До Чорнобильської катастрофи на АЕС сталися десятки аварій

За чотири роки до аварії на першому енергоблоці через вентиляційну трубу були викинуті радіоактивні продукти ядерного палива.

Лише за першу п’ятирічку роботи станції сталося 29 аварійних зупинок енергоблоків

Лише за першу п’ятирічку роботи станції сталося 29 аварійних зупинок енергоблоків / © Чорнобиль

До сумнозвісного 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС вже траплялися й інші аварії. Про це йдеться у спеціальному випуску програми "Помста природи. Український вибух" на телеканалі "2+2".

Хутір Чистогалівка за 5 кілометрів від станції живе в режимі ліквідації наслідків забруднення ще з 1982го року.

Ще за чотири роки до вибуху, який розділив світ на "до" і "після", на першому енергоблоці ЧАЕС після капітального ремонту під час пробного запуску сталася серйозна аварія. Тоді через вентиляційну трубу були викинуті радіоактивні продукти ядерного палива.

Інформація про неї - лише у повідомленнях КДБ із грифом "цілком таємно". На чистогалівських ґрунтах фіксують "гарячі" частинки розміром від десяти кюрі. Вони найнебезпечніші. Але селяни спокійно працюють на городах.

Цього ж 1982-го сталося ще дві аварії, але без викидів радіоактивних речовин та шістнадцять збоїв у роботі реактора. Вони, відповідно до п'ятдесяти томів кадебешних звітів, зібраних за тридцять років від моменту проектування станції - цілком закономірні. Глобальну аварію готували всією неосяжною країною ще на етапі будівництва. І найвищому партійному керівництву про це доповідали.

Читайте також: На Київщині жертв аварії на ЧАЕС вшановували з квітами, сльозами і свічками

Лише за першу п'ятирічку роботи станції сталося двадцять дев'ять аварійних зупинок енергоблоків. З них вісім з вини персоналу, всі інші - через неякісне обладнання чи будівельні роботи. Вже у лютому 1986-го було зрозуміло: глобальної катастрофи не уникнути. Чорнобильський тип реактора не відповідав вимогам безпеки в жодному з головних параметрів.

За кілька днів після квітневого вибуху на четвертому енергоблоці, трохи оговтавшись, Рада міністрів УРСР та Академія наук наполягають: вибух не що інше, як диверсія проти радянської влади. Створюють слідчо-оперативну групу КДБ і відправляють в Чорнобиль.

Петро Долот очолював слідчу групу. Два тижні поспіль неймовірна кількість оперативників без жодного радіологічного захисту працювала у зоні: вишукувала причину аварії.

"Їм було вигідно показати, що це не недоліки будівництва, експлуатації, а що це диверсія і спочатку питання саме так стояло. Ми довели, що ніякої диверсії не було", - розповів колишній оперативник.

Все, що трапилося було лише початком Чорнобильського експерименту. Який триватиме на цій отруєній землі довгі століття.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie