На Великдень Ляшко поїде до Єрусалиму, а регіонал Лук'янов сам спече паску

Більшість народних обранців святкують Великдень© УНІАН
Укрaїнa 22 квітня, 2011, 12:15 2167 2
Додати до обраного
Напередодні Великодня ТСН.ua вирішив поцікавитися у відомих політиків: як в їхніх родинах прийнято відзначати це свято, чи тримали вони піст і о скільки обійдеться їх святковий стіл.

Виявилося, що велика кількість опитаних насправді дуже набожні (принаймні, так стверджують). Цікаво, що бютівець Андрій Шкіль упродовж всього посту носить лише чорні вишиванки, його колега Остап Семерак зізнався ТСН.ua, що вже сповідався і причастився, а регіонал Ярослав Сухий, постуючи, вдвічі схуд. А от для декого, здебільшого, для комуністів, свято Пасхи є лише додатковим вихідним. Та навіть серед підопічних Петра Симоненка знайшлися ті, хто хоча б намагався постувати і прийде до церкви у найближчу неділю. Цікаво, що святковий стіл у багатьох політиків буде за нинішніми мірками надто скромним: більшість опитаних витратить на святковий стіл близько тисячі гривень.

Олександра Кужель, "Сильна Україна": - Як завжди, піду до Іллінської церкви, на службу. Потім розговіюся з тими, хто там буде – обов'язково, з отцем Віталієм. Обідаємо, звісно, з сім'єю, яка в мене велика – діти, онуки. Паски сама не печу, а купляю. Раніше замовляла у кафе "Реприза", там на Лесі Українки, неподалік від мого дому. Але беру не багато – штуки дві-три, бо коли вони підсихають, у мене рука не підіймається їх викинути. Піст ніколи не тримаю. У мене був духовний отець – монах, він, на жаль, помер місяць тому, але він завжди казав: "Сашенька, не плутай піст з дієтою". А сьогодні для багатьох піст просто мода. Ось, нещодавно, був випадок: сиділи ми з друзями, які постують, у ресторані, вони почали в меню собі страви обирати: це не можна, це не можна... А я кажу: то що, ви і сексом не займаєтесь? Адже це теж не можна! Вони так почервоніли... Насправді, піст – це не є дієта, і відмовлятися від їжі замало. То навіщо ж обманювати себе. Хоча зараз іду на пісний обід, мене запросили (сміється. – Авт.).

На святковий стіл продукти купляю сама. Беру стандартний набір, адже з одних і тих самих продуктів можна зробити і святкове, і буденне блюдо. Вартість зокрема великоднього столу не підраховувала, але помітила, що на той самий набір продуктів я раніше витрачала 600-700 грн, а зараз – 1400... Обов'язково на столі має бути домашня ковбаска, посвячений кагор. Але на обід все ж таки ідемо кудись в ресторан – аби це свято було святом не тільки для гостей, але й для того, хто мав бути господарем, аби він не стояв на кухні...

Михайло Чечетов для ТСН.ua_36
Слава Гіріч/ТСН.ua
Михайло Чечетов Великдень не святкує, але їсти паску любить
Михайло Чечетов, Партія Регіонів: - У мене родина не релігійна. Але я поважаю тих, хто вірить. Це завжди люди з позицією. Та я скептично ставлюся до кон'юнктурщиків: у нас якось так несподівано ті, хто колись церкви рушили, зараз стали глибоко віруючими. З іншого боку, тих, хто справді вірить, я поважаю. Звісно, без пасок та крашанок це свято і в моїй родині не обходиться. Але це скоріше вже така народна традиція, а не релігійна. Обов'язково цокаємося яєчками. Приходять друзі, рідні. Ніколи такого ще не було, щоб ніхто не прийшов. Я дуже люблю гостей. А щодо церкви – то якщо я не вважаю себе настільки віруючим, як всі інші, це буде не гарно, це буде неповага до тих людей, які справді вірять.

Володимир Яворівський, БЮТ: - Ми з родиною ходимо на всенощну. Іду я, іде доця моя, зять, внука беремо, друзів, у нас велика компанія – всі ідемо до Михайлівського собору. Ми там з дружиною і шлюб брали.

Стоїмо зі свічками всю ніч... А з вечора, очевидно, мені доведеться побувати з Юлією Тимошенко спочатку у Володимирському соборі, потім в Андріївській автокефальній церкві. Мабуть, ще поїдемо на лівий берег, до греко-католиків, ну і, звичайно, у Києво-Печерську лавру. Але потім я повернуся до родини, ми не йдемо з церкви до тих пір, поки владика Димитрій не покропить – а він мене впізнає, і коли бачить, вмочає віник у воду, і я виходжу звідти весь мокрий, скупаний у свяченій воді. Після того їдемо на дачу, до села Підгірці і говіємо. Я не пощуся весь піст, у мене не вистачає на це організованості. Але останній тиждень намагаюся тримати піст. Тому дуже хочеться вже зранку з'їсти свячене яєчко, шматок сала. Воно дуже й дуже смакує після посту, навіть нетривалого. Потім до обіду ми відсипаємося. А тоді з'їжджаються гості – приїжджають свати, друзі. Другий день ми вже на вулиці робимо барбекю, смажимо ковбаски, відпочиваємо. На скільки людей накриваємо на стіл – точно не скажу. Я не можу передбачити, хто цього разу до нас прийде. Іноді приходять мої колеги, письменники, скажімо, Анатолій Дімаров з дружиною, та цього року їх не буде, вони зайняті. Але прийде хтось інший – мабуть, Василь Шкляр із жінкою, Анатолій Крим. Я запрошую усіх. Не скажу, що я сиджу і рахую – о скільки обійдеться святкування, у нас немає розмов про те, щоб менше людей запросити через подорожчання. У мене висока зарплата. Дружина моя працює у філармонії, дочка – журналіст на Новому каналі, вона теж непогано заробляє, та й у зятя висока зарплата – 8 тисяч гривень...Я розумію тих, хто сидить з олівчиком і підраховує затрати на святкування, та я себе до них не рівняю, це було б не чесно. Щось купує зять, щось купує донька, щось дружина. Я відповідаю за випивку: на спирту настоюю журавлину, це мій традиційний напій, друзі знають.

Петро Цибенко, КПУ: - Я атеїст. І цим все сказано. Для когось це свято, а для мене – тільки вихідний. Стіл святковий я також не накриваю. У мене в родині це не прийнято.

Владислав Лук'янов, Партія регіонів: - Святкувати буду з дітьми, з батьками на моїй малій батьківщині – у місті Часів Яр Донецької області. Я віруюча людина. Паска та яєчка на це свято – це святе. Паски зазвичай роблю сам, інколи роблю сирну паску. Та здебільшого печу кулічі. Діти не люблять ані цукати, ані родзинки, а я люблю, і для себе завжди роблю пасочки «з начинкою». Та в мене є кухар, який останній час цим займається. Я не ставлю для себе завдання – укластися в якусь суму. Звичайно, святковий стіл у Києві обійдеться дорожче, а у Часів Ярі можна і в 400-600 гривень вкластися. На столі має обов'язково бути копчена ковбаса, балик, наші традиційні українські страви. У церкву я сам ходжу, та не завжди вистоюю всю службу. Піст повністю не тримав, бо часто буваю в дорозі, це важко. Цьогоріч піду до церкви Святих Бориса і Гліба, яку ми будували. До речі, її назвали на честь мого діда – Бориса...

В гостях у Ляшка_34
Олег Ляшко поїде до Єрусалиму за благословенням
Олег Ляшко, позафракційний:  - А я вже зараз починаю святкувати. Ось якраз їду зі школи-інтернату, привітав дітвору з Великоднем, дві години тому з тією ж метою був у дитбудинку. Хочу якомога більше дитбудинків об'їздити. А на сам Великдень полечу до Єрусалиму, завчасно взяв білети. Ми летимо великою компанією. Хочу побути в храмі Гроба Господнього, долучитися до всіх святих таїнств. Також у мене запланована а зустріч з патріархом ієрусалимським, хочу отримати в нього благословення на добрі справи.

Остап Семерак, БЮТ: - Пасха в моїй сім'ї – шановане свято. Ми до нього готуємося, постуємо, сповідаємося, причащаємося. Більше того, в нашій родині на Паску прийнято бути вдома, я особисто в п'ятницю поїду до батьків, у Львів. Тому на стіл не потрачуся (сміється. – Авт.). Батьки печуть паски. А ми на все готове приїдемо. Діти завжди розмальовують писанки, я теж до них долучуся, і ми ці писанки подаруємо нашим батькам. Спускаємо з яєць начинку, воском малюємо, фарбуємо, знов малюємо. Діти цьому навчилися у недільній школі. Пам'ятаю, коли був малим і навчався у Львові, ще за радянських часів, нас у великодню неділю примусово водили в кіно. Під запис. А потім я приходив додому, сідав в машину і їхав з батьками в село. В селах вже святкували. До речі, мене батько навчив – коли варене крашене яйце підкидаєш, воно падає на землю і не розбивається. Хочете – можете спробувати.

Олександр Голуб, КПУ: - Так, звісно, я святкую Пасху. Я вважаю себе віруючою людиною, хоча цьогоріч не постував. У мене було кілька спроб тримати піст, але всі вони виявилися невдалими.

Зазвичай на Великдень ми з родиною, а це чоловік 6-7, вибираємося на природу. Бо для мене Великдень – це таке свято весни. На всенощну особисто я не хожу, хоча рідні ходять. На святковому столі, як правило, традиційні блюда, без якихось делікатесів. Меню не відрізняється від інших свят, того ж Дня народження, або Нового року, в цьому плані я не забобонний. Але паски та яйця звісно на столі присутні. Щодо вартості святкового столу – це у компетенції жінок, але я точно знаю, що вони намагалися купити продукти завчасно, ті ж яйця, адже зараз вони коштують втридорого.

Андрій Шкіль
Андрій Шкіль у піст носить лише чорну вишиванку
Андрій Шкіль, БЮТ: - На Великдень відлітаю до Львова. Мама й жінка готують традиційні страви. Паски пече мама, у нас не прийнято їх купувати. Гостей не запрошуємо – вони самі, як правило приходять. Звичайно, сніданок проходить у родинному колі. Скільки в цьому році обійдеться стіл – я ще не рахував, тому що, ще не купляв. Але, гадаю, що на продукти витрачу рази в два більше, ніж в минулому році, а торік витратив близько тисячі гривень.

У мене в родині всі постують, і я також. Обов'язковою стравою на великодньому столі, звичайно, є фарширована риба та вареники з капустою, та найбільш бажана – домашня ковбаска.

Олена Бондаренко, БЮТ: - У нас є своя церква, на Подолі. Ми зранку туди їздимо, святимо пасочки і яєчки. У цьому році, гадаю, доведеться витратити поза тисячу гривень на святковий стіл – у нашому домі мешкає четверо людей, та, мабуть, на свято ще прийдуть діти чоловіка від першого шлюбу, з родинами, у нас добрі стосунки. Обов'язково на столі має бути буженина, ковбаска домашня, вино. Я особисто постувала. Паски сама вже багато років не готую – просто не маю на це часу. Маю добру знайому, яка мені пече.

Ярослав Сухий, Партія регіонів: - Я святкую традиційно. Скільки я себе усвідомлював, Пасха завжди була для мене величезним святом. Я народний депутат від Запоріжжя, але народився і виріс на Тернопільщині. І всі народні, народно-релігійні обряди я переніс у Запоріжжя з Тернопільщини. Дружина моя навчила усіх знайомих у Запоріжжі готувати кутю, а також, як себе поводити на Пасху, що класти в кошик. На свято поїду до Запоріжжя, відстою всенощну у Свято-Андріївському храмі. Я постував: ось подивіться на мій піджак, він на мене раніше був в обтяжку, а зараз висить.

 

Опитувала Наталія Мелещук

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua / Н.М.
Побачили помилку - контрол+ентер
Укрaїнa 22 квітня, 2011, 12:15 2167 2
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 2
  • DJin DJin 22 квітня, 15:52 Згоден 0 Не згоден 0 А действительно, что эти люди сделали социально значимого для народа за счет своего ресурса, что они придумали и сделали такого, что сделало большую часть людей счастливыми. Народ от этих гамнюков уже тошнит. Лучше б осветили жизнь достойных и интересных людей. відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції