Кремль затягуватиме процес, але Путіну невигідно, щоб делегат ПАРЄ помер у російській в'язниці.
Сьогодні спливає третій день сухого голодування полоненої Росією української льотчиці Надії Савченко - без їжі та води. Це при тому, що медики на виживання їй дають максимум 7 днів і наголошують: дотепер льотчиця більше 20 днів жила на одній воді, тож сухе голодування для її організму може стати останнім, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.
Українські лікарі кажуть, що Надію уже може мучити слабкість, кидати то в жар, то в холод. Тіло втрачає рідину. Обмін речовин догорає. І найжахливіше – у Надії може змінюватися свідомість. Зрештою ніхто не знає, коли ув'язнена може впасти в кому.
Умовити вольову українку хоча б пити воду навряд чи вдасться, кажуть адвокати. Вони переконані, що розголос і міжнародний скандал - це вже єдиний шанс, щоб натиснути на Путіна. Бо тільки в Кремлі вирішують долю українських політв'язнів.
Підтримка Надії
Тим часом прості українці опівдні 6 березня вийшли на майдани по всій країні: Київ, Харків, Одеса, Чернівці, Херсон. Усі кажуть, що нині прізвище Савченко має гриміти на весь світ, а політики - не зволікати.
Сотні киян зібралися на Майдані Незалежності. Там останню інформацію про стан Надії повідомила її сестра Віра Савченко: "Відздвонилася омбудсмен Москви Елла Памфірова. Стан Наді задовільний. Вона не підпускає російських лікарів. Надя зараз спокійна за Україну, бо Україна відбулася".
А поки бранка згасає на очах у світу, політики вищого ешелону порівнюють Савченко із дисидентами радянського режиму. І з Держдепу США, і з Європарламенту шлють листи з підтримкою. У Чехії пікетують Президентський палац за свободу Савченко. Тут активісти обіцяють не розходитися щонайменше до 9 березня.
Навіть у зазомбованій Росії свідомі громадяни розуміють: цього разу ситуація критична. Один з таких - письменик Борис Акунін - написав у своєму Twitter: "Вони хочуть, щоб закінчилося цим? Адже дочекаються! Тільки уявіть собі цю картину - як її будуть повертати. Мертвою. Просто уявіть".
Що призвело до смертельного голодування
Від їжі та води Савченко відмовилася ще в четвер, 3 березня, коли мали оголосити вирок у її справі. Події того останнього судного дня до обіду йшли за сценарієм. Здавалося б, уже все вирішено. Присутні в залі тільки чекали заключного слова Савченко. Аж раптом Надії не дали виступити, а суд перенесли.
Лише згодом стали відомі закулісні подробиці такого різкого повороту у кремлівських планах. До початку засідання Надія дала перекладачеві текст заключної промови, той побачив там нищівну критику Путіна і попередив суд. Суд - злякався. Того дня, як ніколи, зала була повна дипломатами та пресою. Несказане слово опублікували в інтернеті.
"Забороняю в СІЗО і взагалі в Росії виводити мене з голодування. У випадку моєї смерті я забороняю розтин мого тіла і вимагаю відати його цілим - моїй мамі і сестрі", - йдеться у невиголошеній промові Надії.
А далі, прогнозуют адвокати, Кремль затягуватиме процес - засідання можуть провести без Надії і більше не допускатимуть пресу. Але хай там як - Путіну невигідно, щоб делегат Парламентської асамблеї Ради Європи помер у російській в'язниці. Тож Надію найімовірніше спробують годувати насильно.
Про таку можливість розповів політв'язень радянських концтаборів Степан Хмара, який сьогодні теж вийшов за свободу Наді. Він каже, що тоталітарна машина з тих пір не змінилася.
"Це був уже 30 день голодування, правда не сухого. Так прийшло чотири прапорщики - за руки, за ноги і за голову. Фельдшер чи медстестра запустили зонд через ніс, але потрапили не в стравохід, а в трахею. І я почав синіти", - розповів правозахисник Степан Хмара.
Зараз лишається лише вірити, що невиголошена промова Надії - не остання.
"І поки за мене будуть торгуватися, життя мене покидатиме! І Росія мене все одно поверне в Україну - живою чи мертвою! Але поверне! І всі ці 10 днів під ворітьми СІЗО стоятиме моя сестра. І буде чекати - випустять мене чи винесуть. І якщо ви і її затримаєте, то на її місце прийде і стане моя мати. Їй 77 років. Ви і її загартуєте? Тоді на її місце стане моя подруга, друга, а за ними українець за українцем. І запамятайте, усіх вам у суди не запроторити. І поки мої співвітчизники будуть стояти - прості росіяни з найближчих будинків почнуть приносити їм гарячий чай, бутерброди, теплі ковдри, адже кожен з них розуміє, що завтра на моєму місці може опинитися дитина кожного з них. У цій тюрмі народів, що називається Росія. І так починаються Майдани", - йдеться у промові Надії.
Кореспондент ТСН Ганна Бока