Карти, гроші, казино. Навіщо і як в Україні збираються легалізувати гральний бізнес

© Getty Images
Укрaїнa 11 листопада, 19:11 5161 2
Додати до обраного
За сім років заборони азартних ігор Україна втратила мільярди гривень.

Законом від 2009 року в Україні заборонили будь-який гральний бізнес. Утім, ні для кого не секрет, що азартні клуби і далі працюють "підпільно".

Так, лише протягом 2014 року у столиці правоохоронні органи виявили понад 560 фактів організації гральних закладів, при цьому вилучили майже 400 тисяч гривень прибутку від незаконного бізнесу.

Читайте також: Казино наповнятимуть держбюджет додатковими $ 1,5 млрд щороку - учасники форуму в Харкові

І зовсім нещодавно, 9 листопада, тільки за добу нацполіція в різних куточках країни викрила аж дев'ять заборонених залів гральних автоматів. Тоді ж вилучили близько 105 тисяч гривень.

Однак, ці суми — ніщо порівняно із тими грошима, які Україна загалом втратила за сім років дії закону про заборону грального бізнесу.

Які наслідки матиме легалізація ігорного бізнесу для України

21 грудня, 2015, 22:50
Задля збагачення  чиновники намагається реанімувати гральні зали, які з помпою і під гаслами турботи про українців закривали зо 5 років тому.  Пояснення в урядовців смішні - мовляв, казино працюють і попри заборону. Тому їх треба легалізувати, аби наповнити бюджет.  Ідея гарна, якщо б не єдина деталь. Задля контролю над казино чиновники хочуть створити новий державний орган - таку собі азартну комісію. Саме в кишенях її членів й осідатимуть прибутки - аж ніяк не в бюджеті. 

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков на своїй сторінці у Facebook повідомив, що, за його підрахунками, держава від моменту заборони азартних ігор могла б отримати близько 300 мільйонів доларів до держскарбниці.

Ці втрати пов'язані з тим, що сім років тому законодавці власноруч створили юридичну лазівку для нелегалів — виокремили з грального бізнесу лотереї, не давши їм ані визначення, ані передбачивши механізми їхнього регулювання.

І ось під вивісками "Лото" або навіть "Державна лотерея", що майоріють скрізь — у великих містах і дрібних селах, ховаються ті самі нелегальні гральні зали автоматів.

До слова, новий закон "Про державні лотереї" був прийнятий лише через три роки після повної заборони грального бізнесу.

Що очікують від легалізації "спускання грошей"?

Детінізувавши гральний бізнес в Україні, законодавці, першою чергою, сподіваються взяти під контроль кожен із видів азартної діяльності, зокрема, провести чітку межу між лотереями, залами гральних автоматів та елітними казино.

По-друге, легалізація грального бізнесу дозволить державі одержувати чималий прибуток від діяльності азартних закладів.

Легальне казино: яку біду насправді приховують звичайні карти та рулетка

Сніданок з 1+1 21 жовтня, 09:56
Після офіційної заборони чимало українських казино почали працювати нелегально і, як наслідок, приховали свої доходи. Днями ж Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що казино треба легалізувати й за рахунок цих ігрових закладів поповнювати бюджет країни. 

Так, голова київської спілки підприємств грального бізнесу Юрій Кожема заявив, що тільки від казино щорічно до держбюджету на різних рівнях може надходити понад 2 мільярди гривень.

До речі, це нормальна світова практика — одержувати прибуток до держбюджету за рахунок любителів спустити гроші.

Приміром, у Франції елітні казино в курортних містах повинні сплачувати до скарбниці щонайбільше 80% річних прибутків, у Фінляндії — 70%, причому цими коштами згодом підтримують незахищені верстви населення, зокрема сиріт і ув'язнених. У Естонії звичайні покер-руми повинні сплачувати державі 20% річного прибутку.

Ідею детінізації просуває влада

З приводу виведення казино з тіньового ринку вже висловився генеральний прокурор Юрій Луценко. Утім, він запропонував дозволити казино тільки у великих 5-зіркових готелях, "куди ніколи не потраплять школярі й прості українці".

Читайте також: Луценко хоче зняти заборону на казино

Проте, на думку Кожеми, зняття заборони на казино тільки у готелях не дасть великого прибутку. Легалізація має стосуватися й великих розважальних комплексів у містах із населенням у понад 350 тисяч жителів — тільки там, за словами експерта, буде відповідний контингент для казино: багаті українці та іноземці.

Міністр Аваков, своєю чергою, обурюється відсутністю "повної заборони й повного порядку" в галузі грального бізнесу. Тому нещодавно він терміново закликав законодавців розглянути й прийняти відповідні законопроекти, аби змусити утримувачів гральних закладів сплачувати податки.

Між іншим, він наголосив: такі лотереї в Україні, як "МСЛ" та "Патріорт", що ще донедавна були безневинними, мають припинити свою діяльність через введення РНБО санкцій проти компаній, які мають бенефіціарів із країни-агресора.

Читайте також: В обхід санкцій РНБО: як платіжні системи Росії викручуються заради бізнесу в Україні

Аваков також попередив підприємців у гральному секторі про перевірки їхніх закладів МВС, що розпочнуться за два тижні: "Прохання всім легальним операторам підготувати дозволи й документи щодо оподаткування, решті — закритися… Від гріха подалі".

Цьогоріч у вересні за детінізацію грального бізнесу виступив і міністр фінансів Олександр Данилюк. Він, зокрема, заявив, що погодиться на будь-який варіант серед законопроектів, який пройде через Верховну Раду.

А варіантів, виявляється, чимало. Так, за сім років дії заборони на гральний бізнес у Верховній Раді зареєстрували близько 30 законопроектів щодо азартних ігор, казино і лотерей.

Частину з них уже опрацювали комітети Ради, частину відкликали, деякі "забракувала" антикорупційна експертиза, зокрема, через відсутність деталізації поняття "лотерея" та механізмів її дії на території України.

Утім, жоден із них досі не дійшов до розгляду в парламенті, де там - до голосування.

Кості, карти і рулетка — яким казино бачать законодавці

Найсвіжіший законопроект, що стосується легалізації грального бізнесу в Україні, датується червнем 2016 року. Його ініціатором став нардеп від "Волі народу" Ігор Молоток.

У цьому законопроекті передбачаються такі види азартної діяльності:

- ігри в букмекерських конторах і тоталізаторах;

- ігри в казино;

- випуск і проведення держлотерей;

- азартні ігри в онлайн-системах в Інтернеті.

При цьому в одному обласному центрі дозволено облаштовувати не більше одного казино на 300 тисяч осіб, а в області — до одного казино на 500 тисяч осіб. Мінімальна площа казино має бути не меншою за 1000 кв. м.

Організаторам азартних ігор дозволено видавати гравцям або одержувати від них гроші лише у спеціальній касі казино.

Варто зазначити, що направлення податків та інших надходжень від грального бізнесу за цим проектом мають здійснюватися на розвиток економіки, соціальної, культурної галузей, а також на розвиток спорту.

Якщо казино відкривають без одержання ліцензії, його власники муситимуть сплатити штраф у розмірі 2 тисяч мінімалок (загалом 2,9 млн грн станом на листопад 2016), а також віддати весь прибуток до держбюджету України.

Інший законопроект від січня 2015, ініційований самовисуванцем Бориславом Березою, дозволяє лише гру в карти, кості та рулетку, а також — гру на гральних автоматах. Примітно, що кожна з цих азартних ігор може бути реалізована лише у спеціально відведеній зоні в казино, загальна площа будівлі якого має бути не менше 1500 кв. м.

Що ж до тоталізаторів, букмекерських ігор і держлотерей, то дія законопроекту Берези на них не поширюється. Однак законопроект дозволяє діяти гральним компаніям через Інтернет, але жодним чином не уточнює, яка саме діяльність це може бути.

Організатор азартних ігор за цим законопроектом повинен видавати усім без винятку відвідувачам казино вхідні квитки. Вартість одного квитка має бути не меншою за 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (щонайменше 1700 грн станом на листопад 2016).

Крім того, організатор має вживати заходів для боротьби з лудоманією (ігровою залежністю) своїх гравців. Тобто принаймні розміщувати інформацію про неї.

До всього, власники казино ще й повинні будуть щомісяця відраховувати як додатковий цільовий платіж 1000 неоподаткованих мінімумів (17 000 грн) за кожний гральний стіл або гральний автомат у приміщенні закладу.

У третьому законопроекті з тих, що не були відкликані Верховною Радою, та ініційованому нардепом від "Самопомочі" Андрієм Немировським від вересня 2015, передбачається дозвіл на:

- ігри в карти;

- ігри в кості;

- ігри в рулетку;

- парі;

- тоталізатор;

- ігри для електронного (віртуального) казино.

Водночас вводиться заборона на будь-які теле/радіоігри, в яких від учасників вимагають сплачувати кошти за участь, а також за гру на автоматах. Азартні ігри онлайн цим законопроектом не врегульовані.

Дивно й те, що в проекті Немировського спортивні й благодійні ігри дозволяють проводити винятково в казино. І якщо до спортивних ігор законодавці зарахували більярд і боулінг, то щодо благодійних не визначилися.

У цьому ж проекті однією з територіальних спеціальних гральних зон вважається Херсонська область. Крім того, до таких зараховують території "чотиризіркових" готелів і деякі нежилі будівлі. Найменша територія, на якій може розташовуватися казино — 500 кв. м.

Органи місцевого самоврядування за цим проектом зможуть встановлювати ставки збору для казино. А загалом сплачені власниками казино кошти за ліцензування, а також відрахування за проведення ігор будуть направлятися до держбюджету.

Усі три законопроекти дозволяють грати в азартні ігри лише особам з 18 років, передбачають ліцензування кожного ігрового закладу, створення спеціальних наглядових органів і державних реєстрів організаторів азартних ігор.

Олександр Кірш
УНІАН
Олександр Кірш, народний депутат від "Народного фронту":

- Досвід показав, що заборона так само марна, як і сухий закон. Тож тут необхідні вікові обмеження, яких так само дотримуються і щодо алкоголю, і щодо куріння, тільки потрібні більш жорсткі, як мінімум 21 рік. Бажано також встановити майновий ценз, але це дуже важко проконтролювати.

Механізм оподаткування повинен бути не за принципом "з виграшу", тому що виграш відомий, а програш — ні, і, як правило, він перевищує виграш. Просто повинна бути ліцензія, яка дає право грати протягом певного терміну. Вартість ліцензії повинна бути досить високою, щоб бути під силу тим, хто програє, але не стати для них трагедією. Саме ці ліцензії мають бути податком із гравців і фактично замінити майновий ценз.

Для компаній теж повинні бути ліцензії, і до того ж платні. Вони й будуть податком із компанії.

У Верховній Раді є величезна кількість законопроектів. Деякі з них відповідають цим вимогам, деякі — ні. Але всі згодні з тим, що повинен бути введений віковий ценз, і податок з компаній має стягуватися саме на основі ліцензій, а не фактичного доходу, який важко проконтролювати. Стосовно гравців є різні думки, але я особисто вважаю, що теж повинна бути ліцензія, тому що вони зазвичай програють більше.

Микола Лаврик
УНІАН
Микола Лаврик, народний депутат від БПП:

- Я проти легалізації казино в Україні. Я проти азартних ігор. Я проти наркоманії, яка розвивається в тому числі у таких закладах. Хіба ми не пам'ятаємо, що відбувалося у цих закладах у свій час? Чому ми заборонили азартні ігри? Тому що там не тільки останню копійку виносили з сім'ї, а діти й жінка лишалися без шматка хліба.

Ми сьогодні будуємо українську державу. Ми будуємо українську націю, яка повинна бути від цього чиста.

Законодавча база, яка забороняє діяльність казино, працює погано. Її треба поліпшувати. Ми цим будемо займатися, а легалізовувати азартні ігри, проституцію та наркоманію — це не мій шлях.

Я бачу недоліки, тож будемо робити зміни у цьому законі. Але не легалізовуючи азартні ігри.

Олег Устенко, директор Міжнародного Фонду Блейзера:

- Є кілька мотивів, чому намагаються легалізувати гральний бізнес. По-перше, колосально високий рівень тіні в українській економіці, який за оцінкою Організації економічного співробітництва та розвитку і за оцінкою нашого Міжнародного фонду Блейзера, перебуває у межах близько 50%. Це означає, що в тіні крутяться величезні суми, зокрема, і з грального бізнесу. З одного боку, гральний бізнес не платить податки, з іншого боку, він є джерелом, яке підживлює корупцію й організований криміналітет. Така ситуація є не тільки в Україні, але і в багатьох інших країнах, де цей бізнес перебував у тіні і в затиснутому стані. Але це у жодному разі не означає, що легалізація цього бізнесу — це правильний напрямок руху.

Легалізація може дати можливість скоротити рівень тіні, трохи скоротити рівень корупції, але це не гарантує, що це так і станеться. Зрушення такого роду в висококорумпованих державах, як правило, не призводять до реального вирішення проблеми. Тому що загнаний в тінь гральний бізнес не є основним джерелом корупції. І в висококорумпованій державі серйозні зрушення в цьому плані не відбудуться.

Крім того, у мене є серйозні аргументи проти легалізації, пов'язані з недавнім минулим України. Країна очевидно є бідною. Середня зарплата, згідно з даними Держслужби статистики, перебуває на рівні 200 євро. Дивно припустити, що легалізація грального бізнесу не буде затягувати до себе у набагато більшій кількості і без того бідних людей, частина з яких може перебувати у парадигмі "якщо все погано в цьому житті, чому б не спробувати виграти в казино або на автоматах". І мені здається, що моральний бік питання повинен переважувати будь-які економічні аргументи, чому було б вигідно реалізувати цей бізнес. Більш правильно було б подумати про такі потужні джерела, як легалізація бурштинового бізнесу або поліпшення бізнес-клімату для залучення бізнес-туристів.

І, до речі, орієнтація на іноземців теж на мій погляд не зовсім правильна, тому що в реальності такого величезного потоку іноземних туристів в Україну немає. Середній чек іноземного туриста в Україні не дуже значний. Він перебуває в межах 300 доларів. Тому це не та група туристів, які приїжджають сюди грати в казино. У них є альтернативи куди більш приємні порівняно з Україною. Казино точно не приверне сюди туристів.

Пропозиція відкривати казино тільки в фешенебельних готелях може бути компромісним рішенням. Але, судячи із законопроектів, які пропонувалися раніше, там є занадто багато обмежувачів. Хто, наприклад, вирішить, фешенебельний це готель чи ні? Яка площа може бути відведеною на гральний зал? Як далеко це повинно розташовуватися від шкіл тощо. Як компроміс це можливо, але я не впевнений, що це правильний напрямок руху у нинішній час.

Зараз моральний бік питання переважує. Але це не означає, що цього не треба буде робити потім. Якщо середня зарплата і потоки туристів збільшаться, тоді можна буде легалізувати.

Олександр Жолудь, експерт МЦПД
business.ua
Олександр Жолудь, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень:

- Легалізація грального бізнесу потрібна, тому що його нелегальність насправді його не знищує. Він є підпільним і все одно існує. З одного боку, через це держава втрачає доходи, з іншого боку, дуже багато є кримінальних справ, які пов'язані з цим підпільним бізнесом. Останнє, відповідно, може сприяти і корупції, коли правоохоронці за хабарі затуляють очі на існування цього бізнесу.

Набагато краще буде легалізувати гральний бізнес і певною мірою обмежити його правилами, аби не було проблем гри неповнолітніх, аби більш чітко можна було забезпечити захист тих, хто насправді грати не може, тобто різних ігроманів, які не можуть зупинитися. Це набагато легше робити, коли ми маємо легальний бізнес.

Обмеження мають бути встановлені так само, як існують обмеження на продаж алкоголю і тютюнових виробів. Це, наприклад, фейсконтроль, який не дозволяє неповнолітнім брати участь.

Люди, які мають невеликий дохід, на жаль, і зараз можуть лишити в грі останні гроші, але вони просто будуть користуватися нелегальними ігорними закладами, які надають ті самі послуги.

Я не виключаю, що підхід за досвідом Грузії можливий (там казино працюють лише у дорогих готелях, — ред.), але побоююсь, що у нас сьогодні існують нелегальні заклади для людей із різними доходами. І якщо ми зробимо їх легальними лише для людей з високими доходами, все одно нелегальний бізнес, який існує і зараз, лишиться для людей з низькими доходами. Не можна затуляти на це очі тільки тому, що ігровий бізнес на сьогодні нелегальний — він все одно існує.

Дарія Давидова, старший юрист "ЮФ "Можаєв та Партнери"":

- Не є секретом той факт, що гральний бізнес навіть після запровадження закону "Про заборону грального бізнесу в Україні" процвітає. Він не зник, він просто став тіньовим.

Гральні заклади стали замасковувати під лотереї, адже цей бізнес є дуже прибутковим.

На мою думку, гральний бізнес в Україні продовжує існувати, навіть незважаючи на той факт, що відповідно до Кримінального кодексу України, заняття гральним бізнесом тягне за собою достатньо великий штраф — від 10 до 40 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, через те, що навіть такі штрафи є незначними порівняно із отриманими прибутками від такого бізнесу.

Питання легалізації грального бізнесу є досить суперечливим, оскільки, з одного боку, азартні ігри є суспільно шкідливими, з іншого боку, отримавши ліцензію на проведення азартних ігор, дані підприємства будуть сплачувати чималі податки до державного бюджету. Слід зазначити, що вартість отримання ліцензії відповідно до законопроектів складає 50 млн грн, які також зараховуються до державного бюджету. Також, скоріш за все, більшість тіньових казино та гральних автоматів буде закрита, з тієї причини, що не буде приносити коштів до бюджету. Але існує й інший бік медалі — завжди комусь вигідно існування чогось незаконного.

Стосовно відповідальності відповідно до нових законопроектів. Згідно з проектом закону "Про детінізацію ринку азартних ігор в Україні" штрафні санкції до закладів, які працюють незаконно, тобто без отримання ліцензії, будуть застосовуватись такі ж самі, які застосовуються наразі через заборону грального бізнесу до всіх гральних закладів.

Головною метою цих законопроектів є не лише сама легалізація азартних ігор, а правильний контроль цієї сфери. Так, згідно з проектом закону "Про детінізацію ринку азартних ігор в Україні", контроль за веденням азартних ігор загалом та за своєчасне та повне надходження податків від проведення такої діяльності покладається на ВРУ та КМУ та органи контролю через, зокрема, Електронну систему державного моніторингу азартних ігор.

Простіше кажучи, нові законопроекти пропонують таку систему ведення грального бізнесу: отримання ліцензії — внесення азартної гри до відповідного Реєстру (державних лотерей, Реєстру організаторів азартних ігор букмекерської діяльності і т.д.) — встановлення програмного забезпечення для контролю азартних ігор, яке передає через мережу Інтернет до Уповноваженого контролюючого органу дані стосовно інформації про прийняті ставки, виплачені виграші (призи) — в результаті сплата податків з отриманих доходів до Державного бюджету.

Схема здається доволі прозорою та чіткою, зокрема, завдяки моніторингу через електронну систему. Це є перевагою, оскільки стає менше людського фактору. Людині легше щось недомовити та недодати (гроші в бюджет), ніж електронній машині, недоліком є те, що не варто забувати, що електронними системами все одно керують люди.

Також цими законопроектами планують легалізувати азартні ігри онлайн. Це дійсно може тягти за собою негативні наслідки. Адже, наприклад, для сплати ставок онлайн можливою буде необхідність надання даних своєї платіжної карти. Скоріш за все, можуть активізувати свою діяльність шахраї, компанії або окремі особи, які, отримуючи карткові дані потенційних гравців, будуть спустошувати їхні рахунки.

Отже, для того, щоб захистити себе від шахрайства, необхідно буде перевіряти, чи дійсно має компанія ліцензію на проведення азартних ігор. Такі дані можна буде дізнатися з відкритих Реєстрів:

1) Реєстр державних лотерей;

2) Реєстр організаторів азартних ігор букмекерської діяльності;

3) Реєстр організаторів азартних ігор у казино;

4) Реєстр організаторів азартних ігор з використанням онлайн систем у мережі Інтернет.

Шахрайство з боку ліцензованих підприємств, скоріше за все, не буде мати місце, оскільки компанія, яка витратила такі величезні кошти на отримання ліценції навряд чи буде ризикувати своїм статусом та ім'ям заради власного збагачення на 1000 грн. Інше питання — недобросовісні працівники таких підприємств, які мають доступ до цих карткових рахунків. У будь-якому разі, це питання потребує законодавчого вдосконалення.

Ольга Скичко і Тетяна Горбань

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua /
Побачили помилку - контрол+ентер
Укрaїнa 11 листопада, 19:11 5161 2
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 2
Вибір редакції