Український інженер був рабом у Таїланді впродовж 14 років

Анатолій Вдовиченко© Bangkok Post
Укрaїнa 23 січня, 2011, 09:43 3773 3
Додати до обраного
У Таїланді звільнили 57-річного українця, який потрапив у рабство до господаря фабрики ще у 1997 році. Його змушували працювати безоплатно і охороняли.

Український інженер Анатолій Вдовиченко провів 14 років у рабстві на одній з фабрик кисневого устаткування в передмісті Бангкока.

57-річний чоловік був звільнений 11 січня співробітниками консульського відділу посольства України в Таїланді після того, як консул пригрозив власнику фабрики, на якій утримували українського інженера, негайним викликом поліції.

Про поневолення українця посольству стало відомо з листа бірманського заробітчанина, який деякий час працював на тій самій фабриці, а після закінчення контракту відправив на прохання Вдовиченка лист до України з інформацією про його місцезнаходження.

Вдовиченко працював під охороною і без оплати праці. Весь цей час родина не мала можливості з ним зв'язатися. Родичі нарешті дізналися, що він у Таїланді, однак де саме, так і залишалося невідомим, розповіла 34-річна дочка Вдовиченка.

Сам інженер не знав навіть про те, що за час його рабства в Таїланді відкрилося посольство України. Йому не давали читати газет, у нього не було ні радіо, ні телевізора. За словами інженера, єдину книгу російською мовою, яка у нього була з собою, розірвав і викинув господар фабрики.

Як розповів Вдовиченко, він приїхав до Таїланду в 1996 році у відрядження для встановлення та налагодження лінії з виробництва кисню. Українська фірма, в якій він працював, мала партнерські відносини з компанією у Бангкоку, яка готувалася в цей час запустити кисневе виробництво.

Під час виробничої аварії у квітні 1996 року Вдовиченко отримав опіки і змушений був затриматися в Таїланді для лікування.

Після цього, за його словами, господар фабрики запропонував йому залишитися працювати за контрактом. Участь Вдовиченка як фахівця була необхідною для безперебійної роботи лінії. У 1997 році фабрикант почав сильно затримувати зарплату, а потім і зовсім припинив її платити. Коли Вдовиченко зажадав сплати заборгованості, господар фабрики обманом вилучив у нього паспорт і погрозами змусив працювати. За словами українського інженера, його постійно охороняли і часто погрожували пістолетом.

За час використання рабської праці українського інженера на фабриці була змонтована і запущена друга лінія з виробництва кисню, яку теж обслуговував Вдовиченко. Сам українець зауважив, що господареві не треба було наймати ані лудильників, ані електриків, ані яких-небудь інших майстрів: все робив Вдовиченко.

Інженер розповів, що виживав, насамперед, за рахунок дружніх відносин з бірманськими гастарбайтерами, праця яких використовувалась на фабриці.

За словами завідувача консульським відділом посольства України Костянтина Іващенка, коли він вперше зустрівся з Вдовиченком під час його звільнення, той практично не міг розмовляти рідною мовою.

"Ніколи не чув про щось подібне. Чотирнадцять років - це дуже довго", - сказав представник відділу Департаменту особливих розслідувань поліції Таїланду.

Тепер Анатолій Вдовиченко готується подати скаргу до департаменту на своїх мучителів.

У зв'язку з особливими обставинами імміграційна влада Таїланду дозволила Вдовиченкові залишатися в країні на тимчасових підставах у зв'язку з майбутнім слідством і судом, незважаючи на те, що термін дії його паспорта закінчився ще в 2006 році.

Читайте також:

Організатор різанини на Кубані тримав у рабстві 15 українців

"Аль-Джазіра" зняла фільм про рабську працю на шахтах Донбасу

30 тисяч українців щорічно потрапляють в мережі торговців людьми

Клієнт московського борделю звільнив 17-річну повію від луганських сутенерів

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами РИА Новости / Н.Д.
Побачили помилку - контрол+ентер
Укрaїнa 23 січня, 2011, 09:43 3773 3
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 3
Вибір редакції