Без щуки, осетра та коропа, але з карасем і медузами: Дніпро катастрофічно бідніє на рибу

Без щуки, осетра та коропа, але з карасем і медузами: Дніпро катастрофічно бідніє на рибу

Фото: podsekai.in.ua

Підстав для поліпшення ситуації в найближчому майбутньому не видно.

У Дніпрі щороку стає менше риби. Через дамби країна вже втратила осетрових, деякі інші види знаходяться на межі вимирання, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Однією з причин є втрата місць розмножень. До 80% потомства гине внаслідок замулення мілководдя та отруєння води токсинами. Стрімко зменшується кількість судаків і сомів, бо все менше залишається ям, де риба могла б заховатися на зиму.

Дніпро на межі: у яких умовах доводиться виживати рибі в Дніпрі

Дніпро на межі: у яких умовах доводиться виживати рибі в Дніпрі

Через засмічення поверхні ріки та нестачу світла й кисню щороку гине 20 тисяч тонн риби. Баклани атакують рибу з повітря. Щодня один такий птах з'їдає до 5 кг риби. Але це мізер порівняно з обсягами знищення підводних мешканців унаслідок скидання в ріку нечистот і токсичних викидів із підприємств. Хімічні елементи накопичуються у воді та призводять до мутацій. Щороку у риб знаходять щонайменше три нові хвороби, спричинену забрудненням. Це бактеріальні, інфекційні та інші захворювання, що призводять до уражень внутрішніх органів риб – в основному хижих. У великих кількостях гине короп, сазан, лящ тощо. Щука і судак уже з десяток років уражені вірусом, схожим на СНІД у людей. Медики не знають, наскільки небезпечними є червоні пухлини, тому рекомендують не вживати хвору рибу в їжу.

Немає точних даних і про обсяги вилову риби у Дніпрі. Офіційні щонайменше втричі менші за реальні. Виловлюють і з берегів, і катерами. Лише на Кременчуцькому водосховищі та лише офіційно встановлено 4 тисячі сітей. Вчені кажуть, що через хімічні зміни у складі води в Дніпрі змінилися й види риб у річці. Побільшало карася – йому потрібно менше кисню. Через засолення з'явились бички, морські голки і навіть медузи. Натомість типові дніпровські види – язь, подус, лин – перебувають на межі зникнення.

Очистити річку хоча б від зелені можуть рослиноїдні білий амур та товстолобик. Ними річку треба зариблювати. Частково це роблять промисловики. Держава має три спеціалізовані заводи, один із котрих розташований у Новій Каховці. Там вирощують товстолобика, а заразом сома, судака, щуку та інших риб. Цього року планують отримати 80 тонн зарибку. Особлива гордість – червонокнижна стерлядь і осетр. Останнього хочуть відновити в Чорному морі, а от стерлядь – повернути до Дніпра.

Аби повністю відновити рибу у Дніпрі, діючих заводських масштабів недостатньо. Вчені кажуть, що для цього щороку треба випускати 50 мільйонів риб, і 35 з них – рослиноїдних. Усього ж зараз вдається вийти на показник у 8-10 мільйонів. Єдиної ж державної програми зариблення річки просто не існує.

Кореспондент ТСН Тетяна Фруктова

Повʼязані теми:

Наступна публікація