Мовний скандал. У Мережі чубляться через три законопроекти про державну мову

Мовний скандал. У Мережі чубляться через три законопроекти про державну мову

Архівне фото / Фото: УНІАН

Законопроекти поки що навіть не розглянули в профільному комітеті ВР.

Від ночі в понеділок, 23 січня, у Мережі не вщухають обговорення законопроектів про державну мову України.

Так, народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький на своїй сторінці у Facebook розповів про три патріотичні, за його словами, законопроекти про мову. 

"Отже, існує три проекти законів про державну мову. Тепер в комітеті ми спробуємо швидко прийти до компромісу і запропонувати залу адекватний проект. Усі три закони патріотичні", — написав Княжицький.

Він зазначив, що авторами першого (№5556 від 19.12.2016) є депутати Ярослав Лесюк, Ігор Васюник, Олег Медуниця та ще понад 30 депутатів.

Другий законопроект (№5669 від 19.01.2017) ініціювали зокрема Андрій Іллєнко, Марія Матіос та власне Княжицький.

Натомість третій подали (№5670 від 19.01.2017), серед інших, — Ірина Подоляк, Ганна Гопко, Леонід Ємець, Оксана Сироїд і Сергій Висоцький.

"Деякі колеги підписали декілька проектів. Усі проекти патріотичні, всі потребують доопрацювання. Це і буде зроблено у нас в комітеті найближчим часом. Конфліктної ситуації між авторськими колективами немає і не буде. Суперечливі моменти стосуються регулювання медіа, культури, книговидання, вживання комп'ютерних програм. Є повне розуміння підходів до вживання державної мови державними службовцями, органами і у стосунках з ними", — зазначив Княжицький.

Голова комітету також додав, що в одному з законів регулюється і вживання мов меншин, тож авторський колектив іншого завершує підготовку окремого закону, який це регулюватиме.

"Усі закони готувалися у тісній співпраці з науковцями. Нам важливо зробити закон дієвий, демократичний, такий, який підтримає більшість українців і міжнародні організації. Ми це зробимо", — резюмував він.

Однак, схвально на ці законопроекти відреагували далеко не всі.

 

Фото: Микола Княжицький/Facebook

Сумніви в юзерів викликали моменти щодо регулювання медіа та загалом "демократичність" проектів законів.

Фото: Микола Княжицький/Facebook

Деяким користувачам Мережі не стали до вподоби окремі пункти, які відкрито вважають дивними. Приміром, в одному із законопроекті юзерів обурили такі, як:

  • "Створення перешкод та обмежень у користуванні українською мовою, навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, застосування української мови з порушенням стандартів української мови, мають наслідком відповідальність, встановлену Законом".
  • "Назви географічних об'єктів України не перекладаються іншими мовами, а передаються в тому числі в офіційних документах, засобах масової інформації, картографічних, довідкових, енциклопедичних, навчальних та інших виданнях за допомогою літер абетки іншої мови відповідно до звучання українською мовою".
  • "Порушення вимог Закону України "Про державну мову" щодо застосування державної мови друкованими засобами масової інформації – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьохсот до п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

"Тобто після настання вказанних норм чинними, в російськомовних газетах потрібно буде писати "Харкив", "Днипро", "Кыйив", "Кропывныцькый", "Запорижжя" й "Одеса" з одним "сы", — написав один користувач під іменем Олексій Копитко, додавши, що "відродяться померлі "товариства захисту російської мови", почнуть верещати борці за свободу слова".

Інший користувач, Олександр Смірнов, обурився таким пунктом в законопроекті: "Громадяни України, які за своїм етнічним походженням не є українцями і рідна мова яких є відмінною від української, мають право на транскрибований запис своїх прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції в документах, що посвідчують особу громадянина України."

При цьому користувач запропонував свою версію цього пункта: "Громадяни України мають право на транскрибований запис своїх прізвища та імені відповідно до своєї родинної традиції в документах, що посвідчують особу громадянина України."

При цьому він назвав рівень законодавців "печерним". На його думку, цей пункт у проекті закону "поділив українців на етнічних та неетнічних, перекреслив розуміння нації як громадянства".

Водночас висловилися й прихильники проектів закону про державну мову.

Інші почали відкрито іронізувати.

Жартували й зокрема про нові посади, передбачені в одному із законопроектів, а саме — про 27 мовних інспекторів.

Дискусії викликав і пункт про Інтернет-представництва органів держвлади.

Відзначимо, сам Княжицький згодом у коментарях до свого посту написав: "Немає сенсу обговорювати подані проекти до їхнього опрацювання у комітеті. Такі проекти — завжди результат компромісів".

Повʼязані теми:

Наступна публікація