Найменш корисною професією в Україні визнано банкірів

Банкірів визнали найменш корисною професією в Україні
Укрaїнa 14 січня, 2010, 12:52 2301
Додати до обраного
На переконання експертів, непрестижні професії корисніші для України, ніж ті, які вважаються престижними, і за які платять значні гроші.

Найменш корисними професіями в Україні є банкіри, рекламісти та податкові консультанти. Такого висновку дійшов тижневик "Коментарі:", застосувавши до українських реалій підхід британського аналітичного центру New Economics Foundation.

Нагадаємо, минулого року експерти цього центру вивели економічне обґрунтування безкорисності для суспільства багатьох престижних професій і одночасно довели неабияку користь низькооплачуваних робіт.

Так, з'ясувалося, що непрестижні та низькооплачувані професії приносять українському суспільству більше користі, ніж престижні і високооплачувані. Зокрема, минулого року няня дитсадка на кожну витрачену на неї державою гривню віддала економіці 9,5 гривні, тоді як, приміром, топ-менеджери банків на одну зароблену гривню завдали українцям збитку на 38 гривень.

Помічник вихователя (так називається посада няні згідно зі штатним розкладом) у середньому по Україні отримує близько 850 гривень. У низці міст до цієї суми додаються доплати з місцевих бюджетів, але далеко не у всіх. Навіть у Києві в дитячих садках няням платять не більше 1000 гривень, навіть за умови, що вони виконують ще й функції прибиральниць, а нерідко - і помічників двірників. Адже дошкільні установи живуть за штатним розкладом 1971 року, де не передбачені ставки персоналу з дотримання чистоти. За даними Міносвіти, зараз дошкільні установи відвідує близько 1,13 млн. дітей. Враховуючи, що понад 70% сімей в Україні мають одну дитину, можна припустити, що відвідування дитиною дитячого садка дозволяє працювати 1 млн. жінок.

Середня заробітна плата в Україні становить 1877 грн. на місяць, але, згідно з дослідженнями, жінки отримують у середньому на 15–20% менше від чоловіків. Відповідно для жінок за основу розрахунків можна взяти показник у 1595 грн. на місяць. Враховуючи, що, в середньому, одна помічниця вихователя доглядає 17 дітей, а роль няні в догляді за дитиною можна оцінити у 30%, то ефект від її роботи оцінюється в 8,1 тис. грн. Виходить, що з кожної витраченої державою на зарплату няньки гривні економіка отримує ефект у 9,5 гривні доходів.

В той же час, за найскромнішими підрахунками, минулого року банкіри завдали економіці України збитків у розмірі половини річного ВВП. По-перше, на них лежить провина за коливання валютного курсу і девальвацію гривні на 60%. Для країни це означає, що гривневі доходи від експорту через коливання за рік скоротилися на 27%. Коливання стали також причиною того, що українці придбали іноземних товарів і послуг на 31,2% менше. А це вже економічний негатив у 50 мільярдів доларів. Друге - це безпосередні витрати держави на рекапіталізацію банків. З обіцяних 44 мільярдів гривень український бюджет фактично витратив на ці заходи 21 мільярд гривень. Але з соціального погляду ці гроші не дісталися тим, хто їх потребував. Третє — це гроші, які Нацбанк кинув на стабілізацію курсу гривні. НБУ витратив на це близько 10,3 мільярда доларів золотовалютних резервів.

Попри те, зауважує видання, рівень окладів у банківському секторі продовжував зростати. Якщо середня зарплата голови правління українського банку 2008 року становила близько 75 тисяч гривень на місяць, то тільки за три місяці 2009 року ця цифра зросла до 118 тисяч гривень. Оклад пересічного топ-менеджера за цей самий період зріс із 22,7 тисячі до 43 тисяч гривень. І це без урахування бонусів. При цьому, за даними на середину року, в Україні функціонували 184 банки з 9 тисячами топових керівників. Витрати на їх утримання за рік склали близько 13 мільярдів гривень. Виходить, що на одну зароблену гривню банкір-керівник завдав українцям збитку на 38 гривень.

До рейтингу безкорисних професій також потрапили топ-менеджери рекламних компаній, які на кожну зароблену гривню принесли збиток суспільству в 12,6 гривні, та податкові консультанти (10 гривень збитків на зароблену гривню), а до суспільнокорисних – санітарки (4,2 заощаджені гривні на одну вкладену державою).

Читайте також:

Професію банкіра визнали найбільш шкідливою та збитковою

Понад 45% українських підприємств 10 місяців року завершили зі збитками

Криза погнала українців в Антарктиду на заробітки

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами УНІАН / Р.К.
Побачили помилку - контрол+ентер
Укрaїнa 14 січня, 2010, 12:52 2301
Додати до обраного
Всього коментарів: 0
Вибір редакції