Історія Дмитра Шльонського - лише елемент у пазлі тиску і погроз, які насуваються на весь волонтерський рух.
Поки ситуація на фронті загострюється, правоохоронці відкрили полювання на дрібних волонтерів. У зоні ризику - усі, хто регулярно їздить на фронт і, відповідно, має доступ до зброї, боєприпасів та вибухівки. Під підозрою - кожен, хто потенційно може привезти зброю з АТО на мирні землі, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.
Історія волонтера Дмитра, якого вже півроку намагаються перетворити на вітчизняного "збройного барона", - типовий приклад виконання правоохоронцями "плану" розкриття злочинів, коли під коліщата системи потрапляють невинні люди. Виходить, старі правила досі працюють у новій Україні.
Міліція та СБУ стверджують, що волонтер і дитячий психолог Дмитро Шльонський – лютий торговець зброєю, член справжньої банди, який привозив автомати та гранати з зони АТО. Протокол піврічної давнини читається, як карколомний триллер.
"Об'єктом огляду є асфальтна ділянка розміром два на два метри, розташована в дворі будинку 1а в селі Софіївська Борщагівка. На даній ділянці розташована ковдра темного кольору, на якій розміщені три предмети зеленого кольору продовгуватої форми, діаметром 75мм кожна, на кожній з яких наявне відповідне маркування: РКГ ТЕМ ТГ-45", - це лише початок великого списку продовгуватих предметів, які лежали на ковдрі.
Місце та час затримання - перша та найочевидніша нестиковка розслідування. Дмитро розповідає, що за кілька годин до записаних у протоколі подій його викрали. Спочатку він вирішив, що це – помста сепаратистів.
"На заправці. Різко затормозило дві машини. Із "Ленд Крузера" ввийшла людина, направила на мене пістолет. У нецензурній формі прокричав, що треба лягти швидко. Побіг до мене, вдарив мене в живіт. А ззаду мене вдарили прикладом автомата по голові. Я впав на землю, мене почали бити ногами. Потім схопили під руки і затягли в машину, яка стояла поруч. Я не зрозумів, хто це, поки вони не привезли мене на місце, де за паперами затримали. Я вважаю, що мене викрали", - наголосив Дмитро.
Місце затримання в кримінальній справі – один з ключових моментів. Всього кілька кілометрів - і замість Києва ти опиняєшся в юрисдикції правоохоронців Київської області. У протоколі вказано, що Діму взяли у дворі будинку в селі Софіївська Борщагівка разом з усім арсеналом зелених предметів продовгуватої форми.
Дмитро ж наголошує, що йшов київською вулицею до магазину, а з собою мав лише барсетку з документами, в яку аж ніяк не влізла б навіть пачка патронів.
При чому є навіть свідок тих подій - продавчиня кофейного кіоску поблизу заправки, де Дмитра запхали у чорний джип. "Я вже побачила, як його ззаду руки були і вони його садили в машину", - розповіла жінка журналісту.
Адвокати Дмитра запевняють, що справу повністю фальсифікували: "Ми чекаємо рішення щодо слідчого. Відносно слідчого має бути порушена кримінальна справа. Фактично неправдиві відомості вніс у документи. Службовий злочин".
Утім у поліції вважають - якщо суд взяв справу - то порушень нема. "Якщо були порушені протоколи, то одразу це провадження не було б перспективним і суд одразу б закрив і сказав, що це підстава. Але провадження йде і розслідування йде", - запевнив речник Нацполіції Київської області Микола Жукович.
Утім адвокати заявляють: працівники СБУ тисли на суд та погрожували захисникам гранатами.
"У залі суду і в кімнаті судді знаходилися безпосередньо співробітники СБУ. Вони спокійно переміщалися, перебували у кабінеті судді під час прийняття ним рішення. Тобто перебували у нарадчій кімнаті. Співробітники СБУ безпосередньо погрожували адвокатам. Говорилися такі речі, що адвокатів підірвуть тими ж самими гранатами, що були вилучені нібито у волонтерів. Що адвокати із залу суду можуть просто не виїхати, якщо рішення буде не на їхню користь", - розповіла адвокат Валерія Журбас.
Діма згадує, що пропозиції "вирішити питання" почали лунати одразу після затримання: "Пропонували відкупитися у перший же день. Одразу ж, коли відбулося затримання і мене привезли оформляти у СІЗО. Співробітники СБУ, які, як я пізніше дізнався, мене затримували, запропонували мені: давай, мовляв, вирішувати це питання якось. Я говорю - нічого вирішувати. Ви помилилися. Вони кажуть - у тебе ж є машина, є квартира. Давай ти все це переписуй на нас і все буде добре. Я відмовився - вони посміялися. Сказали - ну ти ж подумай. У тебе рідні, близькі є".
Далі Дмитра садять у СІЗО, там його ніби випадково кидають у камеру з сепаратистами. Через 9 днів його випускають під заставу у 100 тис. грн. Слідство триває більш ніж півроку. За цей час його, як кажуть захисники, лише раз викликали на допит. Діма не може їздити на фронт, бо ключі від його буса, техпаспорт і права досі знаходяться під арештом.
Найгірше, що історія Дмитра - лише елемент у пазлі тиску і погроз, які насуваються на весь волонтерський рух. "Я спілкуюся в колі волонтерів, і у багатьох з них проблеми на фірмах, де вони працюють, проблеми з їхніми підприємствами. Десь приходить несподівано перевірка. Починаються якісь запитання телефоном. Якось це набуває формату загального тиску на волонтерів", - зауважив Дмитро.
Формально строки розслідування у справі Дмитра закінчилися місяць тому, але воно триває і досі. Адвокати побоюються, що після свят Діму можуть знову запакувати до СІЗО. Таємниця слідства поки що ховає відповіді на більшість запитань. Але якщо вже перший рядок протоколу - місце затримання - не витримує банальної перевірки, що можна очікувати далі.
Кореспондент ТСН Станіслав Ясинський