"Йдеш, і частина гріхів твоїх спалюється". Про що говорили і мовчали учасники хресного ходу

© Reuters
Корреспондент ТСН.uа побачила хресний хід без офіціозу і поговорила з його учасниками.

У середу, 27 липня, напередодні Дня хрещення Русі, столицею пройшовся багатотисячний хресний хід Української православної церкви Московського патріархату. Хід вірян розпочався двома колонами з двох кінців країни - Святогірської і Почаївської лавр - на початку липня, які, за задумом організаторів, повинні символічно зустрітися в Києві, щоб помолитися "за мир і любов в Україні". Про те, що хресний хід виявився швидше хресною їздою, повідомляли багато ЗМІ. ТСН.ua писав, що насправді паломників перевозять автобусами, а йдуть пішки вони лише кілька кілометрів щодня.

ТСН зняла потоки вірян хресного ходу у Києві з безпілотника

Укрaїнa 27 липня, 17:10
1 Вірян транспортом підвезли на Європейську площу. Звідти вони піднялись на Володимирську гірку, де о 13:00 відбувся молебень до Дня хрещення Київської Русі. Звідти хресний хід знову вирушив до Європейської площі, а потім вулицями Грушевського та Мазепи – до Києво-Печерської Лаври.
До обраного

Цього ранку центр столиці був перекритий для машин. На Європейську площу, звідки віряни вирушали на Володимирську гірку на молебень, можна було потрапити тільки через металошукач і ряд нацгвардійців. Близько сьомої ранку парафіян почали підвозити автобусами. Величезні черги вишикувалися до металошукачів – через можливі провокації правоохоронці вирішили перевіряти всіх. Люди, переступаючи з ноги на ногу, поправляючи іконки на грудях і пов'язуючи хустки, повільно просуваються на перевірку. Над рядами видніються таблички з написами: "Херсон", "Умань" та іншими містами України. Священики знімають хрести, проходячи через металошукач, журналісти намагаються потрапити поза чергою.

Пройшовши перевірку, віряни швидко прямують у бік Володимирської гірки, щоб встигнути потрапити на молебень. Серед співу чутні заклики стражденних пожертвувати гроші на лікування, хтось, проходячи повз, дає купюри. Вгору бруківкою, важко дихаючи, підіймається огрядний чоловік у яскравих сонцезахисних окулярах.

В очікувані провокацій: як у Києві пройшла колона хресного ходу

ТСН. 19:30 27 липня, 19:51
Орендовані автобуси з номерами більшості регіонів - єдиний цивільний транспорт, який пускали до центру Києва. Мешканці столиці, які йшли або на роботу, або на молитву, мусили пройти через металошукачі. Не обійшлося сьогодні і без атрибутів та закликів, через які хресна хода і оскандалилась. Але врешті молитва пройшла мирно. Віряни кажуть - виконали свій обов'язок перед Богом.
До обраного

- Я просто йду на роботу, вирішив приєднатися до хресної ходи, - посміхаючись, каже він, - це все ж не погано, головне, щоб гроші в Росію не віддавали і щоб центр був тут, у Києві, тому що Київська Русь ж! Але найголовніша церква повинна бути в Україні.

У невеликій тисняві віряни просуваються до місця, де має відбутися молебень. Душно, різко пахне ладаном. Крізь натовп пробирається молода жінка і каже, ніби виправдовуючись: "Візьми себе в руки. Я просто пізно приїхала". Жінка підходить до бородатого чоловіка, який обкурює охочих димом і поринає в хмару ладану. На запитання про те, що він робить, чоловік єхидно відповідає, вказуючи у бік Майдану: "А що, краще було, коли там шини палили?". Тим часом жінка повертається до диму спиною і просить окурити її з боку потилиці.

У черзі складно, але ще складніше вийти з неї. Помітивши бажання закинути лави прочан, молодий чоловік у стильних окулярах і картатій сорочці звертається до нас. "Ви бачите, це ваша доля – тут йти. Я відпросився з роботи, щоб взяти участь у ході. Вірю, що йдеш і частина гріхів твоїх спалюється", - ким працює хлопець не розповідає, у відповідь загадково посміхається і починає підспівувати хору бабусь.

Просунувшись далі, люди сідають, куди можна. Частина сідає на лавки, частина на землю. На бордюрі сидять дві молоді дівчини, розмовляючи між собою. Одна з них добиралася до Києва з Житомирської області, йшла пішки загалом близько 40 кілометрів. "Ми ночували або у волонтерів, або на території храму. Годували нас добре, воду купували. Дуже допомагали звичайні люди", - розповідає дівчина.

Із величезним рюкзаком і втомленим виглядом досить бадьоро йде жінка в хустці.

- Я не учасниця ходу. Я от взагалі на морі була в Одесі. З Одеси одразу сюди приїхала, - парафіянка грубо обриває розмову.

- Вона йшла, вона учасниця ходу, - вкрадливо говорить замість неї інша вірянка, - розкажи їм!

- Не хочу я нічого розповідати, - відповідає та, що з похідним рюкзаком і вони обидві втікають.

Поки люди продовжують збиратися нагорі, до пам'ятника Володимиру вже прибув настоятель УПЦ МП Онуфрій. Прийшли на захід і депутати від Опозиційного блоку – Юрій Бойко, Вадим Новінський і Нестор Шуфрич. З початком молебню люди внизу завмирають, зверху снують з боку в бік, курять, розмовляють, слухають, або просто відпочивають. Після закінчення молитви паломники починають потроху розходитися, щоб встигнути потрапити в Києво-Печерську лавру, куди переміщається вся процесія. Чоловік з двома охайно одягненими жінками у віці неспішно прямує в бік виходу з парку.

- Ми хрещені Московським патріархатом, - гордо каже чоловік, постукуючи кулаком по грудях - ми без атрибутики, у нас в душі Бог. Можна обвішатися і з хрестами піти дітей Донбасу вбивати.

- І щодня до церкви ходити, - підхоплює одна з жінок. Незадоволена трійця йде.

Після закінчення заходів на Володимирській гірці, всі паломники пішки вирушили до Києво-Печерської лаври. УПЦ МП підрахувала, що в колоні було від 80 до 100 тисяч людей з різних областей України та районів Києва, які прийшли помолитися разом.

У самій Києво-Печерській лаврі колона розосереджується. Окремі групи втікають в провулки. Ярослав, тримаючи в руках табличку "Херсон 2" веде за собою людей і розповідає: "Ну, зараз частина людей поїде додому, а частина залишиться до завтра. У нас місце зустрічі – Свято-Введенський монастир. Там треба о шостій бути, а куди їх звідти поведуть ночувати, я не знаю". Тут Ярослав зупиняється, пильно вдивляється і розуміючи, з ким розмовляє, перериває розмову. До лаври наближається одягнений у чорне чоловік із дивною атрибутикою, який представився ченцем Гавриїлом, разом з огрядним чоловіком середніх років на ім'я Ілля.

Соціологи з'ясували, що думають українці про створення єдиної православної церкви - опитування

ТСН. 19:30 27 липня, 19:53
На замовлення "1+1" соціологи з’ясували, де сьогодні моляться українці, яким вони бачать майбутнє православ’я. За результатами дослідження, майже третина громадян належать до Київського патріархату. Думки щодо створення єдиної православної церкви розділились майже порівну. При цьому чверть опитаних заявили, що їм все одно, чи буде в Україні єдина церква. 
До обраного

- Вони принесли святині з двох кінців країни, щоб возз'єднатися заради миру. Щоб з'єдналася Русь і позбавила нас від жидівського ярма. Дивіться, що в Росії, що в Україні при владі певної національності люди. Всі вони не євреї, а - жиди. Вони влаштовують війни, підбурюють нас. Ми русичи, воно нам не треба, - емоційно розповідають чоловіки.

Дещо далі стоїть група з табличкою "Івано-Франківськ". В їхній групі 54 людини з двох єпархій. Вони посміхаючись розповідають, що охочих поїхати було багато і ніхто нікого не зганяв.

- Ми залишаємося тут на ніч, на службу завтра йдемо і на літургію. У всіх церквах Києва нас будуть розташовувати, всіх погодують і поселять. Все це безкоштовно. Ніхто ні за що не платить, - каже жінка, яка приїхала з Івано-Франківська, були й ті, які добиралися своїм ходом, якщо хотіли.

Під керівництвом організаторів одні групи йдуть на територію лаври, інших ведуть невідомо куди. Відповісти на запитання, куди їх ведуть, люди не можуть, але запевняють, що з божою допомогою не пропадуть.

Припарковані один за одним автобуси, на яких привезли паломників, вишикувалися уздовж набережної Києва довжиною більше кілометра. На лобовому склі є таблички "Дніпро", "Запоріжжя", "Кривий Ріг" і назви інших міст, а поруч цифра, яка відповідає номеру автобуса, тільки з Дніпра їх було близько 20. Оголені по пояс водії, втомлені від спеки і довгої дороги, лагодять пошкоджений транспорт або сплять у багажних відділеннях. Один із хлопців розповідає, що в Києві їх зустрічав координатор, який відповідає за пересування й розселення, але чи вірить він у Бога, сказати не може.

Водій автобуса з Запоріжжя зізнався, що виїхали вони напередодні ввечері, а коли точно повернуться назад він не знає. "Маємо сьогодні повернутися, а що тут робити? Я не витримаю далі сидіти в автобусі. Відчуттів вистачало під час поїздки. Пісні співали, молитви. Мені не сподобалося", - розповів чоловік. На запитання про те, хто йому заплатить за роботу, відповів: "Мені сказав директор моєї фірми, щоб я відвіз людей, а хто найняв автобус я не знаю, може він сам гроші дав. Я не знаю. Я не на волонтерських засадах тут, я на зарплаті". Про те, коли колона повертатиметься, не знають навіть ті, хто супроводжує колону із Запоріжжя. Патрульні розповіли, що у них немає навіть даних про те, коли все закінчиться, чи ввечері, чи під ранок. Сидять і чекають.

Марія Мороз

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua /
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 13
  • TurMakar TurMakar 28 липня, 09:39 Згоден 31 Не згоден 7 ..луб'янська агентура в Україні "чістоіконкрєтно" виконує настанови з "плану Путіна".Русские - это имперская эфемерная общность, в состав которой входят представители многих этносов и наций, но которые стали идеологическими, ментальными манкуртами. "Русский" - это совок. Может поэтому эти единственные в мире "православные" так легко уничтожали свои православные храмы и священников..P.S.А путін-вата-тролі йдіть геть !!! відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції