Шантаж Путіна і чому Меркель з Олландом повірили Порошенку. Нові подробиці боїв під Дебальцевим

© Reuters
Президент РФ Володимир Путін на переговорах у Мінську вдавався до шантажу, розхитуючи ситуацію, але йому не вдалося те, за чим він приїхав в Мінськ.

У лютому 2015 року бої навколо Дебальцевого Донецької області стали ключовою темою переговорів у Мінську за участі лідерів України, Німеччини, Франції та Росії.

Як пише "Українська правда" із посиланням на одного з учасників минулорічної зустрічі, президент РФ Володимир Путін вдався до шантажу, розхитуючи ситуацію. Він сподівався, що це дозволить йому радикально змінити хід переговорів. "Атмосфера була дуже нервова. Проте розмови на підвищених тонах не було. Путін певною мірою був більш емоційним", - повідомило джерело.

За словами поінформованого джерела, під час перемовин було кілька сесій. Перша відбувалася за участі лідерів із перекладачами. Потім формат змінювався, були присутні й інші члени делегацій.

Читайте також: Дебальцевська операція назавжди увійде в підручники з історії - Порошенко

"Путін почав розмову не з логіки виконання Мінську, а з Дебальцевого. Він був дуже добре ознайомлений зі станом речей. Але в чомусь його дезінформували. Він говорив: "Бачите, у нас є ситуація в Дебальцевому. Там перебуває декілька тисяч українських військових, які збираються здаватися. Вони можуть бути знищені. Нам потрібно потурбуватися про їхню долю". Нам було важливо з точки зору дипломатії чітко сказати, що не існує загрози суттєвого оточення наших підрозділів. Добре, що ніхто з інших учасників переговорів на слова Путіна не повівся", - пише видання.

Що насправді відбувалося під Дебальцевим у лютому 2015 року

Програми 17 лютого, 21:42
Рівно рік тому, 17 лютого 2015 року, українські воїни розпочали вихід з Дебальцевого під дощем ворожих куль і осколків ГРАДів. Таким був кінець однієї з найбільш неоднозначних операцій в ході російсько-української війни. Сьогодні учасники оборони Дебальцевого в ексклюзивних коментарях для "Секретних матеріалів" пояснюють ситуацію.

Джерело зазначає, що вихід українських військових із Дебальцевого з меншими втратами, ніж розраховував противник, стало значним і чи не єдиним чинником встановлення довірливих відносин.

"Дебальцеве звучало під час переговорів багато разів, у тому числі під час обговорення питання припинення вогню. Путін заявив: "Ні, ніякого припинення вогню не буде".

Читайте також: Дебальцеве. Як це було: сповідь розвідника

Коли його спитали, чому, відповів: "Через ситуацію в Дебальцевому". Ми наполягали на негайному припиненні вогню. Путін – навпаки. Десь вночі Меркель і Путін розмовляли вдвох. Вона намагалась його переконати, щоб він погодився на логіку – спочатку безпека, а потім політика. Була розмова Порошенка, Меркель і Путіна. Десь близько 7 години ранку з'явилося розуміння, що домовленості досягнуто. Нам довіряли", - наголошує учасник зустрічі.

За його даними, Ангела Меркель відіграла на переговорах фундаментальну роль. Вона перша повірила словам Петра Порошенка про те, що Дебальцеве не оточене.

Учасник перемовин також розповів, що Путін сам веде переговори, тоді як українці за участі команди.

Читайте також: Втрата Дебальцевого: поразка української армії чи тонка успішна військова операція

"Путіну не вдалося те, за чим він приїхав в Мінськ. Путіна просто дезінформували про ситуацію в Дебальцевому. Він реально думав, що там відбудеться військова катастрофа, яка фундаментально вплине на Меркель і Олланда, і після цього ніякого пакету домовленостей на кшталт Мінського не відбудеться. Це був тиск на нас, що ми маємо піти на фундаментальні поступки. Те, що Путіну не вдалося переломити ситуацію, підвісило росіян на логіку Мінська", - йдеться у виданні.

Учасник переконує, що історія з Дебальцевим мала фундаментальний вплив на сприйняття європейцями нас як тих, кого не можна так просто перемогти, ані дипломатично, ані військово.

"Там з російської сторони загинули сотні. А фото й відео нашого виходу, з прапорами, дуже вплинули на Європу. І з цього почалися довгі позиційні перемовини, на яких ми виграли дуже багато часу, а головне – переконали, що без безпеки і реальних виборів прогресу не буде. А для цього потрібно тиснути на Росію, як тоді у Мінську", - констатує перемовник від України у Мінську.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами Українська правда /
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції