ЄС виходить із кризи

Світ 19 жовтня, 2007, 18:15 308
Додати до обраного
Голови держав і урядів 27 країн-членів Євросоюзу схвалили внову базову угоду про функціонування ЄС, вивівши його тим самим із тривалої кризи.

Голови держав і урядів 27 країн-членів Євросоюзу на неформальній дводенній зустрічі в Лісабоні схвалили в ніч на п'ятницю нову базову угоду про функціонування цієї організації, вивівши її тим самим із тривалої інституційної кризи, передає кореспондент агенції "РИА Новости”.

Криза виникла після того, як більшість французів і голландців не підтримали проект Конституції ЄС на національних референдумах 2005 року. Це спонукало європейських лідерів відмовитися від подальшої ратифікації основного закону, який ратифікували - парламентським шляхом і на референдумах - 18 із 27 країн ЄС.

Голови країн Євросоюзу ухвалили рішення розробити замість конституційного акту проект базового договору про принципи функціонування ЄС, основні положення якого вони погодили після тривалих нічних дебатів на червневому саміті в Брюсселі.

Потім роботу над новим документом продовжили експерти країн ЄС, успішно завершивши її на початку жовтня.

До Лісабона лідери ЄС з'їхалися вже виключно з метою схвалити проект договору. 

Незважаючи на те, що керівники інститутів ЄС висловлювали тверду впевненість у схваленні документу, в спостерігачів залишалися певні сумніви.

Цьому сприяла, зокрема, позиція керівництва Польщі, яке наполягало на включенні до тексту документу поправок, які дозволили би членам ЄС, що залишилися в меншості, тимчасово блокувати те чи те рішення при голосуванні в Раді ЄС.

Так званий "механізм Йоанніни" дозволяє відтермінувати ухвалення рішення країнами ЄС до моменту досягнення повної згоди всіх держав з будь-якого питання.

Претензії до документу були й в Італії: вона виступила проти передбаченого проектом договору перерозподілу місць у Європарламенті, внаслідок якого загальна кількість депутатських мандатів скоротиться відразу в 17 членів ЄС, включно з Італією. Проте на переговорах минулої ночі учасникам зустрічі у верхах вдалося задовольнити вимоги Польщі й Італії, і договір було схвалено.

Зокрема, за наполяганням Польщі було вирішено, що так званий "механізм Йоанніни" діятиме довше, ніж це планувалося спочатку. Своєю чергою, Італія одержала на один депутатський мандат більше, і матиме рівне з Великою Британією та Францією число депутатів.

Схвалений лідерами ЄС "Договір про реформи" буде підписано 13 грудня на зустрічі в Лісабоні, а потім його належить ухвалити національним парламентам. Очікується, що угода набуде чинності в другій половині 2009 року.

”Договір про реформи" є більш ніж 250-сторінковим документом. Новий базовий документ ЄС одночасно ввібрав у себе доповнені й перероблені положення раніше укладених угод про принципи життєдіяльності об'єднаної Європи - Римського договору (1957 роки), Маастрихтського (1992 роки), Амстердамського (1996 роки) й договору Ніцци (2000 роки), на якому в період інституційної кризи ґрунтувалося функціонування інститутів ЄС.

На відміну від проекту Конституції ЄС, "Договір про реформи" не містить згадки про конституційні символи Євросоюзу - прапор, гімн і єдину валюту. Водночас, він передбачає запровадження посту президента Європейської Ради, яка обиратиметься на два з половиною роки і представлятиме організацію на міжнародному рівні.

Фактичні повноваження міністра закордонних справ ЄС одержить верховний представник із загальної зовнішньої політики та політики безпеки, якому передаються також повноваження єврокомісара з загальної зовнішньої політики.

Структура виконавчої влади ЄС також зазнає змін. З 2014 року кількість єврокомісарів буде еквівалентною двом третинам країн-членів ЄС. Сьогодні ж кожна з 27 держав представлена членом Єврокомісії.

Договір підвищує роль Європарламенту. Його депутатам, разом із країнами ЄС, нададуть право схвалення законодавчих актів в шерезі "відчутних галузей" - таких, як юстиція, безпека й імміграційна політика.

Разом із тим, загальна кількість місць у Європарламенті скорочується з нинішніх 785 до 750.

Крім того, національним парламентам буде вперше надано право брати участь у законотворчій діяльності ЄС. Вони, зокрема, одержать право вносити свої пропозиції до тексту законопроектів.

У випадку, якщо одна третина національних асамблей буде проти, проект закону спрямують на допрацювання до Єврокомісії, на яку спочатку покладено завдання розробки проектів законодавчих актів, директив і рішень.

Царини ухвалення рішень в Раді ЄС з формули кваліфікованої більшості голосів, а не за принципом консенсусу, розширено на сферу компетенції органів юстиції й поліції. 

Угода запроваджує також нову систему голосування після форуму так званої "подвійної більшості". Нова система почне діяти з 2014 року при зумовленому Польщею перехідному періоді до 2017 року.

Згідно з принципом "подвійної більшості", рішення вважається ухваленим, якщо за нього проголосували представники 55% держав ЄС, в яких мешкає не менше 65% населення Євросоюзу. Проте країни, яким не вдасться створити блокуючої меншини, зможуть відкласти рішення питання і запропонувати проведення подальших переговорів.

Крім того, новою базовою угодою про функціонування ЄС передбачено проведення загальної енергетичної політики й реалізація загальної стратегії боротьби з глобальним потеплінням, надання солідарної допомоги одному або кільком членам на випадок терористичних атак або стихійних лих.

Крім того, документ містить статтю про можливість виходу зі складу ЄС, рішення, про яке ухвалюватиметься за підсумками загальних переговорів.

Нова базова угода ЄС

Світ 19 жовтня, 2007, 00:00

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами РИА Новости / О.В.
Побачили помилку - контрол+ентер
Світ 19 жовтня, 2007, 18:15 308
Додати до обраного
Всього коментарів: 0
Вибір редакції