Акерманська фортеця руйнується, очікуючи кінця світової кризи

Акерманська фортеця бореться за виживання© thisisukraine.org
Укрaїнa 9 листопада, 2011, 14:50 3297 1
Додати до обраного
Місцева влада не задоволена, що об'єкт вивели з-під їхнього підпорядкування.

Середньовічна Аккерманська (Білгород-Дністровська) фортеця, пам'ятник історії і містобудування XIII - XV століть, найбільша зі збережених в Україні фортифікаційних споруд. Ще в ХІХ столітті від неї відмовилися військові.

За радянських часів усе владналося для фортеці найкращим чином. Гроші на ремонт і реставрацію спускаються "зверху". Історики і археологи, які вивчають фортецю і копають всередині неї отримують гроші за задоволення свого наукового цікавості теж не з міського бюджету. Місто ж, нічого не вкладаючи, отримує з фортеці одні дивіденди ...

Ця ідилія незабаром закінчилася. Спочатку не стало Радянського Союзу. А разом з ним зникли і гроші, які централізовано виділялися на роботи в Акерманській фортеці.

Цікавих туристів руїнами не здивувати: чим гірше - тим екзотичніше. Держава приймає спеціальну державну програму і записує виділити на збереження фортеці 80 мільйонів.

Минає рік, другий, третій ... Обіцяних грошей у держави немає, і трапляється трагедія. На залишках башти, що з'єднувала Гарнізонний і Цивільний двори (під інвентарним номером 24, всього в Акерманській фортеці в тому чи іншому вигляді збережено 26 веж), гине відвідувачка.

Тягнути більше неможливо. Дійсний член Академії будівництва України академік В.Г. Суханов пише висновок про катастрофічні руйнування, фахівці-реставратори готують робочі документи і креслення для протиаварійних робіт, і в 2008 році на 24-й вежі ці роботи, нарешті, виконані. На порятунок інших кріпосних споруд у держави грошей не знаходиться.

Відновлюючий 24-у вежу будівельник-реставратор Ю.М. Дмитренко досі пишається виконаною роботою. Зберегти історичну будову, зведену з каменю-ракушняка, термін "життя" якого всього років двісті - серйозний успіх. Таких успіхів могло бути і більше, були б кошти. Але у держави коштів немає, а чималі гроші, що збираються з туристів, йдуть куди завгодно, тільки не на потреби фортеці.

Хто першим додумався, що Аккерманську фортецю можна почати рятувати, не сподіваючись на фінансові вливання "зверху", невідомо.

Правила виявилися як прості, так і дієві: співробітники комунального підприємства "Фортеця", спеціально створеного для управління фортечним життям, відразу вивезли з території фортеці кілька десятків вантажівок сміття, викосили траву і почистили історично запаскуджений громадський туалет.

Наступні витрати комунального підприємства "Фортеця": фортеця фінансує роботи вчених-археологів, які виявили на території фортеці унікальні будівельні об'єкти римського міста. Комунальне підприємство оплачує роботи по музеєфікації цих розкопок: на наступний рік тут пройде новий туристичний маршрут. «Фортеця» запрошує вчених-геологів, які повинні визначити, як зміцнити скелю, що б фортеця з неї не "навернулася". Перед геологами також поставлено завдання воскресити артезіанські свердловини - у фортеці досі немає води. Але зате вже є Інтернет.

Ці витрати ніяк не влаштовують нинішню владу Білгорода-Дністровського: фортеця сміє витрачати гроші, якими "батьки" міста могли розпорядитися на свій розсуд. Усього за три місяці, в липні - вересні нинішнього року, КП "Фортеця" заробило більше мільйона. Те ж, що гинучий пам'ятник вкладає ці гроші у свій порятунок (консервація, реставрація, берегоукріплення - те, без чого фортеці просто не бути), місцевій владі зручно не помічати, пише Вікна Одеса.

В управлінні охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОДА колись намагалися вписати в "заповідний" список і Аккерманську фортецю, але коли проаналізували, як насправді в останні роки фінансуються подібні об'єкти, одумалися. Те, що міг дозволити собі СРСР, Україні сьогодні не по кишені.

Але що там все-таки з ідеєю негайного перетворення Акерманської фортеці у заповідник? За дорученням Кабінету Міністрів у Департаменті культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури і туризму, подумавши, погодилися, що таке цілком можливо. Але при цьому не забули нагадати: створення заповідника вимагає значних матеріальних та інших витрат.

Ввічливо нагадали ще і про те, що в травні 2010-го Кабміном було прийнято рішення про розробку спеціального нормативно-правового акта. У ньому мають бути визначені юридичні основи і чітка процедура присвоєння статусу національного або академічного, визначені критерії, яким повинен відповідати претендент. Поки ж - до прийняття такого акта - діє мораторій, накладений на розгляд подібних питань ...

В цілому ж створення на базі споруд Акерманської фортеці національного історико-культурного заповідника «представляється доцільним». Але - ніяк не зараз, а тільки "після подолання наслідків світової економічної кризи та стабілізації фінансового життя країни". А хто ж його знає, коли будуть подолані ці наслідки і стабілізоване це життя ...

Фортецю ж потрібно рятувати. Не завтра і не післязавтра. Уже вчора. На це потрібні сотні мільйонів. "Фортеця" ж може заробити (і вже заробляє), звичайно, в рази менше. Ці гроші сьогодні не врятують пам'ятник. Але вони допоможуть йому дожити до того часу, коли на реставрацію все-таки знайдуться гроші, коли над стінами та вежами, піднесеними над Дністровським лиманом, більше не буде витати примара розрухи, коли зникне загроза, що дорога, яка веде до фортеці, приведе в нікуди.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами Вікна Одеса / СВ
Побачили помилку - контрол+ентер
Укрaїнa 9 листопада, 2011, 14:50 3297 1
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 1
  • Донецький скіф Донецький скіф 9 листопада, 17:05 Згоден 0 Не згоден 0 А якщо зібрати в купу цих злодіїв та бандитів костусьевих,маркових і інших одеських виродків та спробувати продати смердючі маскві або пархатому тель-авіву,яким вони служать,а на ці невеличкі грошики хоч якось підремонтувати Акерман відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції