Маршрут на 24 дні. Яким був хресний хід УПЦ МП

Маршрут на 24 дні. Яким був хресний хід УПЦ МП

Фото: Reuters

Акція наполохала керівництво країни.

Церковна процесія, котра набула такого розголосу, почалася 3 липня. Учасники "Всеукраїнської хресної ходи миру, любові та молитви за Україну" розпочали свій шлях зі сходу, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Зі Святогірської лаври колона пішла на північ: через Ізюм дійшла до Харкова. Звідти віряни рушили на Полтаву. На шляху до Києва пішаки заходили і в маленькі міста та села. Вони йшли через Яготин, потім Березань та Лебедин. Останнім перед столицею у маршруті "хрестоходців" значився Бориспіль. Але туди вірян УПЦ МП вирішили не пускати, тож вони обходили місто кільцевою дорогою.

Всеукраїнська хресна хода: повна карта шляху двох колон

Всеукраїнська хресна хода: повна карта шляху двох колон

Майже на тиждень пізніше, 9 липня, з Почаєва на Київ вирушило західне крило акції. Минувши Кременець, Шумськ та Славуту, колона дійшла до Житомира, де зіштовхнулася з опором місцевих активістів і була змушена змінювати маршрут пересування містом. Далі хода попрямувала на Коростишів – в бік Макарова та Дмитрівки.

Західна та східна колони мають зустрітися 27 липня в Києві на Володимирській гірці, щоби далі разом пройтися до Києво-Печерської лаври на урочисту службу Божу.

Іще 11 липня голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що російські спецслужби стягують до Києва провокаторів, маскуючи їх під учасників "мирної хресної ходи". Суспільний резонанс набув такого масштабу, що МВС вирішила скасувати дозвіл учасникам процесії пересуватися по Києву та пересадила їх на автобуси.

Повʼязані теми:

Наступна публікація