Тим часом Дональд Трамп намагається налагодити відносини з президентом РФ Володимиром Путіним.
Хитка рішучість Європи в питанні розширення економічних санкцій відносно Росії, в поєднанні з усе більш теплими відносинами новообраного президента США з Кремлем, повинна привести до скасування штрафів, пов'язаних із зазіханням Росії в Україні, правильно? Неправильно, кажуть інсайдери Європейського Союзу.
Про це повідомляє Джонатан Стірнс у статті "ЄС обмірковує введення санкцій щодо Росії до вступу Трампа на посаду", опублікованій на сайті Bloomberg.com.
Майбутнє санкцій щодо Росії буде вирішуватися на саміті Україна-ЄС в Брюсселі 24 листопада. А Дональд Трамп, тим часом, намагається налагодити стосунки зі своїм російським колегою Володимиром Путіним і створює нову американську команду у зовнішній політиці.
Термін дії санкцій закінчується 31 січня, уряди країн ЄС, ймовірно, подовжать заходи ще на шість місяців, оскільки основна умова для їхнього скасування – повне дотримання угоди, спрямованої на припинення війни в Україні – досі не виконана, сказали п'ятеро європейських чиновників, знайомих із конфіденційними обговореннями, які спілкувалися на умовах анонімності. Шостий чиновник навіть зважився виключити будь-який інший сценарій.
Оскільки Путін анексував український півострів Крим у березні 2014 року і надавав підтримку повстанцям на сході України, ЄС запровадив пакет санкцій, який включає заборону на продаж акцій або облігацій державними російськими підприємствами, такими як Ощадбанк, і обмеження поставок технологій для енергетичної та військової промисловості в Росії.
Під управлінням німецько-французького союзу та за підтримки аналогічних заходів у США, прийнятих Бараком Обамою, блок із 28 держав досяг єдності, необхідної, щоб ввести штрафні санкції в липні 2014 року на рік, розширити їх через два місяці і тричі відновити їх на шість місяців.
Протягом двох із половиною років група скептично налаштованих щодо санкцій країн ЄС, включаючи Італію, Грецію, Кіпр та Угорщину, піддалася тиску з боку канцлера Німеччини Ангели Меркель і Обами. Країни утрималися від застосування свого права вето, і єдність Заходу щодо Путіна було збережено.
За словами одного з чиновників, обізнаність, яка зростає у європейських столицях, про російську дезінформацію, фінансування зарубіжних політичних партій і військові погрози вплинула на ситуацію і допомогла зберегти голоси байдужих урядів ЄС. Цьому сприяла також активна участь Росії у сирійській війні на стороні президента Башара аль-Асада, сказав чиновник.
Під час виборчої кампанії деякі з найбільш суперечливих коментарів Трампа про зовнішню політику стосувалися України. У телевізійному інтерв'ю в кінці липня, після більше двох років після анексії Криму Росією, він сказав, що Путін "не збирається [вторгатися] до України". Трамп також сказав, що "розгляне можливість" визнання захопленої Росією території, і, якщо він стане президентом США, "наші відносини з Росією покращаться".
Поки уряди ЄС чекають, що Трамп пояснить свої наміри, європейські столиці не церемоняться і чинять на нього тиск, щоб він підтримував поточну позицію США і Європи, підкреслюючи важливість збереження відкритих каналів для комунікації з Москвою.
Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Лайен сказала, що, хоча цілком очевидно, що американський президент шукає можливості для діалогу з Росією, "міжнародне право не повинно бути порушено". Глава європейської зовнішньої політики Могеріні повторила цю точку зору, заявивши: "У Європейського союзу дуже принципова позиція щодо незаконної анексії Криму та ситуації в Україні. Вона не зміниться, незалежно від можливих змін у політиці інших людей".
Обама висловив свою думку з цього питання минулого тижня, виступаючи в Берліні з Меркель, яка в неділю оголосила про те, що подає свою кандидатуру на четвертий термін на посту канцлера Німеччини. Обама закликав Трампа "протистояти" Путіну, а не "просто вибрати підхід "реальної політики".
Крім цього, підтримка санкцій дозволяє урядам ЄС показати Трампу свої жертви і лідерство, після того, як він поставив під сумнів внесок європейських членів НАТО.
Саміт ЄС
Західні санкції обходяться європейським компаніям в 10-11 разів дорожче, ніж американським, згідно з внутрішнім оцінками ЄС, які пов'язують шкоду головним чином із російською забороною у відповідь на імпорт продовольства й економічний спад у країні.
Європейські чиновники не впевнені, чи з'явиться питання відновлення економічних санкцій у порядку денному на наступній зустрічі лідерів ЄС 15-16 грудня. Минулого тижня цей пункт все ще був у плані обговорення. На сьогоднішній день політичний консенсус (основа цих заходів), в цілому, дозволив розширити санкції без обговорення на більш високому рівні – процес, який практично не дозволяє Росії посіяти розкол у блоці.
У будь-якому випадку, Трамп не займе свій пост до 20 січня, і всі основні європейські політичні діячі, як і раніше на місцях. Участь у саміті ЄС, ймовірно, лише підкреслить, що Європа підтримує санкції, повідомляють чиновники.