Фахівці застерігають, що ефект від роз'ятрювання минулих душевних ран може бути дуже сумнівним.
Соцмережу Faceboоk підірвав флешмоб про насилля. Сотні історій зґвалтувань, брудних залицянь та звичайного побутового насильства виклали у соціальні мережі інтернет-користувачі, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
"Я хочу, аби сьогодні говорили ми, жінки, говорили про насильство, яке пережила більшість з нас. Я хочу, аби ми не оправдувалися", - це пост журналістки Насті Мельниченко. Саме він дав старт флешмобу #ЯНеБоюсьСказати. Мельниченко просто написала про свій досвід. У дитинстві до неї залицявся родич. Дорослою вона пережила напад на вулиці та побиття. "Розпочинаючи цю акцію, я хотіла, щоб люди почали говорити, щоб вони показали масштаби проблеми", - пояснила автор ідеї.
Вже за півгодини після посту Насті Faceboоk вибухнув зізнаннями. Тисячі відвертих постів з детальним описом ґвалтувань та насильства. "Якби всі жінки, що пережили сексуальне насильство, спробу сексуального насильства, домагання або образу сексуального характеру вийшли на вулицю в червоному, Земля би виглядала кривавою плямою", - це пост співачки Саші Кольцової, "Крихітки Цахес". Вона навідріз відмовляється говорити про себе. Каже лишень, що ніколи не почувається у безпеці.
Наталя Лелюх працює гінекологом понад 17 років. Хоча мріяла стати хірургом. В неї є особиста історія про насильство. "Так сталося, що я не відповіла на залицяння певної особи, і мене так потрошку-потрошку стали відстороняти від хірургічної діяльності", - каже вона. А ще є сотні історій зґвалтувань та побутового насильства, які їй розповідали пацієнтки. За ними вона видала сотні довідок, але до правоохоронців за всі ці роки звернулося менше десятка дівчат. Вони самі не можуть пояснити, чому приховують те, що з ними сталося.
Так само до правоохоронців свого часу не звернулася і співачка Тоня Матвієнко. Їй було 19, коли з донькою потрапила у лікарню. "У першу ніч прийшов лікар, який відповідав за життя і здоров'я моєї дитини, і почав до мене приставати, натякати… Ходімо, у мене є, що випити, і може підемо у ванну, в душ, я тебе помию. Ти ж розумієш, якщо ти комусь розкажеш, твоїй дитині буде недобре", - пригадує вона. Нині Тоня каже, що коли розповідаєш про те, що з тобою сталося – легшає.
Але психолог Наталя Підлісна каже, що цей флешмоб може зашкодити. Занурившись у страшні спогади, жінки зазнають нової психологічної травми. До того ж, про цю акцію дізнаються не всі, кому потрібна допомога. "Це жінки, котрі живуть у маленьких містах, селах, не вміють кликати на допомогу і користуватися соціальними мережами. Це принесло користь одиницям, котрі змогли розповісти, що в них була така проблема – але не більше того", - каже фахівець.
Гінеколог Наталя каже, що їй особисто цей флешмоб допоміг. Вона розуміла масштаби проблеми. Але замислилася над іншим – про це треба говорити з дітьми. І якомога раніше. "Наших дітей треба вчити бути вільними і сильними", - дійшла висновку вона.
Як повідомлялося, акція #яНеБоюсьСказати щодо розголосу жінками історій насильства над ними, почалася 6 липня. Жінки з Москви, Санкт-Петербурга та інших російських міст підтримують флешмоб. Однак дуже часто вони не зважуються на те, щоб поділитися своєю власною історією.l
Кореспондент ТСН Неллі Ковальська