Україна вшановує пам'ять благовірного князя Київського Ярослава Мудрого Актуально

Україна вшановує пам'ять благовірного князя Київського Ярослава Мудрого

У п'ятницю, 4 березня 2016 року, Україна вшановує пам'ять благовірного князя Київського Ярослава Мудрого. З цієї нагоди сьогодні в Малій (Теплій) Софії, колишній трапезній церкві Софійського монастиря, відбулося урочисте богослужіння, яке очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

У п'ятницю, 4 березня 2016 року, Україна вшановує пам'ять  благовірного князя Київського Ярослава Мудрого. З цієї нагоди сьогодні в Малій (Теплій) Софії, колишній трапезній церкві Софійського монастиря, відбулося урочисте богослужіння, яке очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Історично трапезний храм Софійського монастиря мав різні посвяти – на честь мученика Феодора Стратилата, Воскресіння святого Лазаря Чотириденного, Різдва Христового, проте 21 лютого 2016 року престол було вирішено освятити на честь святого, ім'я та діяльність якого нерозривно пов'язані з Софійським собором, – благовірного князя Ярослава Мудрого. Канонізація цього благовірного правителя держави Київської та його причислення до лику святих відбулася в 2008 році.

Як відомо, князь Київський Ярослав Володимирович, названий Мудрим, був другим сином святого рівноапостольного князя Володимира-Василія Великого, Хрестителя Руси. Ставши великим князем, Ярослав звів усі закони держави до єдиної цілісної системи – "Руської Правди". В них він виявив чоловіколюбність та милосердя, замінивши прийняті раніше тілесні покарання і страту на грошові штрафи та інші легші кари.

Також Ярослав був великим будівничим храмів Божих. Його стараннями в Києві були зведені та багато прикрашені собор Святої Софії, храми святого Георгія та святої Ірини, храм Благовіщення на Золотих воротах та інші.

Святий митрополит Іларіон, який був свідком завершення будівництва Святої Софії, писав про неї: "Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, як жодна інша не знайдеться на півночі земній від сходу до заходу". Сучасники свідчили, що благовірний князь Ярослав гідно продовжував справу свого батька: за благовірного князя Ярослава "стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, і чорноризці стали множитися, і монастирі почали з'являтися. І любив Ярослав церковні устави, і попів любив він дуже, а понад усе любив чорноризців".

Князь Ярослав продовжив розвиток духовної освіти, яку започаткував його батько, і головним осередком її стала Софія Київська. Тут Ярослав Мудрий заснував школу, побудував скрипторій, де для блага і утвердження Церкви працювали перекладачі і переписувачі книг. "І до книг він мав нахил, читаючи їх часто вдень і вночі. І зібрав він писців багатьох, і перекладали вони з грецької на слов'янську мову і Письмо Святе, і списали багато книг. І придбав він книги, що ними повчаються віруючі люди і втішаються ученням Божественного слова", – свідчить літопис.

Завдяки тісній та взаємній співпраці князя і святителя, Церква і влада за правління Ярослава перебували в стані ідеального співіснування, так званої "симфонії". Разом митрополит і князь уклали для Церкви "Ярославів устав", в якому візантійське церковне право було пристосоване до умов і потреб життя в Київській Русі-Україні. Тому не випадково, що саме зараз після понад восьми десятиліть перерви у комплексі Святої Софії Київської відновилася молитва та регулярні богослужіння і освячено престіл саме на честь благовірного князя Київського Ярослава Мудрого.

Цього моменту повнота Помісної Православної Української Церкви очікувала понад чверть століття. Київський Патріархат за цей час щонайменше сім разів звертався до держави з проханням про відновлення у храмі Малої Софії регулярних богослужінь. Нарешті, на останнє звернення, надіслане Патріархом до Уряду в грудні 2015 р., було прийняте позитивне рішення. Відповідно до нього було підписано угоду між Церквою та Національним заповідником "Софія Київська" про спільне використання частини приміщень Малої Софії.

В історії Святої Софії Київської перегорнуто чергову сторінку, написану більшовицькими атеїстами. В священному для Української Церкви місці відновлено постійне богослужіння. Відтепер тут щоденно лунатимуть молитви за Україну, за побожний народ, за мир на нашій землі та церковну єдність.

"Це велика і знакова подія не лише для нашої Української Православної Церкви, а й для нашої держави, яка свідчить про те, що Україна як держава перемагає. Велика ця подія полягає в тому, що нарешті в центральному храмі України, Святій Софії, буде підноситися молитва за Україну, за український народ, за наше спасіння. Цю святиню побудував православний київський князь для православної церкви. Довгі роки там не звершувалися богослужіння. Тепер ми її освятили й починаємо служити регулярно" – відзначив Патріарх Філарет.

Також Святійший Патріарх Філарет висловив думку щодо протестів з боку Московського Патріархату, сказавши: "З чийого боку протести? З боку Москви та Московського патріархату. Протестують ще проросійські сили в Україні. Протестують не тому, що погано, коли відбувається молитва, а тому, що це українська молитва, за Україну, а не за Росію. А якщо так, якщо ворогу не подобається, отже, уряд зробив усе правильно. Усі ці претензії свідчать тільки про те, що у нас в Україні ще є проросійські сили, й вони завжди виступатимуть проти. Але ми їх переможемо".

Наступна публікація