Григорій Михайлович 30 років тому проривався через автоматника на станцію, аби виконати наказ.
Його справжнього голосу рідні не чули вже кілька років. Григорій Михайлович розмовляє за допомогою голосового протеза. Через пухлину йому видалили горло. Протягом останніх трьох років рак йому діагностували тричі: горла, простати та легенів.
Його особистий Чорнобиль розпочався 14 травня 1986. Йому було – 39 років. Він уже знав, що стався вибух. Ввечері прийшов додому з городу. По телевізору побачив звернення Горбачова. Вже майже вночі в двері постукали. Повістку, яку принесли тоді, ліквідатор береже до сьогодні.
"Об 11 годині вони прийшли, ось написано: "негайно з'явитися". До ранку я вже був у Чорнобилі. Тут же я пішов, як був, у брудному одязі після городу", - розповів Боярчуков.
Перші дні його рота їздила по селах - окопували ґрунт навколо хат. Цю роботу ліквідатор називає марною.
Наказ їхати до реактора їм дали через тиждень роботи у зоні. Григорій Михайлович розповідає – проходити на станцію треба було через адміністративний корпус. Автоматник їх не пропустив, бо не було перепусток. Групою вирішили – наказ важливіший.
"Вздовж будівлі пройшли – там поламаний паркан, танком розвалили, коли все почалося. Ми через той пролом зайшли і пішли на станцію, неначе за своєю ініціативою", - ділиться ліквідатор.
В них не було захисних костюмів. Лише звичайний одяг та респіратори. Дозиметрів, каже Григорій Михайлович, у їхній роті теж не було. Про те, що рівень опромінення перевищений, дізналися від генерала, який на третій тиждень їхнього перебування у зоні прийшов зі скандалом.
"Ви знаєте, що зараз ми вас повеземо в тюрму? За що, кажу?! Ви читали наказ? Якщо 25 рентген ви набрали, то в госпіталь негайно, а командира під трибунал!" - пригадує Боярчуков.
Перші роки Григорій Михайлович роки намагався приховати стан свого здоров'я. Просив лікарів не писати у картці про променеву хворобу.
Згодом, коли стало зовсім погано, вирішив відновити документи. Аби довести, що був біля реактора, направив запит у Москву. Через кілька місяців надійшла відповідь: "дійсно брав участь, але наказу про виїзд на станцію в документах немає! А книга доз опромінення знищена через високу опроміненість!"
Нині в Григорія Михайловича третя група інвалідності. За плечима – кілька операцій та хіміотерапій. Каже, вижити допомагає спорт. Займається вже рік, двічі на тиждень. Сьогоднішнє тренування – перше після операції. Три тижні тому йому видалили частину легенів.
Кореспондент ТСН Неллі Ковальська