Психлікарня та друзі "беркутівці": найгучніші скандали борця з наркотиками Ківи

© УНІАН
Виходець з Полтави перебуваючи на посаді головного "наркоборца" встиг виступити проти ЛГБТ, "штурмувати" Чаплинку та викликати обговорення з приводу свого психічного здоров'я.

Начальник департаменту протидії наркозлочинності Ілля Ківа не раз своїми гучними заявами і неоднозначною позицією викликав обговорення та критику в ЗМІ. Протягом останніх двох років, починаючи з грудня 2014 року, коли Арсен Аваков призначив Ківу заступником начальника УМВС України в Донецькій області, скандали з його участю завжди викликали резонанс у громадськості.

Сьогодні, 22 квітня, глава Національної поліції Хатія Деканоїдзе виступила за звільнення керівника департаменту протидії наркозлочинності Нацполіції Іллі Ківи. За її словами, підготовлені всі необхідні документи і вона сподівається, що глава МВС Арсен Аваков підтримає її ініціативу.

У зв'язку з цим, ТСН.uа вирішив нагадати читачам, як головний "наркоборець" отримав свою посаду та представив найгучніші скандали з його участю.

Вперше про вихідця з Полтави Іллю Ківу почули, коли дізналися про його управлінні фондом по захисту прав засуджених "Освобождение", а також він був президентом Всеукраїнської національної федерації дворового спорту.

Пізніше стало відомо, що Ківа брав участь у Майдані. А з лютого по травень 2014 року він очолював східне крило "Правого сектора" і навіть був довіреною особою Дмитра Яроша на президентських виборах, повідомляє Українська правда.

У перші місяці бойових дій, Ківа з тим же "Правим сектором" знаходився в зоні АТО.

22 жовтня 2015 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков призначив Іллю Ківу керівником Департаменту протидії наркозлочинності.

Ілля Кива
kherson.net.ua

Перший гучний скандал за участю новопризначеного голови стався в листопаді 2015 року. Тоді, 21 листопада, ввечері Україну сколихнули звістки від кримських татар, що силовики пішли проти активістів. І "Беркут", який переодягнувся в нову форму, штурмує мирних громадян. Біля селища Чаплинка, на кордоні Херсонщини і окупованого Криму, з'явилися озброєні бійці з Нацгвардії і МВС. На наступний день, невідомі підірвали пошкоджені електроопори в Чаплинці, аннексированный Росією Крим залишився без світла.

За інформацією, яка з'явилася в ЗМІ, штурмом активістів в Чаплинці керував екс "беркутівець", який бив активістів на Грушевського. Саме в ньому впізнали міліціонера Миколи Соломаху, який разом із Ківою штурмував блокпост кримськотатарських активістів в Чаплинці.

Пізніше Ілля Ківа визнав, що поруч з ним знаходився саме Соломаха - він же колишній командир херсонського "Беркута", який незабаром після Майдану розформували.

 

13 грудня 2015 року, під керівництвом Іллі Ківи пройшла "облава" на київський клуб Closer, який згодом був закритий на 3 місяці за рішенням Подільського райсуду Києва.

Тоді Ківа заявив, що в ході обшуків були вилучені наркотичні речовини, психотропні препарати.

Пізніше брат депутата Мустафи Найєма Маси Найєм заявив про грубе порушення закону, побиття та хабарі при обшуку в арт-клубі Closer, у відповідь на це начальник департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції Ілля Ківа звинуватив Найєма в тому, що у нього була частка в клубі, де знайшли наркотики, тому він і виступає на їх захист.

 

У лютому 2016 року багато критики обрушилася на "наркоборца" через його слова. Тоді Ківа заявив, що допускає покарання злочинців "поза суду".

"Я, звичайно, припускаю (позасудове покарання - ред.). Адже завдання зберегти суспільство. Найголовніше в моєму розумінні - це людська душа, людське життя. Так от якщо виникне дилема про збереження людського життя, то я готовий переступити закон", - сказав Ківа у прямому ефірі.

За його словами, "існує мораль, і існує закон, і не завжди закон дає можливість зберегти мораль".

 

У березні 2016 року скандал розгорівся з приводу ЛГБТ. В мережі з'явився відеоролик, на якому Ілля Ківа засудив ЛГБТ-фестиваль у Львові та на площі привселюдно цитував Біблію, засуджуючи кожного, хто знаходився там.

"А хто лежатиме з чоловіком як із жінкою, то обидва вони зробили гидоту: будуть конче забиті, кров їхня на них", - написав Ілля Ківа у той же день на своїй Facebook .

У відповідь на різкі висловлювання Ківи, кримськотатарський журналіст Айдер Муждабаєв заявив, що той повинен бути негайно звільнений з МВС як людина, яка заохочує фізичну розправу над представниками секс-меншин.

 

1 квітня 2016 року, Начальник Департаменту з протидії наркозлочинності Нацполіції не з'явився на обов'язкову переатестацію. У Центрі рекрутингу Нацполіції заявили, що повинно було відбутися відразу два тестування. Однак Ківа ні на одне з них не прийшов.

Пізніше він заявив, що не прийшов на атестаційне тестування, оскільки був у відрядженні в Хмельницькій області, де у нього були робочі зустрічі та лекції для студентів Хмельницького університету права.

 

Пізніше, 15 квітня 2016 року, ЗМІ облетіла інформація про те, що глава Департаменту з протидії наркозлочинності раніше був судимий і перебував на лікуванні у психіатричній лікарні. Про це свідчив вирок Ківі, опублікований в Єдиному реєстрі судових рішень.

"Перебував на лікуванні у Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні з діагнозом: наслідки черепно-мозкової травми з психопатизацией особистості, є інвалідом 2 групи, має хворобливий стан здоров'я внаслідок перенесених закритих черепно-мозкових травм", - сказано в документі.

 

Останній скандал трапився декілька днів тому. 20 квітня 2016 року, Ілля Ківа був помічений, коли розгулював по вагону поїзда з пістолетом в досить невимушеній вигляді.

Фото в Мережу опублікував учасник волонтерського об'єднання "Народний фронт" і блогер Роман Синіцин у власному Facebook.

"Прямо зараз Ківа розгулює вагоном поїзда Львів - Київ (Інтерсіті) з пістолетом в трусах. Підкажіть, а це законно взагалі? Може копів набрати?" - написав Синіцин в соцмережі.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 7
Вибір редакції