Діти ще не бачили війни, але вже сміливі, сильні та щиро люблять Україну.
Євген Каленик щоранку встає найпершим, виповзає з-під теплої ковдри, бере морську сурму і йде у двір, незалежно від погоди – він будить свою роту. Майбутній офіцер, а нині хлопчик-ліцеїст запевняє, що йому легко вставати і жити за суворим армійським розкладом, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.
Швидкий підйом, зарядка, сніданок – молочна каша, сирники, масло. І несподіваний сюрприз – шоколадні батончики, бо свято. Далі найурочистіша мить ранку – церемонія шикування та підняття державного стяга. Юнаки співають Гімн України. Далі уроки. Викладачі майже не розказують про війну, але й деякі учні самі мають, що розказати. У Данила тато був десантником у 25-й бригаді, син тепер хоче так само піти в ці війська. Дмитро – син бійця батальйону "Донбас", який підірвав себе гранатою, забравши із собою кількох окупантів. Він мріє стати снайпером.
Полковник Потєхін зізнається, що не обов'язково з цих дітей мають бути офіцери – досить буде просто порядних людей. "Ми не дозволимо, аби наші ліцеїсти були мерзотниками. Це наше майбутнє, і, можливо, буде нас захищати", - каже він.
У вільний час вихованці розбиваються на групи за інтересами. Хтось іде до спортзалу, хтось співає у клубі, хтось надворі влаштовує маневри з елементами диверсійних дій. Їх зброя напівіграшкова і цілі умовні, але навички відпрацьовуються справжні. Це не лише тактична грамотність і виконання різноманітних прийомів, а й уміння діяти командою, довіряти побратимам і прикривати спини друзів у бою. Якості, які формують справжніх чоловіків – навіть якщо вони ще неповнолітні та кумедно виглядають у більшій за розміром формі та важкій амуніції.
Кореспондент ТСН Наталя Нагорна