Всеправославний собор. Усе, що слід знати про церковну подію тисячоліття

© Holy and Great Council Press
Укрaїнa 21 червня, 17:33 13073 3
Додати до обраного
Серед православних церков триває боротьба за вплив і роль у новітній сторії.

На грецькому острові Крит після понад тисячолітньої паузи зібрався Всеправославний собор. Проте зустріч православних, яка мала показати єдність, на практиці продемонструвала різні оцінки і підходи.

ТСН.ua розібрався, що саме українцям слід знати про проведення Всеправославного собору, і чому він настільки важливий для держави.

Всеправославний собор

Місце проведення: острів Крит (Греція)

Час проведення: 17-26 червня 2016, щодня для представників ЗМІ будуть оголошувати ухвалені рішення.

Учасники: глави десятьох церков

Відмовились від участі: Антіохійська православна церква, Грузинська православна церква, Болгарська православна церква і Російська православна церква.

Всеправославний Собор розпочався на острові Крит

ТСН. Ранок 20 червня, 20:22
Це перша зустріч предстоятелів православних церков за понад 1200 років. Робочий день у предстоятелів сьогодні розпочався о сьомій ранку, традиційною спільною молитвою. Приїхали всі десятеро церковних предстоятелів. Перша сесія собору була відкритою. Слово надали кожному з предстоятелів. Говорили здебільшого про об'єднання, більшість досить різко висловилася на адресу чотирьох церков, що не приїхали.

Склад Всеправославного собору

Православний світ ділиться на 14 церков, які одна від одної незалежні. Серед них немає єдиного лідера, як у Ватикані. Від часів Візантії Константинопольський патріархат є "першим за честю" і саме він очолює список Помісних церков. Далі йдуть: Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Російська, Сербська, Румунська, Болгарська, Грузинська, Кіпрська, Елландська, Польська, Албанська, Чеських земель і Словаччини.

Таким мав бути повний склад учасників собору.

Українські православні на Соборі

Українські православні не представлені на Соборі через відсутність автокефалії. Зокрема, УПЦ Московського патріархату належить до РПЦ на правах широкої автономії, УПЦ Київського патріархату і Українська Автокефальна Православна Церква не визнані іншими церквами. Російські церковні служителі вважають останні незаконними, а на патріарха Філарета накладене прокляття (анафема). Таким чином, українські православні не беруть участі в роботі Собору, незважаючи на те, що їхня кількість у світі є однією з найбільших. Єдиною можливістю українців заявити про себе могла участь РПЦ, але та відмовилась їхати на Крит.

За прискорення процесу визнання українських православних взялись політики. Верховна Рада звернулась до Вселенського патріарха щодо надання українській православній церкві статусу автокефальної.

Народні депутати нагадали патріарху про розв'язану Росією військову агресію проти України, а глава РПЦ Кирило "став одним із чільних ідеологів "русского мира", а, отже, й одним з архітекторів нинішньої гібридної війни". "Сучасна Україна - це самостійна держава, суверенітет якої визнається усім світом; український народ має власну самобутню культуру, яка плекає його ідентичність. Крім того, кількісні показники життя православної церкви в Україні свідчать, що ця церква не лише досягла необхідного для автокефального буття рівня, але й стане найчисельнішою православною церквою світу, якщо зможе подолати поділ", - вважають українські парламентарі.

На офіційну відповідь Вселенського патріарха чекають 21 червня.

Групи впливу

Константинопольський патріархат. Церкви, які беззаперечно підтримують Константинополь – Александрійська, Ієрусалимська, Кіпрська, Албанська та Чеська, яка нещодавно відійшла від московського впливу. Вони здебільшого мають стосунок до великої історії, відкриті для світу і не зазіхають на нові території.

Москва. До неї експерти віднесли Болгарську, Сербську і Польську церкви. Ця група – лідер за кількістю вірян: 50% православних світу мешкають на пострадянській території. Цим церквам притаманна жорстка, тоталітарна манера керування.

Третя група. Антіохійський патріархат із центром у Сирії, Грузинська, Румунська та Грецька православні церкви. Вони розвиваються по-різному: можуть пристати на будь-який бік або триматися осторонь залежно від обставин. Антіохійська, наприклад, ніби має вплив з боку Росії, втім, фінансується американською діаспорою.

Роль Вселенського патріарха

Повний титул - Архієпископ Константинополя, Нового Рима, і Вселенський патріарх. Наразі Константинопольську православну церкву очолює Варфоломій І, який є громадянином Туреччини і зазначає політичного тиску з боку офіційної влади. Вселенський патріарх вважає себе "старшим братом у світовій православній церкві", представляє православних у світі і несе історичну, канонічну і теологічну відповідальність.

Вселенський патріарх Варфоломей І
Getty Images

Він має право скликати собори, підтримувати міжцерковні та міжконфесійні діалоги.

Під час Всеправославного собору на Криті саме Варфоломій І є модератором зустрічі, що викликало невдоволення РПЦ, де наполягають на своєму впливі та особливій ролі.

Рішення, які планується ухвалити

На розгляд винесено шість питань. Наприкінці січня 2016 року на сайті РПЦ були опубліковані проекти цих рішень. Йдеться про "Місію Православної Церкви в сучасному світі", "Автономію і спосіб її проголошення", "Відносини Православної Церкви з іншим християнським світом", "Важливість посту і його дотримання сьогодні", "Таїнство шлюбу і перешкоди до нього" і "Православна діаспора". До останнього моменту затвердити остаточний проект рішень не вдалось. Про протиріччя йшлось і в офіційних заявах патріархів, які не приїхали на Крит.

Запропоновані зміни були розкритиковані деякими ортодоксальними богословами, священиками і експертами. Нововведення, на їхню думку, нібито порушують традиційні погляди.

Питання легітимності

Російська православна церква не визнає легітимність Всеправославного собору за відсутності на ньому хоча б однієї з 14 помісних церков. "Якщо на Соборі будуть відсутні дві Церкви, чи будуть його рішення легітимними, чи можна це вважати консенсусом? Ми вважаємо, що не можна вважати консенсусом. Значить, створюється якась екстрена ситуація, яка вимагає екстрених рішень", - сказав митрополит Іларіон.

Кардинально іншої думки дотримуються у Константинопольському патріархаті. Там вирішили, що Всеправославний собор, незважаючи на відмову низки церков брати в ньому участь, збереться і ухвалить потрібні рішення. Про це ТСН.ua повідомив представник Константинопольського патріархату у Всесвітній раді церков архієпископ Йов. "Вселенський патріархат не змінює своєї позиції і не піддається на шантаж. Собор скликаний", - зазначив архієпископ.

Позиція РПЦ

Російська православна церква брала активну участь у підготовці до Всеправославного собору на Криті. За наполяганням Кирила після погіршення російсько-турецьких відносин було вирішено перенести місце зустріч зі Стамбула (Константинополь) на Крит. Підготовка до Собору тривала без будь-яких натяків на можливий зрив домовленостей. Водночас в РПЦ заявляють про свою вагому роль у православному світі, посилаючись на статистику щодо кількості вірян і приходів. Патріарх Кирило не хотів сидіти п'ятим від Вселенського патріарха, норма чого записана у відповідних церковних догмах. Кирило прагнув бути на рівних із Варфоломеєм І, що мало додати особливої ваги РПЦ. Однак цього не сталося. Ієрархія була збережена. Невдоволення зростало, тому в коментарях ЗМІ офіційні представники Російської православної церкви почали говорити про нелегітимність Собору, якщо на ньому зберуться не всі учасники.

13 червня РПЦ відмовилась від участі в роботі собору. "РПЦ буде звертатися з проханням до Константинопольського патріарха про те, щоб провести собор в інші строки, а час, який з'явиться в результаті цього рішення, використати на те, щоб вирішити накопичені проблеми та гідно підготувати Всеправославний собор", - сказав голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату митрополит Іларіон.

Згодом у прокремлівських ЗМІ проведення собору стали всіляко критикувати і наголошувати на його нелегітимності. "Російська церква виконала величезну роботу на шляху до собору. Неможливо говорити, що Російська церква свідомо саботувала і нівелювала якісь дії інших церков... З жалем ми констатуємо, що вся ця підготовка тепер вимушено списана в архів. Ми чекаємо на подальші перспективи її відновлення", - зазначив глава патріаршої прес-служби ієрей Олександр Волков.

Заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату протоієрей Микола Балашов: "Звичайно, проведення Собору, в якому не беруть участь всі церкви, з нашої точки зору є загрозою для церковної єдності, становить певну небезпеку".

Своєю чергою, глава Синодального відділу із взаємин Церкви з суспільством і ЗМІ Московського патріархату Володимир Легойда проблемою для участі РПЦ назвав відсутність інших церков.  "Російську церкву не влаштовує тільки одне - це тільки той факт, що Собор не став Всеправославною, всі інші зміни правил гри ми брали", - сказав він.

Позиція УПЦ

Реакції Української православної церкви Московського патріархату на офіційному сайті знайти не вдалося. Це може бути пов'язано з тим, що УПЦ МП підпорядковується РПЦ. Утім, священики активно коментують можливе надання українським православним автокефалії. Як заявив Центру інформації Української Православної Церкви заступник голови Синодального відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ протоієрей Миколай Данилевич, схвалення автокефалії під час Всеправославного собору на Криті для Православної Церкви в Україні за зверненням Верховної Ради до Вселенського Патріарха Варфоломія - малоймовірно. "По-перше, це було звернення до Патріарха Варфоломія, а не до всього Всеправославного Собору. А відтак, воно навіть може не бути зачитане на Соборі. По-друге, одноосібно Патріарх Константинопольський, як і будь-яка інша Церква, не може надати автокефалію будь-якій церковній спільноті, що претендує на цей статус, без погодження зі всіма Православними Церквами. Про це вже йшлося на передсоборних нарадах. Існує вироблений, хоча ще не погоджений, механізм надання автокефалії. Тому визнати одноосібно Київський Патріархат, це означає породити великі проблеми у Світовому Православ'ї", - заяви він.

За словами керуючого справами УПЦ, митрополита Бориспільського і Броварського Антонія, питання про автокефалію розглядається майже виключно в політичній площині. "Сьогодні через надмірну політизацію питання про статус Церкви в Україні значна частина пастви Української православної церкви не підтримує ідею автокефалії. Багато наших священиків і мирян побоюються, що дарування автокефалії може принести нам не умиротворення, а лише нові церковні конфлікти. З огляду на позицію наших парафіян, Українська православна церква ще в 2011 році на своєму Соборі прийняла рішення про те, що її нинішній канонічний статус як самокерованої Церкви з правами широкої автономії є для неї оптимальним".

Оцінки експертів і громадськості

Співробітник Інституту релігії та суспільства Анатолій Бабинський вважає, що Варфоломій І не надасть автокефалію жодній з українських православних церков. "УПЦ КП має розвинену структуру, але ця структура не настільки розвинена, як того б хотів Константинополь. Їм (УПЦ КП і МП) могли б запропонувати якусь перехідну форму, наприклад, бути Митрополією Константинопольського Патріархату, як це колись уже пропонувалося", – вважає він.

Натомість Бабинський зазначив, що для Константинопольського патріарха важливо не просто дати автокефалію одній з українських церков, а загалом усій українській Православній Церкві.

При цьому російський релігійний і громадський діяч, протодиякон РПЦ Андрій Кураєв заявив, що Вселенський патріарх Варфоломій може підтримати бажання УПЦ відокремитися. На його думку, може бути прийнято рішення про визнання УПЦ частиною Константинопольської церкви, а пізніше їй дарують автокефалію.

Категорично не підтримують ідею автокефалії в Опозиційному блоці. "Ухвалення сьогоднішньої постанови - це продовження наклепів і гонінь на канонічну церкву. Це абсолютно брехлива, безграмотна за своєю історичною та канонічною суттю постанова, яка містить дуже багато неточностей і маніпуляцій", - зазначив нардеп Вадим Новинський.

Іншої думки дотримуються у Світовому Конгресі Українців. Там закликали Варфоломія І та Великий і Святий Собор надати автокефалію Православній Церкві в Україні. "Ця Церквa консолідує український народ навколо національних інтересів, які сьогодні, перш за все, пов'язані з захистом незалежності і територіальної цілісності України від російської агресії", - заявив президент СКУ Евген Чолій.

На думку російського релігієзнавця Сергія Чапніна, причина розбіжностей під час підготовки до собору є банальна безвідповідальність.

"Звичайно, представники Церков називають і богословські, і політичні, і навіть економічні причини, щоб обґрунтувати свою відмову. Але тут очевидно й інше - в основі всіх цих пояснень лежить досить несподівана причина, і назвати яку досить соромно, - безвідповідальність. Понад півстоліття православні церкви проводили конференції та наради, створювали комісії, писали протоколи і затверджували проекти документів. За останні два роки двічі одноголосно підтверджували терміни скликання собору. Здавалося б, у такій ситуації неможливо відмовитися від участі в соборі. Це ж не вирішення приватних осіб, це рішення вищих органів церковної влади - синодів і архієрейських соборів помісних церков. Якщо головна проблема - це погані документи, то пропонуйте свої редакції. Якщо проблема - регламент собору, то змінюйте його. Якщо не подобається ведення собору і ви бачите, що можливості на нього вплинути вичерпані, то вставайте і йдіть із залу засідань", - вважає експерт.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua /
Побачили помилку - контрол+ентер
Укрaїнa 21 червня, 17:33 13073 3
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 3
Вибір редакції