Журналісти дослідили, чому українці не хочуть ставати присяжними

Справа не тільки у грошах, хоча великою мірою й у них.

Святошинський суд Києва не дав "зеленого світла" самовідводу присяжних, які не хочуть розглядати справу про вбивства на Майдані через низьку заробітну платню. Однак скандал виказав іншу проблему: українці не хочуть ставати присяжними, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Ця подія, визнають юристи, показала цілий ряд проблем, що із ними регулярно стикаються такі "судді з народу". Аби стати присяжним – треба небагато: бути громадянином України у віці від 30 до 65 років, знати українську, не мати судимостей, бути психічно здоровим і проживати за місцем юрисдикции суда. Та попри це, більшість спробувати себе у ролі присяжних не поспішають.

"Оголошується пошук кандидатів" - така заява на сайті Київради означає, що суд в одному із районів потребує присяжних. У тексті – перелік вимог і заява для кандидатів. Якщо їх документи підходять, кандидатів викликають на засідання комісії і вивчають. Після чого голосують.

Відбір розтягується на кілька місяців. Для кожного суду треба сім кандидатів, аби працювала система автоматичного розподілу суддів. Але навіть стільки знайти – проблема. З бажаючих – черга не стоїть.

Найбільше чого бракує – грошей. Саме вони були ключовими у справі беркутівців. Мізерних виплат не вистачає, аби навіть покрити транспортні потреби присяжних.

Святошинський суд не дав "зеленого світла" самовідводу присяжних

ТСН. 19:30 27 травня, 20:50
Ще на початку тижня 5 "суддів із народу" попросили замінити їх. Причина стали надмірне навантаження і низька зарплатня, адже за свою роботу ті отримували по 60-70 гривень на день. Ця ситуація вказала і на іншу проблему. Українці не хочуть ставати присяжними.

Проблема у законодавстві, пояснюють в Державній судовій адміністрації. Якщо присяжний працює – то за ним зберігається місце роботи і оклад. А за годину роботи платять, як судді – 86 гривень. Але якщо присяжний безробітний чи пенсіонер, тоді тариф зовсім інший. Він вираховується із прожиткового мінімуму, що наразі складає 1450 гривень.

Тому присяжні у справі "Беркуту", серед яких переважно пенсіонери, отримували по 60-70 гривень за день роботи. У судовій адміністрації кажуть, що хочуть зрівняти тарифи. Там підготували проекти змін, які погодили в Верховним і Вищим спеціалізованим судами. Напередодні їх направили прем'єр-міністру.

Однак справа не лише в грошах. Найбільшим випробуванням для присяжних – простих українців – стає відповідальність за долю підозрюваного. Адже суд присяжних розглядає винятково справи із найвищою мірою покарання, коли вирок – десятки років за гратами чи довічне ув'язнення. При чому це рішення приймається за участю судді. Тоді як у демократичних країнах на присяжних ніхто не впливає – вони йдуть в окрему нарадчу кімнату.

Дієвість самого вердикту також відбиває в українців бажання бути присяжним. На відміну від США, у нас вирок можна оскаржити. А це – породжує у присяжних страх. Бо той, кого визнали винним, завтра може виграти апеляцію та ходити із присяжним одними вулицями.

Але разом із тим – українців закликають не бути байдужими. Бо при низькій довірі до суду і для формування громадянського суспільства суд присяжних просто необхідний.

Як повідомлялося, 24 травня всі п'ять присяжних у справі колишніх співробітників спецпідрозділу МВС "Беркут" Сергія Аброськіна, Павла Зінченка, Сергія Тамтури, Олександра Маринченка та Олега Янішевського заявили самовідвідЯк причину самовідводу вказується те, що їм мало платять і не оплачують проїзд на судові засідання.

Кореспондент ТСН Олександр Романюк

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН / ДШ
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції