10 головних подій року в Україні: від запеклих боїв за Дебальцеве до створення нової поліції

10 головних подій року в Україні: від запеклих боїв за Дебальцеве до створення нової поліції

Фото: УНІАН

ТСН.ua зібрав найвизначніші події, які відбулись протягом 2015 року в Україні.

Для України 2015 рік був багатим на важливі події, які вплинули не лише на нашу державу, а й на міжнародні відносини.

Підбиваючи підсумки, ТСН.ua зібрав найзнаковіші з них.

1. Бої за Дебальцеве

Активні бойові дії на Донбасі відновилися на початку січня. Терористи атакували позиції Збройних сил України практично протягом усього фронту - від Станиці Луганської до району міста Дебальцеве. Пізніше район стратегічного транспортного вузла став однією з найгарячіших точок і отримав назву "Дебальцевський виступ". Уже наприкінці січня бойовики "ДНР" і російські військові почали особливо зухвало поливати вогнем з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню "Град" і "Ураган" підступи до міста, сподіваючись замкнути кільце і захопити міжнародну трасу Е-40 між Донецьком та Луганськом, так звану "дорогу життя", якою евакуювали мирне населення з Дебальцевого та надавали допомогу бійцям АТО.

Після цілодобових обстрілів у лютому терористам вдалося захопити місто Вуглегірськ, а на трасі між Дебальцевим та Артемівськом найгарячіші бої точилися біля села Логвинове, яке взяли під свій контроль російські військові. Після понад тижня кривавих атак "ДНРівці" увійшли у Дебальцеве, де почалися вуличні бої. Унаслідок боїв, зокрема, був знищений залізничний вузол у Дебальцевому, бойовики гатили навіть по житлових будинках із мирними мешканцями. 18 лютого, після оточення міста, українські військові почали виходити з захопленого та потрощеного бойовиками міста.

За даними Міноборони, у боях за Дебальцеве загинули 179 українських військових.

Ще одним містом, де цьогоріч відбулися запеклі бої, стала Мар'їнка. Рано-вранці 3 червня бойовики почали масований наступ у районі населеного пункту Мар'їнка на Донеччині із застосуванням близько тисячі осіб живої сили, танків та самохідної гаубиці "Гвоздика". Проросійські найманці декілька разів робили спроби штурмувати українські позиції, але щоразу отримували гідну відсіч. Протягом декількох днів бойовики "ДНР" і російські військові намагалися взяти Мар'їнку у кільце, але атака на місто захлинулася після того, як у Генштабі офіційно дали військовим "зелене світло" на відповідь із важкої артилерії. Бійці АТО відбили місто у терористів.

Починаючи з 22 грудня, близько півсотні проросійських найманців з важким озброєнням зайшли в село Комінтернове під Маріуполем і почали облаштовувати там бойові позиції, вириваючи окопи і вибудовуючи нові блокпости. За даними розвідки, терористи використовують заборонене Мінськими домовленостями озброєння, серед якого як мінімум 5 танків і 5 БТРів.

 

2. Мінські домовленості

Саме під час жорстоких боїв у Дебальцевому у Мінську вирішувалась доля других Мінських домовленостей щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Кремль намагався захопити місто, щоб підписати мирну угоду на своїх умовах.

11-12 лютого у білоруській столиці понад 12 годин вели переговори президент України Петро Порошенко, Франції Франсуа Олланд, Росії Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель, до яких також приєдналися міністри закордонних справ. До того ж на підписання документа з планом мирного врегулювання ситуації в Донбасі приїхали ватажки терористичних "ДНР" і "ЛНР" Олександр Захарченко та Ігор Плотницький.

Президент РФ, зокрема, вимагав у Мінську від військових скласти зброю і здати Дебальцеве. До того ж Путін запевняв, що нібито 6-8 тисяч українських бійців уже потрапили в "котел". Тому очільник Кремля закликав виходити з білим прапором, інакше "в Дебальцевому буде 500 убитих і 2000 полонених".

Результатом зустрічі в середині лютого стала спільна декларація щодо схвалення "Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод", який налічує 13 пунктів. Серед них були, зокрема, припинення вогню та відведення озброєння. Експерти оцінили Мінськ-2 як перемогу дипломатії Порошенка і провал Путіна, але одразу після 15 лютого - дати, коли мало початися перемир'я - спостерігачі ОБСЄ зафіксували обстріли позицій української армії бойовиками. У подальшому, незважаючи на підписані угоди та присутність місії ОБСЄ, бойовики продовжували обстріли.

3. Санкції проти Росії і визнання її країною-агресором

25 січня РНБО України ухвалила рішення застосувати на території країни санкції проти російського агресора. Зазначимо, ще восени 2014 року Кабмін схвалив і вніс на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів до 209 юридичних і понад 1 тис. фізичних осіб, причетних до підтримки агресії РФ проти України. Пізніше президент України Петро Порошенко розширив обмежувальні заходи до понад 400 фізичних та більше 90 юридичних осіб РФ та інших країн, які причетні до анексії Криму і агресії на Донбасі. Зокрема, до списку потрапили російські авіаційні та суднобудівні компанії, банки, військово-промислові центри та телеканали. Серед них – НТВ, "Перший канал. Всесвітня мережа", "РТР-Планета" і "Росія-24", а також російські міністри, військові чиновники, журналісти, судді, які подовжували арешт Савченко, кримські сепаратисти і бойовики з Донбасу.

Запроваджені санкції спричинили "закриття неба" між Україною та Росією. 25 вересня Кабмін заборонив польоти в Україну літаків, які належать, зокрема, компаніям "Аерофлот" та "Трансаеро". Також розпорядженням Кабміну були заборонені транзитні польоти через український повітряний простір російських авіакомпаній з товарами військового призначення або російськими військовими. Водночас за польоти в Крим Україна оформила російським компаніям штраф на суму 646 млн грн.

Своєю чергою Росія у відповідь на такий крок також назвала українські авіакомпанії, яким заборонені польоти до РФ. Серед них, окрім компаній "Міжнародні авіалінії України", "Дніпроавіа", YanAir і "Моторсіч", опинилося і українське відділення авіакомпанії WizzAir.

4. Ратифікація угоди про асоціацію з Євросоюзом

Після підписання у 2014 році Угоди про асоціацію України з ЄС для того, щоб вона набула чинності, документ мали ратифікувати всі сторони, а також повідомили про це Раду ЄС. 20 листопада Порошенко повідомив про те, що владні органи усіх країн ЄС ратифікували угоду, проте кілька країн ще не завершили процедуру шляхом відправлення звіту до ЄС. Серед них, зокрема, Кіпр, Бельгія і Греція. Водночас у Нідерландах процес ратифікації було призупинено через загальний референдум на цю тему, який має відбутися навесні.

До того ж упродовж року був посилений політичний діалог між Україною та НАТО.

Зокрема, Україна та НАТО підписали низку важливих документів, а парламентарі країн НАТО ухвалили резолюцію "Солідарність з Україною". Цього року український президент вперше відвідав штаб-квартиру Альянсу у Брюсселі. До того ж президент Польщі Анджей Дуда запросив Україну взяти участь у саміті НАТО, який відбудеться у Варшаві у 2016 році. Також у НАТО пообіцяли продовжити надавати Києву консультативну підтримку з питань реформи оборони і безпеки за запитом України. Ще одним важливим досягненням є те, що Україна уклала 100 контрактів із військово-технічної допомоги з іноземними партнерами на суму 4 мільярди 404 мільйони гривень, а на озброєння української армії цього року надійшло близько 34 тисяч нових і модернізованих зразків озброєння, а українські військові вже почали навчання за стандартами НАТО та під наглядом військових інструкторів зі Сполучених Штатів, Канади та Литви.

Зазначимо, у листопаді Рада ЄС надіслала до України ноту про готовність запустити з 1 січня 2016 року зону вільної торгівлі.

Ще одна радісна звістка надійшла 18 грудня, коли Єврокомісія схвалила надання Україні безвізового режиму, оприлюднивши звіт про виконання Україною Плану дій щодо візової лібералізації. На думку ЄК, Україна виконала всі умови для того, щоб рекомендувати включити її у список країн, з якими в ЄС функціонує безвізовий режим.

5. Блокада Донбасу та Криму

З 21 січня Україна запровадила транспортну блокаду у зоні АТО. Для в'їзду на територію, окуповану бойовиками самопроголошених "ДНР" і "ЛНР", і виїзду українська влада ввела спеціальний пропускний режим. У березні заходи стали жорсткішими – Держприкордонслужба перестала пропускати в "ДНР" і "ЛНР" автомобілі з продуктами харчування та медикаментами. Основною метою економічної блокади називалося блокування джерел доходів для терористів, які могли заробляти на перепродажі продуктів, ліків, алкоголю та інших товарів за завищеними цінами. Проте сепаратисти та їхні поплічники-контрабандисти одразу знайшли способи, як можна обійти блокаду. У зв'язку з цим 18 червня українська влада почала повну транспортну блокаду Донбасу, перекривши всі шляхи з захоплених терористами територій. Після цього сотні обурених переселенців з Донбасу та правозахисників вийшли на Майдан Незалежності у Києві на акцію протесту проти введення нового "Тимчасового порядку перетину лінії розмежування" і звернулись до президента з вимогою спростити механізм перетину лінії зіткнення.

20 вересня громадські активісти, які втомилися чекати на реальні дії влади щодо повернення півострова Крим, взяли під свій контроль три пункти пропуску Чонгар, Каланчак і Чаплинку, якими можна дістатися в Крим, і на кордоні між материковою Україною і окупованим півостровом припинили рух вантажівок. На пунктах пропуску, що ведуть з материкової України до Криму, кримські татари та представники "Правого сектору" встановили бетонні загородження для перешкоджання проїзду транспорту. Один з лідерів Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров повідомив, що кінцева мета блокади Криму - деокупація і відновлення територіальної цілісності України. Крім того, вони вимагали скасування закону про вільну економічну зону "Крим", адже документ звільняє від сплати податків підприємців, які торгують з півостровом, і фактично легалізує "сірі" схеми.

6 жовтня на Херсонщині невідомі пошкодили одну з чотирьох високовольтних ліній, якими до Криму постачається електрика, - Мелітополь-Джанкой, а після інциденту на місці аварії зібралося близько сотні активістів, які заважали проводити ремонтні роботи, вимагаючи від ВР прийняття закону про заборону поставки електроенергії в Крим та скасування закону про вільну економічну зону з півостровом.

Після цього в ніч проти 20 листопада невідомі підірвали електричні опори на Запоріжжі та Херсонщині, унаслідок чого були виведені з ладу дві з чотирьох магістральних ліній електропередач, якими здійснюється енергопостачання Криму, проте опори встояли. Під час ремонту біля опор пролунали ще два вибухи, які таки призвели до падіння опор. У підсумку в Криму, де без світла залишилося близько 1,9 млн споживачів, було оголошено надзвичайний стан. Наразі кримські татари готують ще кілька сюрпризів для Росії та "влади" півострова, серед яких морська блокада і те, що координатор акції Ленур Іслямов називає "військовою операцією".

6. Створення Національної поліції

21 травня Верховна Рада ухвалила закон про створення Національної поліції в Україні. Згідно із законом, національна поліція є центральним органом виконавчої влади, до складу якого входять кримінальна і патрульна поліція, органи досудового розслідування, поліція охорони, спеціальна поліція і поліція особливого призначення. 4 липня перші екіпажі нової патрульної поліції виїхали на вулиці Києва і одразу захопили серця тисяч користувачів соцмереж, які масово робили селфі з копами та писали про свої враження від поліції. Після цього і в інших містах почали набирати майбутніх патрульних, подекуди кандидати навіть вишиковувалися у черги, щоб подати документи. Наприкінці липня у Києві відкрили офіс Головного управління патрульної поліції, який у перспективі має замінити традиційні МРЕО.

За півроку з початку роботи патрульної поліції України полісмени вийшли патрулювати вулиці у сімох українських містах. Зокрема, у Києві, Харкові, Одесі, Миколаєві, Львові, Ужгороді, Мукачевому та Луцьку вже з'явилися більше 5 тисяч патрульних. 16 вересня були ліквідовані всі територіальні підрозділи МВС, а згодом на службу заступила Дорожня поліція, яка допомагатиме автомобілістам та здійснюватиме профілактику ДТП.

4 листопада грузинську реформаторку Хатію Деканоїдзе призначили очільницею Національної поліції України. Водночас зараз триває процес переатестації колишніх працівників міліції, які виявили бажання служити в лавах Нацполіції.

Проте скандали також не оминули новостворену поліцію. Так, спочатку патрульні зганьбилися через десяток аварій, які самі ж і спричинили. Лише за перший тиждень правоохоронці близько десяти разів потрапляли у ДТП. Після цього прокотилася хвиля звільнень поліцейських через пияцтво та сепаратистські записи на сторінках у соцмережах. До того ж їх не раз затримували на хабарях. Найгучнішим скандалом стало фактично перепризначення на керівні посади правоохоронців із "сумнівною репутацією".

7. Заворушення під Радою

31 серпня вся увага українців була прикута до Верховної Ради України, де нардепи після блокування трибуни у першому читанні ухвалили законопроект про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади. Разом із тим десятки людей зібралися під стінами парламенту із вимогами не голосувати за особливий статус Донбасу.

Щойно ВР дала старт децентралізації влади в Україні, біля будівлі розпочалося масове побоїще. За словами очевидців, розпочали активісти з символікою партії "Свобода", які розпилювали газ у бік правоохоронців. Натовп хлинув на кордон Нацгвардії – в хід пішли палиці, камені та димові шашки. Зокрема, демонстранти перетворили мольберти з портретами загиблих бійців АТО на кийки, якими били правоохоронців. З натовпу протестувальників полетіла граната, що покалічила десятки правоохоронців та вбила молодого бійця Нацгвардії, пізніше у лікарні померли ще двоє нацгвардійців. Загалом у кривавих сутичках під Радою постраждали ще 122 особи.

Оператор ТСН відзняв момент вибуху гранати під ВР

Оператор ТСН відзняв момент вибуху гранати під ВР

Правоохоронці встановили особу "гранатометника" - ним виявився боєць батальйону "Січ" Ігор Гуменюк, який одразу був затриманий. У сутичках під ВР звинуватили лідера ВО "Свобода" Олега Тягнибока та його соратників: Юрія Сиротюка (учасник об'єднання), Ігоря Швайку (глава Харківської філії ВО), Сергія Бойка та Ігоря Сабія (активісти ВО "Свобода"), яких у рамках відкритого провадження почали допитувати слідчі. Наразі лише Ігор Гуменюк все ще перебуває у СІЗО, його термін арешту спливає 7 лютого 2016 року.

8. Вибух на нафтобазі БРСМ-Нафта

8 червня 2015 року у містечку Васильків неподалік від Києва сталася масштабна пожежа на нафтобазі "БРСМ-Нафта". Через те, що одразу не вжили необхідних заходів для гасіння, резервуари з паливом почали вибухати. Вибухи тривали кілька днів, була небезпека перекидання вогню на ліс поруч, але рятувальники змогли локалізувати пожежу і не дали вогню розповсюдитись. Пожежа закінчилась лише коли нафтопродукти повністю вигоріли. Внаслідок пожежі, яка тривала більше тижня, загинули шестеро людей, четверо з них - рятувальники.

Державна служба з питань праці лише у листопаді завершила спеціальне розслідування трагедії. Як з'ясувалося, причиною вибуху ємності з паливом стало недбальство персоналу та керівництва нафтобази під час перекачування нафтопродуктів. Швидко загасити пожежу не вдалося через недотримання протипожежних відстаней між резервуарами. До того ж нафтобаза не мала проектної документації на будівництво та дозволів на початок експлуатації паливного сховища. Нині шістьох посадових осіб підозрюють у службовому недбальстві, яке призвело до трагедії. Унаслідок пожежі державі було завдано збитків у розмірі понад мільярд гривень.

Зазначимо, журналісти також провели своє розслідування і викрили на нафтобазі грандіозну аферу, у якій проглядається слід екс-міністра палива та енергетики Едуарда Ставицького. Зокрема, стало відомо, що саме він був одним із власників нафтобази. До того ж з'ясувалося, що на "БРСМ-Нафті" масштабно фальсифікували паливо.

9. Катастрофа катера "Іволга"

17 жовтня в Затоці Одеської області біля входу в гирло Дністровського лиману сталася наймасштабніша за останні 10 років морська катастрофа в Україні - затонув риболовно-прогулянковий катер "Іволга". Як з'ясувалося, під час повернення на базу почався сильний шторм, і судно перевернулося. Люди помирали від нестачі кисню, не маючи можливості вибратися назовні.

За даними ДСНС, жертвами катастрофи стали 20 осіб. За попередніми висновками, причиною аварії стало грубе порушення правил експлуатації. Катер був розрахований на 20 людей, однак капітан взяв на борт 33 відпочивальників і чотирьох членів екіпажу. Водночас "Іволгу" не було забезпечено належною кількістю рятувальних жилетів і пасажирам не провели інструктаж з правил безпеки. Наразі затриманому капітану затонулого катера загрожує 10 років позбавлення волі.

10. Місцеві вибори в Україні

25 жовтня в Україні відбулися чергові місцеві вибори. На цих виборах були сформовані органи місцевого самоврядування. Водночас на окупованій бойовиками частині території Донбасу, а також на анексованому Росією півострові Крим вибори не проводились. Загалом у виборчих перегонах взяли участь 132 партії. Проте, як і очікувалося, не в усіх містах українці змогли здійснили волевиявлення. Так, у Маріуполі та Красноармійську Донецької області вибори було повністю зірвано через те, що дільниці не забезпечили легітимними бюлетенями. До того ж одним із найважливіших підсумків обрання депутатів стала рекордно низька явка виборців - 46,61%.

За два тижні до другого туру у Дніпропетровську СБУ затримала лідера УКРОПу Геннадія Корбана. Крім того, правоохоронці провели обшуки в офісах партії і помешканнях членів політсили, в тому числі і її лідера. СБУ та ГПУ у спільній заяві повідомили, що "вивчають причетність Корбана до керівництва організованою злочинною організацією". Нібито СБУ викрила розтрати грошей благочинного фонду, який збирав допомогу для бійців АТО. 

Другий тур виборів, який також не обійшовся без гучних скандалів, відбувся 15 листопада у 29 містах. Зокрема, у Павлограді раптом зникли три тисячі виборців, тож місто несподівано перейшло у категорію населених пунктів, де мера потрібно обирати не у два, а в один тур. За посаду міського голови у другому турі мали змагатися кандидат від "Опозиційного блоку" Анатолій Вершина і представник партії УКРОП, боєць АТО Євген Терехов. Проте у виборчий процес втрутилась Центральна виборча комісія, яка і видала постанову про заборону продовжувати виборчі перегони. Своєю чергою, кандидат від партії УКРОП вирішив оскаржити її у суді. Після тривалої судової тяганини крапку в суперечках довкола виборів мера Павлограда поставив Вищий адміністративний суд країни.

Окрім того, 15 листопада в Україні відбулися ще 637 повторних голосувань — там, де результати виборів не були встановлені з різних причин, наприклад, якщо кандидати набрали рівну кількість голосів. Явка виборців цього дня склала 34,08%.

Разом із тим, у зв'язку зі зривом виборів 25 жовтня у Маріуполі та Красноармійську Верховна Рада призначила переголосування на 29 листопада. У Кривому Розі після проведення другого туру більше 50% голосів отримав екс-регіонал, кандидат від "Опозиційного блоку" Юрій Вілкул і тим самим очолив посаду мера. Після цього у місті почалися масові мітинги з вимогою переглянути підсумки волевиявлення, адже стало відомо про масові фальсифікації і аномальні явки на виборчих дільницях. На цьому криворіжці не зупинилися і вирішили приїхати в Київ. Зрештою дострокові вибори у Кривому Розі призначили на 27 березня 2016 року.

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Обвал глобального ринку
Наступна публікація