Офіцери осягають нові для себе знання, але й сперечаються з викладачами.
На Київщині в Національному університеті оборони навчаються шестеро Героїв України. Серед них і генерал-лейтенант Михайло Забродський, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.
До конспектування лекцій він ставиться філософськи: "Якщо доля посадила нас за парти, то, мабуть, так воно і повинно відбуватися". Уславлений боями за Карачун і найдовшим військовим рейдом у новітній історії офіцер тепер навчається разом із підполковником Дмитром Кащенком – командиром танкового батальйону 93-ї бригади, котрий прикривав оборону ДАП у Пісках. Він досі сумує за передовою, але каже, що навчання також потрібне. "Війна, будь-яка, з неї потрібно брати досвід", - каже він про аналіз помилок і підготовку кадрів.
Поважні учні працюють із секретними документами та картами, у спеціальних рольових іграх практикують на собі різні посади та підтягують фізичну форму. Спортом військових примушують займатися, незалежно від заслуг і розміру зірочок на погонах. А ще герої АТО сперечаються з викладачами. "Нам намагаються в голови засунуть книжки. Вони вважають, що нам потрібно знати теорію, а парактика потім накладається на теорію. А ми вважаємо трохи по-іншому. Ну, й так боремся з викладачами", - каже оборонець Савур-могили Олексій Порхун.
Зірку героя Ігор Герасименко отримав між боями у ДАПі та Дебальцевому. Він виконував завдання у Добропіллі, брав участь у боях за гору Карачун, був поранений у Слов'янську, але залишився у строю. "Десантником чудово бути, коли немає війни", - жартує він. Молодих польових командирів готують до великих погонів та кабінетів. Але їхні плани – не далі, як на сьогодні. "Поки війна – живемо одним днем", - кажуть офіцери.
Кореспондент ТСН Наталя Нагорна