Бої за Донецький аеропорт. Найкращі лонгріди ТСН.ua про історію, написану "кіборгами"

3 26 травня 2014 року жоден цивільний літак на злітну смугу Донецького аеропорту так і не сів.

Уперше прапор "ДНР" підняли над аеропортом Донецька 18 квітня, на четвертий день після оголошення АТО на Донбасі. З перервами аеропорт працював до кінця травня. Частина авіакомпаній літати в Донецьк відмовилась.

Незручності перевізники називали тимчасовими. 25 травня вони стали постійними: в аеропорт зайшли озброєні бойовики батальйону "Восток". Відтоді жоден цивільний літак на злітну смугу аеропорту не сів.

Рівно два роки тому, 26 травня, українські військові провели найуспішнішу операцію з початку АТО. Малими силами спецназу з підтримкою авіації розпочалось визволення аеропорту від противника. Звільнення тривало лічені години.

ТСН.ua згадує, як тривала боротьба за аеропорт, а також історії "кіборгів", які його захищали до останнього. Ми відібрали найкращі свої спецпроекти про захист аеропорту , які варто почитати.

ІСТОРІЯ, НАПИСАНА КІБОРГАМИ 

Оборона, за якою стежили мільйони, смуга землі, в яку вгризлися сотні бійців, 15 потужних атак ворога, щонайменше 20 героїв, які ніколи не повернуться додому, легенда про "кіборгів" - такою ми запам'ятаємо оборону Донецького аеропорту.

Такою вона увійде в історію. ТСН.ua крок за кроком відтворив битву за Донецький аеропорт і згадав, яким було летовище у мирні часи. Від сучасного терміналу до легендарних руїн за 137 днів.

 

КІБОРГИ. РІК ПОТОМУ 

Події осені 2014 р. в околицях Донецька написали нову історію не лише Збройних сил України, але й усього світу. 242 дні ешелон десантників і добровольців у повному оточенні під цілодобовим шквальним вогнем тримав оборону Донецького аеропорту.

Проект ТСН.ua "Кіборги. Рік потому" - це вісім історій. Вісім життів, які змінили війну. А війна змінила їх. Адже ми, певно, ніколи не дізнаємося, як це, зціпивши зуби, плюнути в обличчя смерті.

 

ВІЙНА ОЧИМА ТСН 

Тих, хто повертається з війни, видають очі. По­баченого ними вистачить на кілька життів. Дещо по­кажуть в сюжетах. Дещо спробують забути. Кожна їхня історія — це межа. Між життям і смертю, любов'ю та ненавистю, подвигом і гріхом. Особистий край світу. І крок за цей край. Вони знову робитимуть його. Бо звикли вірити лише своїм очам. Навіть тоді, коли заважають сльози.

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: