Україна згадує Чорнобильську аварію Укрaїнa 26 квітня, 11:18
Катастрофа на ЧАЕС поділила наше життя на "до і після Чорнобиля".

Чорнобиль
УНІАН
Кладовище зараженої радіацією техніки в с. Розсоха біля Прип’яті, взимку 1988 рік
Чорнобиль. Протягом останніх 23 років це слово віддається болем в серцях мільйонів людей. У прекрасний сонячний день 26 квітня 1986 року мешканці живописного куточка України - Полісся - не могли собі уявити, що через якісь 48 годин їм доведеться залишити обжиті будинки, в яких десятками років кувалися сімейні традиції.

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції відбулася аварія, яка різко змінила мільйони людських доль. Радіоактивний викид на довгі роки відрізував від цивілізації десятки кілометрів поліської землі, які стали носити найменування, що шокує людську свідомість: "зона відчуження". Аварія обернулася катастрофою. По злих законах геометричної прогресії радіація понесла з цього життя спочатку працівників станції, які знаходилися на ній в ту зловісну ніч, потім - героїв-пожежників, що безстрашно боролися з радіоактивним вогнем на даху четвертого енергоблока АЕС. Після Чорнобиль став болем мільйонів.

Тоді, в 1986 році, офіційна пропаганда обмежилася скромною заміткою в газеті "Известия" від 30 квітня під заголовком "Від Ради Міністрів СРСР". Вона свідчила, що на Чорнобильській АЕС відбулася пожежа, наслідки якої ліквідовуються, і за даним фактом створена урядова комісія. Ніби нічого не сталося, в Києві пройшла першотравнева демонстрація.

Згідно з розповідями багатьох свідків, перший секретар ЦК Компартії України Володимир Щербицький, який добре володів ситуацією щодо Чорнобиля, до останнього умовляв "Центр" в особі Михайла Горбачова дати дозвіл на відміну демонстрації. Проте генсек був непохитний. У результаті Щербицький стояв на трибуні зі своїми онуками для того, щоб розвіяти чутки про евакуацію сім'ї "від Чорнобиля подалі". Але в Києві вже було неспокійно. Неофіційна інформація й особисті спостереження киян примусили владу привідкрити завісу правди.

Чорнобиль
УНІАН
Пікет активістів Союзу інвалідів Чорнобиля біля Чорнобильської траси, осінь 1988 рік
Тільки 15 травня по телебаченню виступив радянський лідер Горбачов. У розгорненому виступі він розповів про наслідки катастрофи, завірив громадян, що ліквідація наслідків аварії йде "за планом". Евакуйовані жителі 30-кілометрової "зони відчуження", яка після аварії виявилася непридатною для мешкання. Зокрема, евакуації зазнало місто Прип'ять, в якому мешкали більшості своїй працівники електростанції та їх сім'ї. Залишилися забитими віконниці десятків сіл, які оточували Чорнобиль. Забігаючи вперед, скажемо, що через декілька років після катастрофи на Чернігівщині виросло містечко Славутич, який відкрив двері для "чорнобильців". Проте навіть така "компенсація" не змогла замінити людям землю рідної Прип'яті.

Буквально через півроку в "Вечірньому Києві" з'явився репортаж з місця будівництва об'єкту "Укриття" - молоді хлоп'ята-будівники сфотографувалися на фоні "саркофага", над яким розмістили гасло "Завдання партії виконаємо". Здавалося, - і так писали газети - атомний джинн був загнаний в бетонну посудину. Проте радіологічна ситуація в зоні катастрофи, яка розтягнулася на сотні кілометрів, не давала підстав для спокою. Все частіше у дітей фіксували захворювання, які медична практика відносила до недуг літніх людей. Погіршення екологічних показників призвело до збільшення випадків онкологічних хвороб.

Як ні сумно, але Чорнобиль відкрив собою нову епоху. У нашій країні виникла окрема категорія пільговиків. Разом з ветеранами Перемоги над фашизмом з'явилися ветерани боротьби з радіаційною катастрофою. Проте кількість жертв Чорнобильської катастрофи у багато разів перевищила кількість героїв, які віддали своє здоров'я і життя за локалізацію наслідків аварії. Ми ділимо історію на період "до і після Чорнобиля". Ми вивчили словосполучення "радіологічний фон" і "викид радіації", а також уміємо користуватися дозиметром.

Чорнобиль
УНІАН
Чоловік годує коня Пржевальського в 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, 2006 рік
Початковий намір про закриття Чорнобильської АЕС був висловлений в Меморандумі про взаєморозуміння між урядом України і урядами країн "Великої сімки", який був підписаний 25 грудня 1995 року. Перший енергоблок станції був закритий 30 листопада 1996 року, а другий - 15 березня 1999 року. У свою чергу, в 1998 році Верховна рада прийняла Закон "Про загальні принципи подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС в екологічно безпечну систему". Формальне виведення з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції почалося 15 грудня 2000 року.

В урочистій церемонії взяв участь президент України Леонід Кучма, який знаходився на станції із спеціальним візитом. Поворотом ключа аварійного захисту (АЗ-5) назавжди був зупинений реактор енергоблока №3 Чорнобильської АЕС. Станція припинила генерацію електроенергії. Історія станції, що стала чорним символом радіаційної катастрофи, була закінчена. Проте ще довгі роки 26 квітня 1986 року асоціюватиметься у нас з назвою нешкідливого містечка на Полісся - "Чорнобиль".

Читайте також:

Політики пом'янули загиблих у Чорнобильській аварії

Термін безпечної експлуатації саркофагу на ЧАЕС добігає кінця

ООН створить в Чорнобильскій зоні мережу Інтернет-центрів

Литвин пропонує звозити в Чорнобиль відходи з усієї України

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Написати до редакції © За матеріалами ЛIГАБiзнесIнформ / Д. Є.
Побачили помилку - контрол+ентер
Укрaїнa 26 квітня, 2009, 11:18 7206
Додати до обраного
Всього коментарів: 0
Вибір редакції