Олександр Моторний став членом журі гала-концерту фестивалю пісень, народжених в АТО Укрaїнa 26 травня, 16:25
Військовий кореспондент та ведучий новин на "2+2" поділився враженнями від заходу.

На Дніпропетровщині цієї суботи пройшов перший в Україні фестиваль пісень, народжених в АТО. На гала-концерт з'їхалися талановиті бійці зі всіх куточків країни. Їх зустрічали оплесками понад 1,5 тисячі глядачів. Фестиваль планують проводити щороку. Гала-концерт фестивалю пісень, народжених в АТО, об'єднав 20 виконавців зі всієї України. Свої авторські композиції співали хлопці з Дніпропетровської, Житомирської, Херсонської, Івано-Франківської, Сумської, Луганської та інших областей. Відкривав фест гурт із Дніпродзержинська "SilverTown". Пісню "Україна - це ми" написав гітарист колективу, боєць 93-ї бригади Андрій Касенюк.

Олександр Моторний став членом журі гала-концерту фестивалю пісень, народжених в АТО.

У мирному житті учасники фестивалю – викладачі, діджеї, журналісти, логісти, приватні підприємці, пожежники. На фестивалі вони співали про пережите. Репертуар вийшов на будь-який смак: від ліричних пісень до року та гумористичних замальовок. Підтримати хлопців прийшли понад 1,5 тисячі слухачів. Були й спеціальні гості: співаки, волонтери, військові журналісти.

Цьогорічний фестиваль пісень, народжених в АТО – це лише початок, впевнені організатори. Його планують зробити щорічним. А ще хочуть записати диск із композиціями талановитих військових. Упевнені: справжніх героїв має чути вся Україна.

1) Які враження від концерту "Пісні, народжені в АТО". Яка загальна атмосфера панувала? Що найбільше запам'яталося?

Враження водночас найприємніші і дуже зворушливі, тому що зал був вщент заповнений, люди навіть стояли на сходах, чого організатори не очікували, оскільки в той день у Дніпропетровську було багато інших заходів. Але було понад півтори тисячі людей, багато хто прийшов з дітьми, з дружинами. Хлопці, які на сцену виходили, можливо не всі мали музичний слух, але всі пісні були щирі і відверті і на 100% про те, що хлопці були там. Зал кожного першого зустрічав стоячи, аплодував, не відпускав зі сцени. Просто неймовірне дякую треба сказати організаторам цього заходу, тому зібрали цих людей, вмовили їх приїхати, адже у кожного за плечима війна, психологічні травми. Були кілька батьків загиблих бійців, які до своєї смерті написали пісні – і це окрема історія. І ці батьки всі приїхали, розуміючи те, що це все буде ніби "оголений нерв". Тому враження найприємніші, і якщо є домовленість про регулярність цього заходу в країні – це чудово! Я думаю, що він має жити і, можливо, одної миті вирушити на передову, до хлопців, тому, що їм там ці речі теж дуже потрібні.

2)            Яка з пісень, серед усіх, найбільше запала в душу та зачепила?

Там знайшлося місце навіть кільком доволі веселим пісням, гумористичним, і хлопці їх виконували залюбки, і їх так само добре зустрічали глядачі. Але я б розділив їх на кілька таких категорій за настроєм: пісні-балади, які описували ті чи інші події, та були пісні про конкретних людей, я б назвав їх пісні-реквієм. Так, вони всі про війну, про АТО, силу духу, про любов до України. Була пісня про прикордонника, який загинув на кордоні під час обстрілу наряду, пісня "Олеженька" і була група хлопців, яка виконувала пісню про Донецький аеропорт. Можливо, мені ця пісня дуже близька, тому що самому там довелося побувати, як і багатьом журналістам. І, власне, коли я її чув, дивився на відеоряд, що супроводжував цю пісню, дуже багато моментів пригадувалося: хлопці, події… Але я б не міг сказати, що це якісь мої фаворити особисті, тому, що, скажу відверто, мені сподобалося все! Тобто ті пісні, що я назвав, не можна сказати, що вони кращі від інших, просто якщо уже дійсно доводиться сказати про пісні, що най-найбільше запам'яталися, то це саме вони.

3)            Не можна не помітити, що на Вас цей концерт справив враження. Але Ви були не простим слухачем, Ви були ще й членом журі. Як Вам було у цій ролі?

Дивіться, тут організатори дуже слушно вийшли з цієї ситуації. Організатори нагородили дипломами всіх учасників. Думаю, що згодом варто буде когось якось виділяти чи відзначати. Але на цьому першому концерті – не варто було, оскільки це була перемога, що фестиваль відбувся, що ці хлопці приїхали і що був повний зал, який був радий бачити все дійство, вітати і зустрічати цих виконавців. Тому я був більше слухачем і щастя, що не довелося нікого обирати.

Звісно, це фестиваль, було дуже багато заявок. У відборі учасників гала-концерту всі поклалися більше на фахових професійних людей: були присутні кілька волонтерів, як співачка Світлана Тарабарова та Христина (прізвище забув). Вона сама пише просто неймовірні пісні! Ось подарувала мені диск зі своїми піснями – уже третій день переслуховую в режимі нон-стоп. Дуже зворушливі пісні! Я чув їх раніше, але лише на цьому концерті познайомилися з виконавицею. І саме ці волонтери відібрали учасників цього концерту, зважаючи на більш музичні аспекти. 

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Написати до редакції © За матеріалами tsn.ua / О.Л.
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції