії. У самому центрі Гельсінкі – звична річ жовто-блакитні прапори. Українська громада тут невелика, але активна – це переважно висококваліфіковані фахівці, вчені, вони тут сила – впливають на політику та організовують благочинність на користь України. А головне – в усьому мають підтримку фінів. Це при тому, що на перший погляд наші народи абсолютно різні, та ще й проживають у протилежних кінцях Європи.

"Багато паралелей. Радянський Союз тоді створив ФДР – квазіреспубліку на кшталт "ДНР" і "ЛНР". Зараз Путін використовує ті самі слогани. Хоча ми вперше в цьому столітті кажемо про гібридну війну, але чимось вона була схожа на це. Дружній фінський народ попросив нас втрутитися в ситуацію", – говорить посол України в Фінляндії Андрій Олефіров.

Посол України у Фінляндії говорить зараз про російсько-фінську війну. Тоді, у 1939-му, Радянський Союз анексував 11% фінської землі, близько півмільйона людей змушені були стати переселенцями. І тепер немає такої фінської родини, де б не пам'ятали, якої біди наробила їм Росія.

Дід Маркуса Пелтоли воював на тій війні.

"Він воював на острові Суурсаарі – це та частина, яку потім росіяни забрали. І мені це болить, і так само й іншим фінам болить, бо ці історії передаються з покоління в покоління. Ми перейнялися вашими подіями – і там вкрали, і у нас вкрали", – каже житель Фінляндії Маркус Пелтола.

Ганні Гиваринен разом з іншими фінами збирає гуманітарну допомогу для України, зараз вона налічується вже десятками контейнерів.

"Багато з нас мають таке коріння – змушені були кинути свої домівки, переїхати на нове місце й будувати своє життя спочатку", – нарікає керівник проекту підтримки України Ганні Гиваринен.

В українцях вони наче бачать себе. Та не тільки в минулому, і тепер – в нас той же сусід, і теж є автономія, і головне – саме через цю автономію фіни також втратили спокій. Відколи у фінських ЗМІ із початком наступу на Україну раптом повідомили про дивну земельну ділянку посеред Аландських островів, що належить Російській Федерації. Щодо цих територій Радянський Союз підписав з Фінляндією спеціальний договір. Підписував сумнозвісний Молотов у 1940-му.

"Порівнювали саме Крим із Аландськими островами – начебто, там можуть з'явитися "зелені чоловічки", – говорить посол України у Фінляндії Андрій Олефіров.

Більше того, в 2015 році фінський міністр оборони Юссі Нійністьо навіть попередив, що Фінляндія готова захищати Аланди, якщо там з'явиться хтось у військовій формі.

Столиця Аландських островів – маленьке містечко Марієнхамн. Колись дуже давно певний час ця територія належала Російській імперії. Видно, в Росії досі не можуть цього забути, тому що тут здоровезне російське консульство. Навколо немає жодного будиночка, де був би паркан, бо тут не прийнято від когось ховатися чи захищатися. І лише Росія, видно, за звичкою, зводить навколо себе металеві грати. Російський слід – то там, то тут. Приміром, є пам'ятник російській імператриці Марії Олександрівні.

Самі аландці говорять шведською, це єдина офіційна мова. Зі столиці вирушаємо до муніципалітету під назвою Сальтвік, це всього лише за 20 кілометрів звідси. За провідника – водій автобуса Берт Марцер. Він усе про всіх знає. У курсі він і про мету поїздки – земля Російської Федерації. Хоча, тут звикли називати речі своїми іменами.

"Територія Путіна", – зазначив Берт Марцер.

Тієї ж миті він попередив про будинок на тій землі.

"Це дуже старий будинок", – зазначив водій автобуса.

Зупиняємося на зупиночці, Берт дає останні настанови, куди йти. Лишаємося в місцині, що радше нагадує казку про вікінгів – каміння, мох та зелені схили. Йдемо ідеальною сільською трасою. На самій ділянці земля, на відміну від ідеальних сусідських газонів, поросла бур'яном та кущами. Будинок справді старий і покинутий. Двері незамкнені. Усередині видно, що тут давно не було людей. Деякі вікна вибиті, в кімнатах гуляє вітер. І техніка чомусь радянська. Окрім радянської техніки, більше жодних натяків на Росію.

В одній з кімнат – запаковані в коробку книжки фінською мовою. В іншій – дерев'яний дитячий стільчик. Схоже, що раніше тут жила звичайна фінська родина. Та родина, мабуть, обідала вихідними на великій, залитій сонцем веранді. Та вирощувала квіти на подвір'ї. Що ж сталося? Чому їх виселили? Як це стало російським?

Нам вдалося побувати всередині, але питань стало тільки більше.

"Будинок належить Росії. Іноді ми бачимо деяких людей з Російського консульства, дипломатів. Вони приходять, дивляться", – розповідає місцева жителька Санні. Вона живе навпроти п'ять останніх років.

Інший сусід розповідає, що до виселення тут мешкала інтернаціональна родина: чоловік – німець, а дружина – фінка. Усі інші питання – загадка і для місцевих.

Землю під будинком разом із прибережною лінією довжиною 200 метрів оформили на Російську Федерацію ще у 2009 році. Але оприлюднили цю інформацію набагато пізніше. Як пояснили самі фіни – тому що ситуація в світі докорінно змінилася. Росія розпочала агресію проти України, порушивши міжнародні договори, і світовий порядок захитався. А існування самих Аландських островів повністю зав'язане на різноманітних світових домовленостях.

Аланди – місце стратегічне. Вони розташовані просто в центрі Балтійського регіону, між Фінляндією та Швецією, рукою подати до Естонії, Латвії та Литви. Звідси дуже легко контролювати Балтійське море і повітряний простір. Через це ще у 1921 році Аланди визнали демілітаризованою зоною. Заборонили будь-яку військову діяльність і зброю. А самих аландців навіть в армію не беруть. І тут раптом – ділянка Путіна, де ніхто не живе, і не збирається користатися нею як резиденцією, ще й з береговою лінією.

Оскільки Аландські острови – це автономія, їхні інтереси у фінському парламенті представляє єдина людина – це парламентарій Матс Льофстром.

"Розмір ділянки землі – близько шести тисяч квадратних метрів. І що сталося – кілька років тому Росія, оскільки вона господар цієї землі, розділила цю ділянку на два шматки, і один віддали офісу президента Росії", – говорить парламентарій Матс Льофстром.

Виявляється, цю територію на Аландах Росія офіційно і безкоштовно отримала ще після Другої світової війни. Забрали тому, що належала вона фіно-німецькій родині. А за паризьким мирним договором, усе німецьке ставало російським. Та спочатку про ту землю всі начебто забули, аж раптом зараз Росія нагадала про свої земельні претензії.

І хоч пан Льофстром – спокійний і вірить, що про скасування статусу демілітаризованої зони на островах не може йтися. Немає нічого дивного в тому, щоб розділити землю. Та після проігнорованого Росією Будапештського меморандуму Фінляндія зробила різкий геополітичний поворот.

"Ми дуже добре розуміємо, що відбувається. Проводимо і навчання, і тренування. І при будь-яких змінах одразу піднімемося. Я не можу розголошувати деталі, але ми уважно спостерігаємо за тим, що відбувається", – запевняє керівник відділу планування Міністерства оборони Фінляднії Гейкки Валивехмас.

При всьому цьому показовому спокої фінів, при всіх їхніх запевняннях, що все нормально, що вони тримають ситуацію під контролем, тільки у принциповості щодо питання про НАТО стає зрозуміло, наскільки все це для них серйозно. Адже тривалий час фіни стояли осторонь альянсу, ця тема була для них табу, а тепер вони готуються до надсерйозного кроку – провести референдум про вступ до НАТО.

НАТО у Фінляндії – головна російська жахачка, адже в такому разі Федерація матиме із НАТО кордон довжиною більше 1,3 тис. км. І Росія, як може, гальмує це рішення. У червні Путін навіть збирається у Гельсінкі з візитом. Та зі своїх багатолітніх відносин із Росією фіни вже давно зробили висновок – довіряти не можна. І українцям можна повчитися у фінів того, що жодні домовленості та папери вже не врятують, тільки – укріплення кордонів та міцна армія.

Більше подробиць дивіться в сюжеті Галини Сергєєвої.

Тим часом стало відомо, що Фінляндія готова підтримати надання безвізового режиму з Євросоюзом для України та Грузії, проте не може наразі підтримати безвізовий для Туреччини і Косово. Про це заявив держсекретар Фінляндії Оллі-Пеккі Хейнонен, повідомляє Yle. Як відзначив Хейнонен, Туреччина та Косово не виконали всі умови для надання безвізового режиму з ЄС і тому питання залишається відкритим.

"Питання про введення безвізового режиму для Туреччини залишається відкритим", – так фінський держсекретар прокоментував результати зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС, яка відбулася 10 червня.

Як Росія отримала земельну ділянку у Фінляндії

ТСН. Тиждень 12 червня, 21:05
Аланди - місце стратегічне. Звідси дуже легко контролювати Балтійське море і повітряний простір. І тут ділянка Путіна. Виявляється, цю територію Росія офіційно і безкоштовно отримала ще після Другої світової війни. Забрали тому, що  належала вона фіно-німецькій родині. А за паризьким мирним договором, все німецьке ставало російським. Та спочатку про ту землю всі начебто забули, аж раптом зараз Росія нагадала про свої земельні претензії.  

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua / ОЛ
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції