"У нас залякані діти". Як живе Лощинівка після вбивства дівчинки. Репортаж

ТСН.uа поспілкувався з очевидцями трагедії та учасниками погромів на півдні Одеської області.

О дев'ятій годині ранку на вулицях невеликого села Лощинівка Ізмаїльського району майже немає місцевих. Замість них між будинками бігають журналісти з камерами і спокійно стоять поліцейські. І ті, і інші чекають на ромів, які повинні приїхати за своїми речами і назавжди залишити село. Але масового виходу не сталося. Глава Одеської обласної міліції Георгій Лорткіпанідзе, який прибув у село, повідомив, що роми не приїдуть.

Для місцевих, які сподівалися позбутися циган, це друга погана новина за кілька днів. Перша і головна - гучне вбивство 8-річної дівчинки Ангеліни. Її знайшли зі слідами насильницької смерті поруч із будинком.

Через кілька годин поліція за гарячими слідами вийшла на головного підозрюваного - 21-річного рома Михайла - і затримала його у власному будинку. Не чекаючи на дані судмедекспертизи, місцеві в один голос заявили, що дівчинка була не просто жорстоко вбита, але й зґвалтована. У той же вечір вони влаштували погроми будинків ромів, змусивши їх бігти з Лощинівки.

Друг родини

27 серпня лощинівський гідротехнік Микола, як завжди, почав з роботи у господарстві - пішов випускати на випас кіз. Дорогою на землі він побачив силует якогось предмета. Подумав, що його притягли бездомні собаки і підійшов ближче, щоб придивитися. Зробивши кілька кроків, чоловік зрозумів, що це труп дівчинки, і одразу ж зателефонував голові сільради і в поліцію.

лощиновка_4
Микола

"Дівчинку було важко впізнати, - розповідає він. - Потім прийшли до її матері, запитали, чи вдома донька. Побачили, що вона в сльозах і дитини вдома немає".

Будинок батьків Ангеліни розташований зовсім поруч із місцем, де знайшли тіло. Дівчинка лежала приблизно за 10 метрів, на пагорбі, у сухій траві. Біля хвіртки будинку молода жінка попереджає, що мати дівчинки спілкуватися ні з ким не хоче. Але, почувши дзвінок свого телефону, вона йде. Тут же біля хвіртки з'являється одягнена в чорне молода жінка з чорною пов'язкою на голові і представляється Катериною - матір'ю вбитої Ангеліни. Про підозрюваного у вбивстві її доньки вона говорить на диво спокійно, без ненависті і майже без емоцій. В її голосі тільки розгубленість.

"Я його мало знаю, тому що тільки три роки тут, але мій чоловік і його сестра - Галя - разом із ним зростали. Знають його з дитинства. Він добре ставився завжди, залишався спокійно з дітьми, і їсти зварити міг, і переодягнути, і прибрати, і нагодувати їх. Він для нас як брат був. Ми їли всі разом, постіль я всім прала, сигарети на нього купувалися", - розповідає Катерина. Намагаючись виокремити з пам'яті дивацтва в поведінці приятеля, вона згадує, що цього року хлопець змінився - майже перестав приходити, став "навіженим", постійно лаявся, кричав і посилав матом. Днями у них стався невеликий конфлікт. Коли Катерина була на зміні в барі, Михайло попросив дати йому щось в борг. Вона відмовила. Тоді він вдарив по столу кулаком і пішов.

"Але через це хіба можна так озлитися і над дитиною познущатися? Не знаю, що я йому такого зробила, але він був за щось злий на мене останнім часом. Хоча я його мамі навіть допомагала продуктами. У мене самої мало було, так я навпіл ділила. Не можна сказати, що ми дружили сім'ями, але мені їх було шкода, коли вони голодними ходили", - згадує Катерина.

У ніч вбивства вона була на зміні в барі. Чоловік Олександр, трохи напідпитку після дня народження родички, прийшов подивитися, щоб дружину "ніхто не ображав", і допомогти прибрати після закриття. В цей час до них додому прийшов Михайло. Молодший брат Ангеліни - Валера, який був із сестрою вдома, розповів мамі, що Михайло з дівчинкою сильно сварилися, а його самого ром замкнув в іншій кімнаті.

"Він прийшов десь на початку другої ночі, бо я о пів на третю вже була вдома. Валера був зачинений у дитячій кімнаті, значить, він лаявся з нею в нашій кімнаті. Виходить, що він прийшов, розбудив її, дитя собі спало. Напевно, мультики дивилася і заснула. Ми її зазвичай після того, як вона засне, переносимо до дитячої. Вони, коли засинають без мене, то я приходжу і цілую їх на ніч - вони це люблять. У нас завжди на ніч закрите вікно, а тут було відкрите навстіж, і Ліни немає. Я почала шукати скрізь: під ліжками, шафами, у сараях, кликала її. Її ніде не було. Взуття її залишилося на місці, і я подумала, що це її мало щось налякати, щоб вона босоніж через вікно втекла. Думала, що вона десь сховалася і заснула. Всю ніч її шукали. Вранці сусід прийшов...", - на цих словах до цього спокійний голос Катерини починає тремтіти, а на очах виступають сльози. Секунду помовчавши, жінка продовжує: "Я сама хотіла вранці там нагорі ще раз подивитися, тому що вранці все ж краще видно".

Відповівши ще на кілька запитань, Катерина прощається і йде разом із молодшим сином до двору.

До Михайла в будинок, де він живе з матір'ю і двома братами, поліція прийшла з обшуком вже о 10 ранку 27 серпня. Миколу покликали понятим.

"Знайшли у нього фігурну викрутку, якою він бив по грудях її, вона просто біля телевізора лежала. На шафі знайшли куртку - зовні вона була в траві, а з внутрішнього боку вся забруднена. Штани в нього випрані були - вночі прав. Хто вночі прати буде?" - згадує чоловік.

Нічого поганого про передбачуваного вбивцю Микола сказати не може - поводився той адекватно, п'яним на вулиці не з'являвся.

"Ми з ним навіть не перетиналися. Сам по собі він тихий. Не пив, не палив, але такі і займаються подібними речами, по-моєму. Може, обкурений був, бо при здоровому глузді такого не зробиш, - обурюється Микола. - Зазвичай злочинці замітають сліди, прибирають тіло, але не роблять так, як це зробив він. Він спокійно пішов додому спати. Як таке можливо?".

Тихим і відлюдькуватим Михайла називає і його однокласниця, яка попросила не називати її ім'я. Дівчина розповідає, що хлопець провчився лише в початкових класах і діти його побоювалися.

лощиновка_6
Зруйнований будинок Михайла

Так і живіть

Убивство Ангеліни всерйоз збурило Лощинівку. Село, де поруч живуть болгари, росіяни, українці, молдавани, білоруси і роми, ніколи не було спокійним. Особливо сильно конфліктували болгари з циганами. Але після вбивства і погромів будинків ромів, пропозиція вигнати їх із села підтримала більшість. Представники місцевої влади пішли на переговори з громадою ромів, а жителі села залишилися чекати на результати в парку навпроти Будинку культури. Раптово почався дощ, який змусив людей сховатися в БК, де вони, повні рішучості, розсілися по кріслах і почали згадувати гріхи ромів.

лощиновка_3
Болгарин Сергій із донькою та інші жителі села

Лощинівці скаржаться, що страждати від їхньої присутності вони стали близько трьох років тому, коли в село почали приїжджати нові ромські родини. Скільки їх - розібратися складно. Голова ради говорить про 50 людей, місцеві наполягають, що роми жили в 9 будинках по 10-15 осіб. І хоча Михайло - циган тільки наполовину і народився в цьому ж селі, для лощинівців це вже не має значення.

"У нас залякані діти. Гуляти боїмося відпускати", - нарікає жінка в яскравій сукні.

"Якщо дитина ходить до школи, то в неї відбирають їжу. Що маленька дитина сама може зробити?" - додає її сусідка.

"Батько прийшов, дав по шиї, купа цих приїхала - завантажили батька, вивезли, побили, а потім сказали, що він повинен барана і купу грошей", - розповідає болгарин Сергій. - Через кілька років, навіть через рік, ми б обирали голову сільської ради - рома, бо болгар вже менше стало, ніж їх. З ними ж розбиратися неможливо: дав циганові по обличчю, на розбірки болгар прийшло 10 осіб, а ромів - 100".

"Нещодавно хлопець заходив до магазину, коли повернувся, то у нього з машини вже витягли барсетку з документами. Не повертають, поки не даси їм барана і 100 баксів", - говорить жінка в строкатому платті.

Місцеві стверджують, що боротися з безчинствами ромів неможливо, тому що їх покриває поліція.

лощиновка_1
Мешканка села -Тамара

"Фрося, яка наркотики продає, нагодувала ними людину, і вона померла. Її посадили, а через тиждень вона вже вийшла, - каже Сергій. - Я вчора, коли побачив цю дитину (був понятим на судмедекспертизі - ред.), просто жахнувся. Словами не передати. Цей виродок п'ять разів ударив її викруткою, аж спину проткнув, палицю в піхву засовував. Після цього нам будуть говорити, що не можна їхні будинки громити? Я б розстріляв під три чорти".

Ще одна місцева - Тамара - розповідає історію, більше схожу на дитячу жахачку: нібито багато років тому роми познущалися над її родичками - різали і посипали рани сіллю. Після цього колишній глава села вигнав усіх ромів, але за кілька років вони повернулися знову. Повернення громади місцеві жителі бояться і зараз. Розповідають, що роми, нібито, пообіцяли повернутися після того, як село залишать правоохоронці, і помститися.

лощиновка_2
Депутат сільради Юрій Шишман і жителі Лощинівки

Перевірити всі жахи, які в селі кажуть про ромів, майже неможливо. Вони до села повертатися поки не ризикують. За них частково говорить місцевий циганський барон - Олег Георгійович, який живе в сусідньому Ізмаїлі. Його будинок розташований за високим парканом і помітно виділяється на тлі скромних будівель навколо. Барон визнає, що чимало ромів торгують наркотиками і грабують, але виганяти кілька родин із села через вчинок однієї людини - неправильно.

Неправильно і незаконно - підтримує його президент громади ромів Ізмаїла "Бахтай дром" Володимир Калдарар. У телефонній розмові він розповів, що залишати свої будинки в селі роми не хочуть, тому що винними себе не вважають. Усі їхні надії - на співробітників ОБСЄ, на яких чекають у селі. З ними роми планують піднімати питання про дискримінацію за ознакою своєї національності. Сподіваються, що довести це після масових погромів буде нескладно.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 6
Вибір редакції