60 років тому почалось виселення з Західної України

Цими днями згадують події 60-річної давнини – депортацію людей із Західної України.

Перших переселенців почали вивозити до Сибіру й Казахстану ще у жовтні 1939 року – згідно з наказом НКВС про облік антирадянських елементів, виявлених агентурною розвідкою. Пік був саме в жовтні 1947-го року. Загалом переселення тривало до 1956 року.

Ще недавно незаможні мешканці Коломиї до цього будинку ходили, щоб отримати субсидії. А минулого століття з 44-го по 47-ий роки люди цей будинок обходили десятою дорогою – тут був створений переселенський пункт для так званого "спецконтингенту". Для українських націоналістів, посібників бандитів та кулаків, як їх тоді називали, звідси була пряма дорога до Сибіру та Казахстану.

Депортація до Сибіру (Фото: rafael-972.narod.ru)
Людей вивозили у товарних вагонах. Витримували не всі. Дорогою помирав кожен десятий. Переважно, старі та діти (Фото: rafael-972.narod.ru)
У Коломийському переселенському пункті, розрахованому на 600 людей, норма завжди була перевищена майже втричі. "Найспекотнішим" видався сорок сьомий рік. За справу взялися органи НКДБ, бо НКВС із поставленим завданням не впоралося – антирадянське підпілля процвітало. Тоді тільки за один тиждень жовтня замість запланованих сімдесяти п’яти тисяч сімей вивезли майже сто тисяч до Сибіру й Казахстану.

Родині Ольги Стефанишин пригадали брата, який воював в УПА. Так почалась її дорога в нікуди ще з двадцятьма двома родинами з її села. Із собою дозволяли брати не більше п’ятисот кілограмів речей та продуктів на всю родину. Вивозили у товарних вагонах. Витримували не всі. Дорогою помирав кожен десятий. Переважно, старі та діти.

Землянки, бараки, у кращому випадку підселення до переселенців, що вже облаштувалися на чужині, тяжка робота. Попервах переселенців виселяли щонайбільше на п’ять років. У сорок дев’ятому новою постановою термін подовжили ще на двадцять років. Мовляв, оунівсько-упівське підпілля ще не ліквідоване.

Повернувшись нарешті додому, Ольга, як і більшість переселенців, знову опинилася “на голому місці”. У рідному будинку господарювали інші. З “карагандинським” минулим ледве знайшла роботу. За словами істориків, “візуально” своєї мети радянська влада таки досягла – ОУН та УПА знищили. Однак викоренити ідею з людського серця їй так і не вдалося.

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: