Усе більше релігійних громад хочуть перейти від Московського патріархату до Київського.
В Україні тривають драматичні бої не лише за кордони та території, а й за людські душі. Українське православ'я розділене в основному на вірників Московського і Київського патріархатів. І якщо раніше усім здавалось, що рух до помісної церкви таки йде і питання, до якої парафії належати, було не таким гострим. То зі смертю Митрополита Володимира і після нападу Росії переходи громад почастішали.
Закон передбачає таке право для кожної людини, от тільки ніяк не пояснює, як ділити церкву. Тому ділили як могли – з бійками та тітушками. На щастя, в парламенті з'явився законопроект, що ніби все врегульовує. Аж виявляється, що це був лише початок закрученої інтриги. Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.
Через переходи з одного патріархату до іншого нещодавно були сутички за храми і на Тернопільщині, і на Рівненщині. В обох випадках більшість громади сіл вирішили вийти з-під юрисдикції Української православної церкви Московського патріархату та перейти до УПЦ Київського патріархату.
"Ми всі свідки, що в Україні виникли десятки, сотнями можемо рахувати, точки напруження, коли громади вирішують змінювати свою юрисдикційну приналежність", – говорить директор департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури України Андрій Юраш.
Московська церква привозить семінаристів, аби відстояти свої храми. Тим самим провокують конфлікти з місцевим населенням, яке зробило свій вибір. І таких конфліктів безліч.
У селі Птича Дубенського району на Рівненщині вже більше року точиться війна за храм. Місцева церква зарештована. 90% села вийшла з-під юрисдикції Московського патріархату та утворила громаду Київського патріархату.
"Зібрали референдум і більшістю голосів проголосували за те, щоб створити в нашому селі УПЦ КП. Пройшло вже два роки. Храм зарештований досі. Це наслідок чого? Недосконалого законодавства? Звичайно, що так", – каже місцевий житель Микола Новосад.
Наслідок – бійки та конфлікти. Тривають суди і кожен суддя приймає рішення на власний розсуд, бо в Україні немає закону, на який би могли послатися служителі Феміди.
"Оскільки не було прописано, то не знали, чи правильно буде так, чи правильно буде так. Кожен суддя розмірковував по-своєму. Якщо один суддя в господарському суді затягував винесення рішення, то в адміністративному інший суддя швиденько з нею розбирався. Але питання в тому, що через неіснування такого закону була суттєва різниця у рішеннях цих двох судів", – говорить мешканка села Птича Аліна Дубовська.
Місцеві кажуть, що громада Київського патріархату згодна на почергове богослужіння в цьому храмі, громада Московського – відмовляється і запевняє, що храм не віддадуть. Така ситуація – в багатьох селах.
У церкві в селі Рясники на Рівненщині московський батюшка мало говорить про війну.
"У нас у церкві про це – ні слова. Навіть співали пісеньку "Солнце сходит над Россией, просыпается Матушка-Русь", – згадує мешканка села Рясники Марія Ільчук.
Через це частина села вийшла з Московського патріархату, утворили громаду Київського, але до служби їх не допускають прибічники УПЦ МП. Тут бояться таких конфліктів, як у Птичій, чекають, доки держава зробить хоч щось.
"Ми не хочемо битися, сваритися, нічого. Буде у нас документ на руках – ми підемо на почергове богослужіння. Не буде – ми нікуди не підемо. І битися, сваритися з ними не будемо", – запевняє мешканка села Рясники Марія Ільчук.
Поки тривають суди, Московський патріархат намагається приватизувати землю під місцевою церквою. Подібна схема – по багатьох парафіях.
Аби зарадити таким конфліктам, нещодавно до Верховної Ради внесли проект змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". І почалася справжня детективна історія. Нині стаття 8 цього закону декларує право релігійної громади вільно визначатися, де їй перебувати та з ким. Але не каже, як практично це робити .Тому починалися конфлікти, в багатьох селах вони тягнуться й досі.
"Сьогодні за нашим законодавством змінити юридичну підлеглість фактично неможливо. Можна створити паралельну юрисдикцію і боротися за храм. А механізму, яким чином змінити юрисдикцію, в нас фактично немає", – констатує релігієзнавець Олександр Саган.
Виходить дуже просто. Наприклад, релігійна громада вирішила залишити Московський патріархат та перейти до Київського. 90% людей сказало "так" переходу, 10% висловилися проти. Так от – меншість залишає собі храм, статут і всі надбання. На жаль, миром це не закінчується.
Релігієзнавець і депутат Віктор Єленський твердить, що запропонований ним законопроект покладе край конфліктам та надасть механізм, як громаді змінити юрисдикцію.
"Відтепер члени релігійної громади, які збираються на своє зібрання простою більшістю голосів, можуть визначити, до якої юрисдикції їм належати. Він на користь тим, хто хоче залишати парафії в духовному рабстві, заперечити право громади змінити свою релігійну приналежність", – зазначає Єленський.
Відповідність європейським стандартам такого закону вже підтвердили експерти ОБСЄ та брюссельської організації "Права людини без кордонів". Але проти виступив Московський патріархат. І почалося щось незрозуміле. Віктор Єленський віддав новий законопроект на експертизу до Головного науково-експертного управління і почалося найцікавіше. Спочатку висновок був позитивний, але раптом за ніч його змінили на негативний.
"Я не думаю, що експерти ті ж самі, які впродовж кількох тижнів опрацьовували цей законопроект і не находили в ньому жодних якихось суперечностей за одну ніч у рамках віщого сну, мабуть, отримали знак з неба, що їм треба до ранку переписати і змінити. Я думаю, тут однозначно є політичні впливи", – переконаний директор департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури України Андрій Юраш.
За даними ТСН, дозвіл релігійним громадам вільно обирати, з ким їм бути, дуже не подобався нардепу від "Опозиційного блоку" Вадиму Новинському. Його називають головним спонсором УПЦ Московського патріархату. Він справді постійно супроводжує керівництво церкви на усіх важливих подіях.
Новинський кілька разів просив автора відкласти їх розгляд. Утім, у Московському патріархаті кажуть, що не знають, хто чинив тиск на експертів, аби ті змінили висновок. І називають питання розширення права громади у виборі конфесії репресіями.
У тексті законопроекту чітко сказано, що вибір можуть зробити тільки члени релігійної громади й ніхто інший. Та побоювання Московського патріархату в іншому. Згідно з останніми дослідженнями Центру Разумкова, 40% вірян узагалі не хочуть ідентифікувати себе як православних якоїсь юрисдикції. Між тим, до вірян Київського патріархату відносить себе 35% людей, до Московського – 25%. При тому, що кількість храмів у московської церкви вдвічі більша. А відтак, шквал змін юрисдикцій невідворотно наростатиме. Без мирного механізму – силовими методами. І розбиті обличчя в Катеринівці та Птичі – тому підтвердження.
Більше подробиць дивіться в сюжеті Сергія Гальченка.
