Україна відкрила у Мережі доступ до архівів КДБ щодо Волинської трагедії

Документи щодо польсько-українських відносин у 1942-1947 рр© Український інститут національної пам’яті
Документи свідчать, що початком війни стали польські акції, спровоковані німецькими переселеннями на Холмщині

Український інститут національної пам'яті, Центр досліджень визвольного руху та Архів СБУ виклали у вільний доступ сотні документів щодо польсько-українських відносин у 1942-1947 рр. Про це повідомляє прес-служба УІНП.

"У колекції — 380 документів, передусім, із розсекречених архівів КГБ. Також великий блок матеріалів взято із архіву Миколи Лебедя, одного з очільників українського визвольного руху. Багато років цей архів вважався втраченим, аж поки 2007 року не був переданий Центру досліджень визвольного руху. Інша його частина зараз зберігається в Гарвардському університеті", - йдеться в повідомленні.

Читайте також: Рада готується відповісти польському Сенату щодо антиукраїнської постанови про Волинську трагедію

Як зазначають в Інституті, документи свідчать, що початком війни стали польські акції, спровоковані німецькими переселеннями на Холмщині в 1942 році.

"Згодом війна перекинулася на Волинь, де набула неконтрольованого жодною зі сторін характеру селянської жакерії. Наступною ареною війни стала Галичина, де вона вилилася в завзяте, часом навіть фронтове, протистояння обох підпільних рухів – УПА і АК (Армії крайової, - ред.), а згодом ще й Надсяння і Лемківщина. Її завершальним акордом стала акція "Вісла" 1947 року, в рамках якої було депортовано близько 150 тисяч українців, що населяли східні райони відновленої після війни Польщі", — зазначив голова УІНП Володимир В'ятрович. 

Історики зауважують, що тема польсько-українського протистояння часів Другої світової війни та у перші повоєнні роки останнім часом набула гострої актуальності та виразного політичного забарвлення і нагадують: перебіг конфлікту ще не достатньо вивчений науковцями, зокрема, і через те, що доступ до архівів повністю Україна відкрила щойно торік. 

"Для того, аби розібратися в причинах, перебігові та наслідках взаємного конфлікту український та польський інститути національної пам'яті у 2015 році створили спеціальний форум істориків, засідання якого відбуваються періодично в обох країнах, а фокусом роботи є саме зазначена тема", - додали в УІНП. 

У 1942—1947 роках точилася Друга польсько-українська війна, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни, зауважують в Інституті. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів. Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій, наголосили історики.

Дуда оцінив жест Порошенка, який став на коліно перед пам'ятником жертв Волинської трагедії Укрaїнa 12 липня, 12:48

8 липня Верхня палата польського парламенту ухвалила постанову щодо Волинської трагедії: сенатори закликають Сейм встановити 11 липня Національним днем пам'яті жертв "геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої".

Як відомо, правляча партія "ПіС" знана своїми праворадикальними поглядами. Раніше сенатор від неї та відомий польський історик Ян Жарин заявляв, що українці не стануть повноцінною нацією без усвідомлення того, що Волинська трагедія була геноцидом польського народу. Він вважає, що Україна не зможе інтегруватися в європейський культурний простір, якщо прославлятиме і шануватиме ОУН-УПА.

Польський Сейм ще у 2013 році, до перемоги ПіС на виборах, відмовився назвати Волинську трагедію "геноцидом" поляків. Формулювання "геноцид" підтримали лише 212 депутатів з 231 необхідних для його ухвалення. Тодішній міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав "не загострювати" позицію в справі Волинської трагедії, нагадавши, що 5 років тому польський парламент вже визнавав ті події "етнічною чисткою". Він наголошував, що з цього часу насправді нічого не змінилося та звертав увагу, що "гостріше формулювання" негативно вплине на перспективи європейської інтеграції України.

Що означає рішення визнати Волинську трагедію геноцидом для відносин України з Польщею

ТСН. 19:30 8 липня, 19:56
Відповідну постанову ухвалила верхня палата польського парламенту. Сенатори закликали Сейм встановити 11 липня «Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої". Це однозначно є ризиком для відносини між Польщею та Україною. 

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Останні Перші Популярні Всього коментарів: 10
Вибір редакції