Вітчизна, як завжди, в небезпеці!

© УНІАН
З чим у нас асоціюються українці в ті нетривкі хвилини, коли вони діють, як українці? З рейдами на Царгород, з погромами Речі Посполитої, з вбивством міністра внутрішніх справ Польщі Пєрацького та командуючого фронтом генерала армії Ватутіна…

Єдина приємна звістка за останні тижні: брат депутата Київради побив афроамериканця (у дванадцятому раунді). Нічого доброго про економіку і політику стрічка новин так і не повідомила. То може і не варто відволікатися на економіку і політику, але зосередитися на тому, що нам справді вдається найкраще, на нокаутах?

Тренуй удар, а мозок не насилуй,
Відомо все (вік філософії – похилий),
Що Бог – один, а Мухаммад – пророк.
Світ неосяжний і незрозумілий…
Ти в нього вистріли, синок.

З чим у нас асоціюються українці в ті нетривкі хвилини, коли вони діють, як українці? З рейдами на Царгород, з погромами Речі Посполитої, з вбивством міністра внутрішніх справ Польщі Пєрацького та командуючого фронтом генерала армії Ватутіна…

Звісно, українці є непоганими російськими письменниками, радянськими чиновниками, американськими кіноакторами, європейськими митцями, канадськими лісорубами, проте нині всі співвітчизники, здатні до мирної праці, вже знайшли своє щастя деінде, в якості легальних і нелегальних мігрантів.

Багатолітня практика свідчить, що металургія, шинкарство і шахтарство суперечать українській екзистенції. В найкращому випадку ми можемо пробитися хіба що у «передовики виробництва», проте ніколи до топ-менеджменту й тим паче у власники, бо шахрайство нам теж не вдається. А аперкот вдається. Навряд підборіддя топ-менеджера набагато міцніше за щелепу афроамериканця. Та й, за компетентною думкою тих, хто вже звільнився «условно-досрочно», від власників бізнесі чиїсь кулі, здається, теж не відскакують.

Ми таки спробували попрезидентствувати й покабмінствувати під українськими гаслами. Вийшло смішно. Українське створене не для валютного курсу високого, а для степу широкого чи бункеру глибокого. Спробуйте заспівати українську тужливу пісню про міністерство промислової політики – вийде російський «шансон».

На щастя, найвищі державні посади обійняли прагматичні, тверезомислячі люди, які цікавляться лише двома речами на світі – грошима і футболом. Апарат Кабінету міністрів одразу став працювати краще. З футболом важче, хоч як би вони не намагались переконати нас, що 2012 важливіший за 2017.

Звісно, серед нових начальників є ті, хто ненавидить Україну (не дивлячись на те, що вони з неї годуються), адже прагматичні тверезомислячі люди здатні любити лише тих, кого бояться. Решта міністрів стійко витримує тимчасову необхідність спілкування українською. Вони поступово відмовляються від суверенітету лише з тієї причини, що українське нерентабельне. Український кінодубляж – нерентабельний, армія – обтяжлива, претензії — недоречні. Ми настільки нерентабельні, що можемо вижити лише як небезпечні.

На відміну від своїх Києво-донецьких колег, кремлівські карлики одержують прибуток не тільки з капіталістичного визиску і корупції, але й з архетипів рабовласництва, отже змушені служити не тільки мамоні, але й молоху. Саме тому Москва витрачає помітні кошти на антиукраїнську пропаганду. Для прикладу, функціонування в Одесі злобного українофобського каналу АТВ коштує Москві сто тисяч доларів на місяць. Це невеликі гроші, але подібних каналів багато в Причорномор’ї та на сході України. АТВ щоденно, а ряд інших одеських телеканалів щотижнево, нацьковують місцеве населення на українців, що вже призводить до актів насильства проти українських громадських установ та культурних діячів.

Всі попередні спроби українців захиститися правовим шляхом не дали результату. На щастя, українізація значно заощадливіша за русифікацію, і якщо антиукраїнський канал потребує щомісяця ста тисяч доларів, то щира українська пляшка бензину коштує десять гривень.
Всіма цими нашими мітингами, протитабачною кампанією, парламентською опозицією – ми прагнемо відігнати від себе думку про конечну необхідність пляшки бензину, про те, що відродження України можливе лише через відродження нелегальної України, що підпілля передує пануванню.

Звісно, воно трохи лячно, але не порушуючи кримінального кодексу не знайдеш шляху до Царства Небесного. Гнів колись пересилить страх.

____________________________________________

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Сенси не вмирають

Здійснюючи висадку в Нормандії, англосакси по ходу перебили французів більше, ніж німців й не сумували з цього приводу, бо сенси столітньої війни десантувалися тієї ночі разом з парашутистами. Сенси, які рухали Ісусом Навином, все ще надихають на симпатичні військові злочини армію оборони Ізраїлю.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 32
Вибір редакції